§ 12. Негативні світлові величини
ч
Існують явища, для вивчення яких корисно розглядати світлові потоки різних знаків — позитивні і негативні. Б. И. Степанов розвинув і застосував цю ідею, вказавши, що вона має значення і в проблемах переносу променистої енергії [Л. 352]. При цьому, користуючись негативним потоком, необхідно розглядати і відємні значення всіх інших світлових величин.
Щоб ввести негативні світлові величини у фотометрію, розглянемо замкнуту систему випромінюючих поверхонь. В результаті взаємодії цих поверхонь кожна з них матиме деяку яскравість в будь-якій своїй точці і на всіх напрямках. Нехай s — одна з таких поверхонь (мал. 17). Для спрощення подальших міркувань припустимо, що s — рівнояскрава поверхня. Маючи деяку яскравість В, вона бере участь в освітленні решти поверхонь, яскравості яких залежать, отже, від її присутності. Якщо видалити поверхню s, то в даній системі поверхонь утворюється вікно, через яке світло частково виходитиме в оточуюче простір. В той же час світловий потік, що входить через вікно, що утворилося, з навколишнього простору, може нехтувати малим. Тоді яскравість всіх поверхонь системи зрадяться.
Рис.17.
Розглядаючи вікно як одну з поверхонь, які входять до складу замкнутої системи, можна приймати, що в описаному досліді яскравість цієї поверхні у всіх її точках і по всіх напрямах рівна нулю. Тому утворення вікна за допомогою видалення рівнояскравої поверхні, що має яскравість В, повинне зробити такий же вплив на решту поверхонь системи, яке вийшло б, якби поверхня, що видаляється, залишаючись на місці, почала б додатково випромінювати з яскравістю — В, однакової по всіх напрямах.
Таким чином, приймаючи, що вікно випромінює як рівнояскрава поверхня негативної яскравості, визначають його вплив на замкнуту систему поверхонь, в якій вона утворена. Цей метод застосовний, звичайно, і в тих випадках, коли поверхнях, видаленням якої утворилось вікно, випромінює по іншим законам.
Рис.18