- •1. Особливості філософського знання.
- •2.Світогляд, його структура. Історичні типи світогляду.
- •4. Антична філософія. Пошуки першооснови(Мілетська школа, Геракліт, Піфагор)
- •6.Філософія Платона
- •9.Схоластика. Номіналізм і реалізм. Філософія Фоми Аквінського.
- •10.Гуманізм філософії Відродження (15-18 ст.)
- •11. Натурфілософія епохи Відродження.
- •13. Натурфілософія епохи Відродження.
- •25.Простір і час як форми існування матерії
- •26.Єдність матерії простору і часу
- •27.Сутність і природа людини
- •32.Свідомість як вища форма відображення світу, її соціальний характер
- •33.Структура свідомості. Самосвідомість.
- •45.Продуктивні сили та виробничі відносини, їх сутність і структура.
- •46.Науково-технічна революція: сутність та проблема розвитку
- •48.Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •49.Етносоціальне буття суспільства
- •50.Поняття політичної системи суспільства
- •51.Структура духовного життя суспільства
- •53.Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку
- •55.Поняття соціально-економічної формації та цивілізації
- •60. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть.
60. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть.
У другій половині ХХ ст. перед загрозою знищення опинилися фактично всі вищі цінності – людина і людство. Становлення глобальної цивілізації зіткнулося з протиріччями, які обумовлені внутрішніми суперечностями техногенної цивілізації, нерівномірністю економічного, технічного, політичного та культурного розвитку людства.
Сьогодні ще посилено рекламуються ліберальні цінності: незалежність і самостійність особистості, її ініціативність і відповідальність, вміння багато працювати, а також терпимість до людей, несхожих на інших, повага до традицій і здорова підозра відносно влади.
Але наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. надзвичайно загострилися проблеми, які набули загально планетарного значення і котрі загрожують існуванню людства – так звані глобальні проблеми. До них відносяться такі основні, як:
- проблема виживання людства в умовах принципово нового типу військової техніки і нагромадження зброї масового знищення; поширення тероризму;
- глобальна екологічна криза, свідками якої ми з вами є, і пов’язані з нею сировинні, енергетичні, економічні проблеми;
- загроза демографічної кризи;
- проблема збереження особистості в умовах деформуючого впливу техногенної цивілізації та її масової культури.
Звідси проблема цінностей, пошуки пріоритетів суспільного розвитку й інших світоглядних орієнтацій стають головним завданням збереження людства, духовного оновлення суспільств.
Людство все більш усвідомлює на зламі тисячоліть, а особливо вчені та філософи – гуманісти, що навіть зменшення загрози війни не виведе його з того стану, до якого призвело ставлення до навколишнього світу, до природи як до «майстерні», речі, товару, яким можна розпоряджатися заради власного зиску. Тому доля майбутнього світу залежатиме від зіткнення двох протилежних ціннісних орієнтацій – безвідповідального задоволення власних потреб з позицій панування, «влади» над природою і – єдності вільної, творчої самореалізації людини з відповідальністю за своє «панування» над природою, співпричетністю до становлення світу як цілісної системи.
