1. Особливості філософського знання.

Філософія це система певних знань про природу, суспільство, людину, процес її мислення, пізнання. Історично виникнення філософії було пов'язане з двома джерелами. Одним із них є сукупність розвинених міфологічних уявлень. Другим джерелом філософії стають зародки або початкові форми наукового знання (математичного, фізичного, астрономічного, ме­дичного і т. ін.).

Філософські знання мають найбільш високий рівень узагальнення, в результаті якого виділяються спільні риси, ознаки, зв’язки, відношення речей і процесів, що мають місце в об’єктивному світі.

Філософські знання фіксуються у поняттях, у яких відображається те, що є загальним в речах. Філософські поняття є результатом дуже високого рівня абстрагування. 

Філософські знання – це знання найбільш загальних проблем буття, а саме: світу, його єдності, людини, її походження, мислення, пізнання, розвитку суспільства тощо. Іншими словами, це знання загального в системі відношення “світ – людина – діяльність”. 3. Філософське знання – це таке знання, котре дає можливість з допомогою свого понятійного апарату адекватно відобразити рух і розвиток – біжучість всього існуючого. 4 Філософське знання складає теоретичну основу світогляду, з допомогою якого людина здатна відобразити цілісну картину світу в його багатоманітності.

2.Світогляд, його структура. Історичні типи світогляду.

Світогляд - це сукупність поглядів та уявлень людини про світ ,які визначають її ставлення до різноманітних явищ дійсності,життєву позицію та ціннісні орієнтації. . Головними поняттями світогляду є світ та людина. Він відображає не стільки об'єктивне бачення скільки суб'єктивне. Головним завданням постає формування загальної картини світу. Основні риси релігійного світогляду:

– поділ світу на поцейбічний ("земний") і потойбічний ("небесний");

– віра в існування надприродних сил та відведення їм головної ролі у світобудові та житті людей;

– наявність культу – системи усталених ритуалів, догматів;

– поклоніння Богові як вищій істоті.

У своїй основі світогляд має таку структуру : світовідчуття(емоційно-психологічний рівень),світосприйняття (певний досвід формувань уявлень про світ з використанням наочних образів),світорозуміння (пізнавально-інтелектуальний рівень). 

За способом розумiння людиною свого мiсця світі можна виділити кілька основних типів світогляду:  1. Міфологічний - це результат практично-духовної дiяльностi людини.

2. Релiгiйний свiтогляд через віру в потойбічне божественне начало формує у людини ставлення до світу, надає йому смислової завершеності і таким чином людина досягає гармонії.  3. Фiлософiя є теоретичною формою ставлення людини до cвiту.

4. Мистецтво є практично-духовною дiяльнiстю. Людина постає у ролі митця-художника, що створює суб'єктивний образ об'єктивного світу, в якому він досягає гармонії з цим світом.

3.Основні риси античної філософії Філософія як самостійна галузь знань виникла в стародавньому грецькому суспільстві в VI–V ст. до н. е. Можна виділити такі найбільш загальні специфічні риси:  – теоретичне ставлення до світу (замість образного міфологічного світогляду);  – натурфілософія (не віддиференційована від конкретно-емпіричного знання);  – відсутнє, в основному, свідоме протиставлення мислення і буття;  – наївний матеріалізм – стихійна діалектика. Основні риси: · матеріальною основою розквіту цієї філософії був еко­номічний розвиток полісів; · антична філософія була відірвана від процесу матеріального виробництва; · основною ідеєю є космоцентризм; · на пізніх етапах відбулось поєднання космоцентризму і антропоцентризму; · припускалося існування богів, які були частиною природи і близькими людям; · людина не виділялася з навколишнього світу, була частиною природи; · були закладені два напрямки філософії: ідеалістичний(лінія Платона) і матеріалістичний(лінія Демокріта).