- •1. Форми життя: клітинна та неклітинна.
- •2.Основні властивості життя.
- •3. Структурні рівні організації життя. Значення уявлень про ці рівні для медицини.
- •4. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця живого.
- •5.Клітинні мембрани, принцип конпартментації.
- •6.Організація потоків речовин і енергії в клітинах.
- •7.Життєвий цикл клітин, його можливі напрямки і періодизація.
- •8. Зміни клітин та їх структур під час мітотичного циклу.
- •9.Ріст клітин,фактори росту.
- •10. Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.
- •11. Значення методу культури тканин для біології і медицини.
- •12. Розмноження— універсальна властивість живого. Можливості клонування організмів.
- •13. Гаметогенез. Особливості сперматогенезу та овогенезу.
- •14. . Мейоз. Характерні особливості і відмінності від мітозу.
- •15. Статеві клітини людини, цитогенетична характеристика та якісні відмінності від соматичних клітин.
- •16.Запліднення.Партеногенез
- •17.Онтогенез та його періодизація.
- •18. Ембріональний період розвитку, його етапи.
- •19.Детермінація та взаємодія бластомерів.
- •20.Механізм росту та морфогенезу
- •21. Ембріональна індукція.
- •22.Генетичний контроль індивідуального розвитку. Диференціювання клітин, зародкових листків, тканин.
- •23.Особливості пренатального розвитку людини, критичні періоди.
- •24.Тератогенні фактори середовища
- •25. Природжені вади розвитку, їх класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторіальні, ембріопатія, фетопатія, первинні, вторинні, філогенетично обумовлені, нефілогенетичні.
- •26.Постембріональний період онтогенезу, його періодизація.
- •27,28. Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку. Співвідношення процесів росту та диференціювання у постнатальному періоді.
- •29.Системні механізми гомеостазу у людини на рівні організму
- •30.Особливості постнатального періоду розвитку людини як біосоціальної істоти
- •31.Сучасні теорії старіння
- •32.Тривалість життя та проблеми довголіття.
- •33.Клінічна і біологічна смерть
- •34.Регенерація та її види.
- •35. Особливості регенеративних процесів у людини. Значення регенерації для системи гомеостазу.
- •36. Типова та атипова регенерація. Пухлинний ріст.
- •37. Можливості регулювання процесів регенерації.
- •40. Сучасна теорія біологічної еволюції як синтез дарвінізму і популяційної генетики.
- •41. Біологічний вид, реальність і динамічність його існування, критерії. Генофонд (алелофонд) виду.
- •42. Структура виду. Популяції — головні складові одиниці виду.
- •43. Характеристики популяції: морфологічні, екологічні, генетичні. Генофонд (алелофонд) популяції.
- •45. Поняття про мікроеволюцію. Популяція— елементарна одиниця еволюції.
- •46. Природний добір як головний рушійний фактор еволюції, його форми
- •47. Популяції людей. Популяційна структура людства. Великі й малі популяції (деми, ізоляти).
- •48. Проблема генетичного обтяження й вплив мутагенних навантажень (радіаційних, хімічних) на популяції людей, медико-біологічні напрямки.
- •49. Походження людини. Формування людини розумної — закономірний етап еволюції органічного світу.
- •50. Етапи антропогенезу.
- •51. Місце виду Homo sapiens у системі тваринного світу.
- •52. Походження людських рас як відображення адаптаційних закономірностей походження людини.
- •53. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ: атмосфера, гідросфера, літосфера, середовище організму.
- •54. Фактори середовища: абіотичні, біотичні, антропічні (антропогенні).
- •55. Види екосистем: природні та штучні.
- •56. Біогеоценоз як природно-екологічна система, структура і функції біогеоценозу.
- •57. Штучні екосистеми. Формування антропоценозів: натурценозів, агроценозів, урбаноценозів, техноценозів.
- •58. Екологія людини як теоретична основа розробки заходів з охорони природи та здоров’я населення, раціонального природовикористання. Медична екологія.
- •61. Адаптивні екотипи людей, їх характеристика: арктичний, тропічний, зони помірного клімату, пустель, високогірний.
- •62. Екологічний стан в Україні.
- •63. Адаптація людей до екстримальних умов (Арктики, пустелі, космосу та ін.). Поняття про стрес.
- •64. Структура і функції біосфери.
- •65. Головні положення вчення в.І.Вернадського про організацію біосфери. Жива речовина, її характеристика.
- •Основні положення вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •66. Кругообіг речовин і енергії в біосфер
- •67. Ноосфера. Космопланетарна сутність людини.
- •68. Біополя. Біологічні ритми, їх медичне значення
- •69.Антропогенний тиск на атмосферу
- •70.Захист біосфери
- •2.Хромосомні та геномні рівні організації спадкового матеріалу
- •3.Хроматин:структурна організація
- •4.Аутосоми та гетерохромосоми
- •5.Каріотип людини
- •6.Організація потоку біологічної інформації в клітині
- •7. Днк, роль у зберіганні і перенесенні інформації, хімічна будова, просторова організація, видова специфічність.
- •8. Рнк, роль у зберіганні і перенесенні інформації, хімічна будова, просторова організація, видова специфічність.
- •10. Генетичний код, його основні принципи і властивості.
- •11.Будова гена
- •12. Гени структурні, регуляторні, синтезу т-рнк, р-рнк.
- •14.Мобільні генетичні елементи
- •15.Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації
- •16.Трансляція,процесінг,сплайсинг
- •18.Молекулярно-генетичне підтримування гомеостазу клітинного середовища
- •19. Генна інженерія та біотехнологія.
- •20.Соматичні мутації як порушення мітозу
- •21.Механізми,що призводять до генетичної різноманітності гамет
- •22.Генеративні мутації
- •23. Генотип людини як цілісна система генів організму
- •24. Фенотип людини як сукупність видових та індивідуальних ознак і властивостей організму.
- •25. Моногенне успадкування. Моногенні хвороби.
- •26. Взаємодія алельних генів.
- •27. Менделюючі ознаки людини. Множинний алелізм.
- •28. Взаємодія неалельних генів.
- •30. Явище плейотропії.
- •31. Експресивність та пенетрантність генів.
- •32. Зчеплене успадкування генів. Http://subject.Com.Ua/biology/medical/75.Html
- •33. Хромосомна теорія спадковості.
- •34,48,67. Пренатальна діагностика спадкової патології.
- •35. Сучасний стан досліджень генома людини.
- •36. Генетичні карти хромосом людини.
- •37. Гени аутосом, статевих хромосом.
- •38. Ознаки зчеплені зі статтю, залежні від статі та обмежені статтю. Гемізиготність.
- •39. Генетика статі. Механізми генетичного визначення статі
- •40. Дози генів. Ефект положення генів.
- •41. Генетика груп крові еритроцитарних антигенних систем, значення для медицини
- •42. Поняття про імуногенетику та фармакогенетику.
- •43. Нехромосомна спадковість.
- •Генеалогічний метод вивчення спадковості людини
- •Близнюковий метод
- •Біохімічні методи
- •45. Методи вивчення спадковості людини: цитогенетичні, молекулярно-генетичні (днк-аналіз). Генетичні маркери. Молекулярно-генетичні методи
- •Цитогенетичний метод, його значення
- •Генетичні маркери
- •46. Методи вивчення спадковості людини: дерматогліфіка, популяційно-статистичні, гібридизації соматичних клітин. Метод гібридизації соматичних клітин
- •Метод дерматогліфіки
- •47. Мінливість у людини як властивість життя й генетичне явище. Форми мінливості.
- •48. Пренатальна діагностика спадкової патології. Дивитися питання 34
- •49. Фенотипна мінливість. Норма реакції.
- •Норма реакції
- •Фенокопії
- •51. Генотипова мінливість, її форми.
- •52. Комбінативна мінливість, її значення для фенотипової різноманітності в популяціях людей. Явище гетерозису у людини.
- •53. Класифікація мутацій: генні, геномні, хромосомні аберації.
- •55. Спонтанні та індуковані мутації.
- •56. Мутагенні фактори: фізичні, хімічні, біологічні.
- •57. Генетичний моніторинг. Засоби зниження ризику виникнення мутацій.
- •58. Класифікація спадкових хвороб людини, принципи їх діагностики.
- •Хвороба Дауна
- •Синдром Патау
- •Синдром "котячого крику" (5р”)
- •Синдром Клайнфельтера
- •Хвороба Шерешевського – Тернера
- •Мікроцитогенетичні синдроми
- •60. Генні (молекулярні) хвороби: ферментопатії.
- •Порушення метаболізму амінокислот. Алькаптонурія
- •Гістпидинемія
- •Фенілкетонурія (фку)
- •Цистинурія
- •Порушення обміну вуглеводів. Галактоземія
- •Фруктоземія
- •Хвороба Німанна - Піка
- •Хвороба Тея - Сакса
- •Спадкові хвороби обміну мінеральних речовин. Хвороба Вільсона - Коновалова
- •Хвороби обміну вітамінів
- •Хвороби обміну гормонів
- •62. Генні хвороби внаслідок первинної плейотропії.
- •63. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Генокопії.
- •64. Хвороби зі спадковою схильністю. Поняття про мультифакторіальні хвороби.
- •65. Медико-генетичні аспекти сім’ї. 66. Медико-генетичне консультування.
- •67. Пренатальна діагностика спадкової патології. Дивитися питання 34
- •68. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин.
- •69. Перспективи генотерапії.
- •70. Генетичне обтяження в популяціях.
- •1. Явище паразитизму, його поширення в природі. Паразитарна система та її складові. Пояснити на конкретних прикладах.
- •1. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів:
- •2. Залежно від терміну паразитування:
- •3. Залежно від місця локалізації:
- •3. Морфофізіологічна адаптація паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •4. Вплив паразитів на хазяїна. Пояснити на конкретних прикладах.
- •5. Поняття про інтенсивність та екстенсивність інвазій. Пояснити на конкретних прикладах.
- •6. Патогенність і вірулентність паразитів. Пояснити на конкретних прикладах
- •7. Вплив хазяїна на паразита. Пояснити на конкретних прикладах.
- •8. Шляхи розселення і проникнення паразитів в організм хазяїна. Пояснити на конкретних прикладах.
- •10. Життєві цикли паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •11. Остаточні, проміжні, додаткові, резервуарні, облігатні, факультативні хазяїни паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •12. Специфічні і механічні переносники збудників захворювань. Пояснити на конкретних прикладах.
- •13. Аутоінвазії та реінвазії. Пояснити на конкретних прикладах.
- •14. Організм як середовище проживання паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •15. Паразитоценологія. Людина як основний компонент симбіозу. Пояснити на конкретних прикладах.
- •16. Трансмісійні та природноосередкові захворювання. Пояснити на конкретних прикладах.
- •17. Природний осередок (вогнище) та його головні елементи: збудник захворювання, резервуар збудника (живитель), переносник збудника. Пояснити на конкретних прикладах.
- •18. Види природних осередків, синантропні осередки. Антропонози й зоонози. Пояснити на конкретних прикладах.
- •19. Поняття про облігатно- й факультативно-трансмісійні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •21. Біологічні принципи боротьби з тринсмісійними і природноосередковими захворюваннями. Пояснити на конкретних прикладах.
- •23. Міграційна активність людей і паразитарні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •24. Видатні вчені-паразитологи. Пояснити на конкретних прикладах.
- •25. Підцарство Protozoa: характеристика, класифікація, медичне значення.
- •26. Дизентерійна амеба. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •28. Збудники шкірного та вісцерального лейшманіозу. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •30. Лямблія. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •27. Збудники сонної хвороби (трипаносомозу). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •29. Трихомонади урогенітальна та кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •32. Збудники малярії людини. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •31. Токсоплазма. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •33. Балантидій. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •34. Біологічні особливості життєвих циклів гельмінтів. Геогельмінти, біогельмінти, контактні гельмінти. Пояснити на конкретних прикладах.
- •35. Сисун печінковий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •37. Сисун ланцетоподібний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •36. Сисун котячий (сибірський). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •39. Сисун легеневий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •38. Клонорх китайський. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •40. Шистосоми. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •41. Ціп’як неозброєний (бичачий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •42. Ціп’як озброєний (свинячий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •43. Ціп’як карликовий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •44. Ехінокок і альвеокок.. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •45. Стьожак широкий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •46. Аскарида людська. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •48. Гострик. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •49. Анкілостома і некатор. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •50. Вугриця кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •51. Трихінела. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •52. Ришта. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •53. Філярії. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •54. Личинки аскарид тварин як збудники захворювань людини. Пояснити на конкретних прикладах.
- •55. Класифікація членистоногих, медичне значення. Пояснити на конкретних прикладах.
- •58. Іксодові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •59. Аргасові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика
- •57. Свербун коростяний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •60. Воші. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •61. Блохи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •62. Клопи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •63. Таргани. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •64. Комарі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •66. Москіти. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, медичне значення, профілактика. Гнус та його компоненти.
- •67. Отруйні тварини. Пояснити на конкретних прикладах. Отруйні тварини
- •Кишковопорожнинні
- •Голкошкірі
- •Членистоногі
- •Хордові
- •Земноводні
- •Плазуни
- •68. Отруйні рослини, гриби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •Аконіт (борець дібровний, каракольский, джунгарський)
- •Болиголов (болиголов плямистий, плямистий омег)
- •Віх отруйний (цикута, віх, ферула джунгарська)
- •Поганка бліда
- •Поганка біла
- •69. Молюски як проміжні хазяїни гельмінтів. Пояснити на конкретних прикладах
- •70. П’явка медична. Поширення, морфофункціональні особливості, застосування в медицині.
41. Біологічний вид, реальність і динамічність його існування, критерії. Генофонд (алелофонд) виду.
Термін "вид" (species) увів у науку англійський ботанік Джон Рей (1693). З часів Ліннея вид прийнятий за основну одиницю систематики рослинного і тваринного світу (1735). Особливе положення виду серед інших систематичних одиниць (таксонів) зумовлене тим, що в цьому угрупованні окремі особини існують реально.
За сучасною уявою - політиповою або біологічною концепцією - види реальні, характеризуються певними біологічними властивостями, мають єдину генетичну програму і складаються з популяцій. Вид - дискретна одиниця живої природи, репродуктивно ізольована від інших видів, здатна до самовідтворення й еволюції. Вид – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються певними, тільки їм властивими морфофізіологічними та еколого-географічними особливостями.
Видом називають сукупність особин, які подібні між собою за будовою, функціями, каріотипом,
екологічними потребами, мають спільне походження, населяють певну територію (ареал), у природних умовах схрещуються виключно між собою і дають плодюче потомство.
Критерії виду:
морфологічний,
фізіологічний,
біохімічний,
генетичний,
географічний,
екологічний,
етологічний (поведінковий) та ін.
Найбільш зручним для користування є морфологічний критерій. Він встановлює подібність видів за будовою, але єдиним видовим критерієм не може бути через дві обставини.
Фактором, який об'єднує організми у види, є статевий процес. Особини одного виду вільно схрещуються між собою, обмінюються спадковим матеріалом, і це веде до перекомбінації у кожному поколінні алелів, які складають генотипи окремих особин. Завдяки статевому процесу відбувається об'єднання генів (алелів), які розміщені у генотипах різних особин, у загальний генофонд виду. Завдяки дії природного добору генофонд виду збалансований і має оптимальні якості щодо умов існування виду. Генофонд утворюють особини одного виду тварин або рослин, у генних локусах яких міститься багато алелів. Внаслідок вільного схрещування виникають високогетерозиготні диплоїдні особини. Генофонду виду приналежить виняткова роль в еволюції. Вид - якісний етап еволюції, її вузловий момент. Проте вид еволюціонує, опосередковано через популяції, які здатні існувати необмежено в часі.
42. Структура виду. Популяції — головні складові одиниці виду.
Біологічний вид - загальна сукупність всіх рас становить складну біологічну макросистему, найбільш важливу популяційну систему в природі і в еволюційній біології.
Вид як жива система характеризується сукупністю організмів, не тільки спільних у своїй якості,
але і різних за індивідуальними особливостями. Спадкова інформація визначає вид як живу цілісну систему, формує її як єдність різноманітностей, єдність організмів, індивідуальні властивості яких не завжди співпадають.
Вид має складну внутрішню популяційну структуру, яка забезпечує пристосування до оптимального використання різноманітних умов у межах видового ареалу. Високий ступінь пристосування і пристосованості виду забезпечується мутаційною, комбінативною і модифікаційною мінливістю. На підґрунті комбінативної мінливості формуються популяційна структура і поліморфізм.
Вид складається з менших угруповань особин - популяцій, які мешкають на невеликих ділянках у межах ареалу даного виду. Всередині популяцій відбувається панміксія. Види ізольовані в репродуктивному відношенні від всіх інших таких груп.
Популяція - елементарна структурна одиниця виду, форма його існування за даних умов. Види бувають монотипові і політипові. Монотипові види складаються лише з популяцій, навіть з однієї. Але таких видів небагато і вони займають невеликий ареал (наприклад, білий ведмідь в Арктиці). Більшість видів є політиповими. Політипові види займають значний ареал і складаються, крім популяцій, з підвидів.
Підвид - надпопуляційна структура і теж є формою існування виду. У складі підвидів виділяють географічні раси (у тварин) і екотипи (в рослин).
Популяцією називається сукупність особин одного виду, які впродовж тривалого часу (багато поколінь) населяють частину ареалу виду, вільно схрещуються між собою (панміксія) і відносно ізольовані від інших популяцій того самого виду. Елементарною структурною одиницею виду є популяція. Оскільки популяція є елементарною структурною одиницею виду і має власну еволюційну долю, то за елементарну одиницю еволюції прийнятий не вид, а популяція. Роль виду в еволюційному процесі інша. Вид - якісний етап еволюції.
