- •Форма № н-9.02
- •29 Березня 2012 року № 384
- •Форма № н-9.02
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Двнз «Херсонський державний аграрний університет»
- •На дипломний проект студенту
- •5. Консультанти розділів проекту (роботи)
- •Розділ 1 аналітичний огляд літератуРних джерел з урахуванням ботаніко-біологічної характеристики ріпаку озимого
- •1.1. Ботаніко – біологічна характеристика ріпаку озимого
- •1.2. Технологія вирощування ріпаку озимого
- •Розділ 2 Грунтово-кліматичНі умови зони з урахуванням особливостей господарства
- •2.1. Кліматичні умови
- •Відносна вологість повітря за метеостанцією "Велика Олександрівка"
- •2.2. Характеристика ґрунтового покриву
- •Фізичні і водні властивості ґрунтів півдня України
- •2.3. Показники господарської діяльності афг «Ольвія»
- •Динаміка урожайності основних с.-г. Культур
- •Розділ 3 розрахунково-аналітична частина. Елементи програмування урожайності ріпаку озимого
- •3.1. Елементи програмування урожайності культури
- •3.1.1. Характеристика сорту ріпаку озимого Анна.
- •Рівні продуктивності озимого ріпаку сорту Анна
- •3.2. Розробка елементів технології вирощування культури в господарстві
- •3.3.Основи доробки та зберігання насіння ріпаку озимого
- •Розділ 4 техніка безпеки технологічного процесу при вирощуванні ріпаку озимого
- •4.1. Небезпечні та шкідливі фактори виробничих процесів
- •4.2. Захист працюючих від шкідливих та небезпечних факторів
- •Кількість необхідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту
- •4.3. Техніка безпеки при внесенні мінеральних добрив
- •Надання лікарської допомоги:
- •Заходи пожежної безпеки.
- •4.4. Пропозиції по поліпшенню стану безпеки праці технологічних процесів
- •Розділ 5 екологічний стан та охорона навколишнього середовища при вирощуванні ріпаку озимого
- •Висновки та пропозиції виробництву
- •Список використаних джерел
2.2. Характеристика ґрунтового покриву
На території господарства розповсюджені південні чорноземи. Південні чорноземи займають всю територію зони господарства. Утворились вони в умовах полинно-типчаково-ковильних степів Причорноморсько-Присиваської зони. Рельєф тут рівнинний і слабко хвилястий з великою кількістю подів.
Маса підземних органів рослин в зоні сухого Степу значно переважає над масою надземних органів. Органічна речовина формується переважно за рахунок кореневої системи рослин. Орний горизонт 0-22 см. Перехідний горизонт має крупнозернисту або грудкувато-призматичну структуру. Під гумусним горизонтом залягає карбонатний ілювій у вигляді білозірки. Ґрунтоутворювальна порода представлена лесом, який збагачений на вапно та гіпс. Останній залягає на глибині близько 2 м.
В орному шарі південних чорноземів міститься 4-6% гумусу. Кількість його з глибиною поступово зменшується. Слабке промивання південних чорноземів призводить до накопичення в орному шарі поживних речовин. За їх кількістю південні чорноземи майже не поступаються чорноземам звичайним. Накопичення карбонатів кальцію та магнію спостерігається в перегнійному горизонті.
В зв’язку з цим скипання під дією соляної кислоти можна спостерігати на незначній глибині.
Наявність поглиненого натрію та кальцію зумовлює постійну, що легко розпилюється грудкувату структуру, а іноді безструктурність верхнього горизонту південних чорноземів. Реакція ґрунтового розчину верхніх горизонтів близька до нейтральної або слабколужна (рН=6,9-7,3), вниз по профілю, як правило зростає.
Агрофізичні властивості метрового шару ґрунту характеризуються слідуючими показниками: щільність складання, загальна шпаруватість, найменша вологоємність, вологість в’янення. Механічні властивості ґрунту характеризуються високим вмістом пилу, що обумовлює низьку водопроникність і велику в'язкість при висиханні. Крім того, при висиханні ґрунт відзначається високою щільністю, низькою водотривкістю і схильний до набухання.
Ґрунти регіону відрізняються певною однорідністю по ґрунтових горизонтах, а також мають тенденцією до зменшення глинистих часток у гумусовому шарі та поступовим накопиченням їх у перехідному горизонті.
Таблиця 2.3
Фізичні і водні властивості ґрунтів півдня України
Шар грунту, см |
Щільність складення, г/см3 |
Щільність твердої фази, г/см3 |
Найменша вологоєм-ність, % |
Вологість розриву капілярів, % |
Вологість в'янення, % |
Пористість, % |
Чорнозем південний малогумусний важкосуглинковий |
||||||
0-30 |
1,23 |
2,69 |
26,6 |
19,8 |
12,6 |
54,9 |
0-40 |
1,27 |
2,70 |
25,8 |
19,3 |
12,7 |
52,8 |
0-50 |
1,29 |
2,70 |
25,2 |
18,8 |
12,7 |
51,8 |
0-60 |
1,31 |
2,70 |
24,8 |
18,5 |
12,8 |
51,1 |
0-70 |
1,32 |
2,70 |
24,5 |
18,3 |
12,8 |
50,6 |
0-100 |
1,36 |
2,70 |
23,7 |
17,8 |
13,1 |
49,3 |
У складі обмінних основ орного шару ґрунту значне місце належить кальцію (68,8-71,6% від суміші обмінних катіонів) і магнію (25,4-27,7%). Ємність поглинання чорноземів південних складає 30,5 мг.-екв. на 100 г ґрунту. Причому на частку кальцію приходиться 21,3, магнію – 6,3, натрію – 1,3, калію – 1,6 мг.-екв., тобто ґрунтово-вбирний комплекс насичений в основному кальцієм і магнієм.
Нагромадження карбонатів кальцію і магнію у вигляді білих плям білозірки спостерігається на глибині 60-120 см. Іншою характерною ознакою цих ґрунтів є залягання на глибині 2,5-3 м відкладів гіпсу та водорозчинних солей.Згідно наявності поживних речовин у ґрунті він має таку характеристику: вміст рухомого азоту і фосфору – середній, калію – високий.
Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно вносити мінеральні та органічні добрива. Вміст обмінного калію становить достатньо для нормального живлення рослин. В цілому, агрохімічні властивості грунту вказують на середній рівень родючості.
Загалом ґрунтово-кліматичні умови господарства сприятливі для вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур, зокрема озимого ріпаку без застосування зрошення.
Чорноземні ґрунти займають 85% загальної площі. Вони характеризуються високою родючістю. Карбонати залягають на глибині 31-60 см. На глибині 60-120 см знаходиться ущільнений шар білозірки – накопичення карбонатів Са і Мg у вигляді білих плям.
На чорноземах південних отримують високі врожаї озимої пшениці, ріпаку, соняшнику, кукурудзи, овочевих і плодових культур.
