Розділ 4 техніка безпеки технологічного процесу при вирощуванні ріпаку озимого

4.1. Небезпечні та шкідливі фактори виробничих процесів

На виробництві при дотриманні усіх вимог технології вирощування озимого ріпаку небезпечними та шкідливими факторами, які можуть впливати на працівників у відповідності до ДУСТ 12.0.003-74:

Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

• машини й механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання;

• підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

• підвищена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

• підвищена температура повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму на робочому місті;

• підвищений рівень вібрації;

• підвищена вологість повітря;

• підвищена або знижена рухомість повітря;

• підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

• підвищений рівень інфрачервоної радіації;

• гострі краї і шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту й обладнання.

Хімічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори – агрохімікати:

• гербіцид – Трефлан;

• інсектициди – Децис, Золон;

• фунгіцид – Ридаміл Голд;

• продукти згорання палива.

Біологічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори (макроорганізми): рослини – плоскуха звичайна, осот рожевий; комахи – бджоли.

Психофізіологічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори: фізичні перевантаження: статичні (втома при навантаженні), динамічні (втома при перенесенні вантажу); нервово-психічні (монотонність праці).

4.2. Захист працюючих від шкідливих та небезпечних факторів

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються нормативно-правовими документами: Кодексом законів про працю України [36], Законом України «Про охорону праці» [27], а також типового положення «Про навчання з питань охорони праці» [67].

Тому робота з охорони праці в господарстві проводиться й організовується за плановим порядком на підставі закону України.

Потрібно відмітити, що посадові особи несуть відповідальність за організацію роботи з охорони праці згідно із законодавством. Так, керівник станції несе відповідальність за організацію роботи з охорони праці в господарстві у цілому.

Для проведення навчання з охорони праці працівників облаштований кабінет з охорони праці на підставі типового положення [63, 68].

Всі працівники проходять навчання та перевірку знань з охорони праці 1 раз на рік, а інженерно-технічні працівники 1 раз у 3-5 років – підвищення кваліфікації. Агітація і пропаганда охорони праці проводиться на відповідному рівні.

Всі працюючі, що приймали участь у технологічному процесі вирощування озимого ріпаку забезпечуються засобами індивідуально захисту (табл. 4.1) [21].

Таблиця 4.1.

Кількість необхідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту

№ п/п	Професія, посада	Марки спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту	Термін використання, місяці
1	Тракторист-машиніст	Костюм бавовняний	12
		Респіратор	черговий
		Рукавиці комбіновані	до зносу
		Окуляри захисні	6
2	Машиніст-комбайнер	Костюм бавовно-паперовий з пилонепроникної тканини	12
		Рукавиці комбіновані	до зносу
		Окуляри захисні	6
3	Робітник на посіві	Костюм бавовно-паперовий	12
		Чоботи гумові	чергові
		Респіратор	до зносу
		Окуляри захисні	до зносу
4	Робітники на дроблені, змішувані, внесенні мін. добрив, засобів захисту рослин	Комбінезон бавовняний	Черговий
		Рукавиці комбіновані	6
		Окуляри захисні	12
		Респіратор	до зносу
		Рукавиці гумові	до зносу

У цілому по господарстві санітарно-гігієнічний стан умови праці нормальний. На бригадах організовані польові стани, де колгоспники одержують гарячі обіди. Територія упоряджена. Є кімната відпочинку. Санітарно-побутові умови відповідають санітарним вимогам [22].

Скорочений робочий день установлений працівникам, зайнятим на роботах із застосуванням добрив і отрутохімікатів. Їм видається безкоштовно молоко, спец. одяг та засоби індивідуального захисту [21, 36].