Результати визначення інтегрального показника та рівня економічної стійкості тов іпк «Полтавазернопродукт»

	2012	2013	2014
Фінансова стійкість (ФСП)	1,32	1,452	1,159
Виробнича стійкість (ВСП)	0,958	0,866	0,772
Кадрова стійкість (КСП)	0,89	0,974	0,858
Маркетингова стійкість (МСП)	0,864	0,897	0,579
Інвестиційна стійкість (ІСП)	1	0,486	0,37
Інтегральний показник економічної стійкості підприємства (ЕСП)	1,002	0,934	0,746
Рівень економічної стійкості	Висока економічна стійкість	Висока економічна стійкість	Нормальна економічна стійкість

Рис. 3.1 Графічний аналіз динаміки складових економічної стійкості ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт»

Таким чином, результати експрес-діагностики та визначення інтегрального показника загальної економічної стійкості ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» показали, зо за останні два роки економічна стійкість підприємства знижувалася під впливом дестабілізуючих зовнішніх факторів. Станом на 2014 рік підприємство має ще нормальний рівень економічної стійкості, але тенденції до подальшого порушення стану рівноваги явні. За таких умов керівництву агропромислового підприємства необхідно терміново вживати заходів для стабілізації стану підприємства. Ситуація погіршується тим, що стабілізація зовнішнього середовища не може бути достовірно спрогнозована, тому в умовах невизначеності керівництву треба зосередити увагу на розробці стратегії стабілізації фінансово-економічного стану підприємства та підвищення рівня його економічної стійкості.

3.2 Вдосконалення підходів до розробки стратегії забезпечення економічної стійкості підприємства

Теоретичні дослідження, проведені в першому розділі випускної роботи, показали, що економічна стійкість агропромислового підприємства є результатом економічних процесів його функціонування.

Виробничий процес, який базується на застосуванні інтенсивних технологій і забезпечується виробничими ресурсами в оптимальному обсязі та в оптимальні терміни, при поєднанні високого рівня виробництва з економічно обгрунтованим рівнем витрат буде вирізнятися високим рівнем економічної ефективності. У свою чергу, ефективна виробничо-комерційна діяльність зумовлює зростання власного оборотного капіталу на основі отриманого прибутку, що є головною умовою підтримки й росту рівня економічної стійкості підприємства.

У свою чергу, порушення виробничого процесу внаслідок неефективної технології, недостатнього або несвоєчасного його забезпечення збалансованими виробничими ресурсами, зниження якості виробленої продукції, зростання витрат на виробництво продукції можуть зумовити виникнення збитків, які потребують власних та позикових коштів на їх покриття. Отже, без організації ефективної виробничої діяльності підприємство може знизити рівень, а в перспективі втратити економічну стійкість.

Для будь-якого агропромислового підприємства за мету доцільно розглядати не просто отримання максимального прибутку, а прибутку, що забезпечує насамперед самоокупність та самофінансування діяльності, і на цій основі — стійке функціонування й розвиток. Отже, при досягненні беззбитковості виробничо-комерційної діяльності сільськогосподарське підприємство повинно орієнтуватися на отримання прибутку, що забезпечує його функціонування на розширеній основі і дозволить підтримувати та підвищувати економічну стійкість.

На основі концепції беззбитковості вважаємо можливим визначити також стратегію забезпечення економічної стійкості агропромислового підприємства.

Стратегія економічної стійкості підприємства, на наш погляд, являє собою цілеспрямовану діяльність виробничої системи під впливом зовнішнього середовища, що забезпечує її загальну рівновагу за рахунок ефективності функціонування в майбутньому, тобто сукупність певних цілей і завдань підприємства на перспективу, які сприяють його розвитку, а також спрямованих на постійне підтримання та підвищення рівня економічної стійкості.

У цілому вибір стратегії підприємства з метою підтримки та підвищення економічної стійкості обумовлений впливом різних груп факторів.

Рівень економічної стійкості підприємства залежить, насамперед, від ефективного функціонування сукупності виробничо-технологічної, кадрової, фінансової, маркетингової та інноваційно-інвестиційної складової, які формують три основні підсистеми підприємства: виробництва, збуту і фінансів. Вибір даних підсистем обумовлений наступними причинами:

— виробництво є сферою, в якій безпосередньо створюється і отримує свій матеріально-речовий вид прибуток як головне джерело фінансування зростання активів підприємства (основних і оборотних);

— збут — сфера, в якій прибуток отримує своє грошове вираження;

— фінанси забезпечують формування цільових грошових коштів шляхом розподілу прибутку та інших доходів між поточною та інвестиційною діяльністю підприємства, з одного боку, а з іншого — є своєрідним системним індикатором ефективного функціонування підприємства.

За вказаними сферам діяльності підприємства доцільно виділити конкретні напрями реалізації стратегій забезпечення стійкості агропромислового підприємства (табл. 3.7).

Таблиця 3.7