56.Характеристика навчальних планів, програм, підручників (з фаху).

Навч.план – це затверджений Міністерством освіти і науки України документ,в якому для кожного типу загальноосвітніх навчально-виховних закладів визначено перелік навчальних предметів,порядок їх вивчення за роками, к-кість тижневих годин на їх вивчення,структуру навчального року. Навчальні плани бувають 3-ьох типів: базовий,типовий і навчальний план. Базовий – основа або складова ч-на держстандарту. Базовий н.п. визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові,які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями. Інваріативна ф-мується на державному рівні,є єдиною для всіх закладів заг.сер. освіти. Підготовка до загальнонаукової і технологічної підготовки учнів здійснюється через обов’язкові освітні дисципліни. Варіативна складова ств. Передумови для диференціації і індивідуалізації. Типовий н.п-основою для побудови є базовий,розрахований на різні типи навч. Закладів. Навчальний п. укладається дирекцією і містить базові і вибіркові дисципліни.

Навчальна програма – це документ,затверджений МОН України,що визначає зміст і обсяг знань,умінь і навичок з кожного навчального предмета,зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання, в якому подано характеристику змісту навчального матеріалу із зазначенням розділів,тем, орієнтовної к-кості годин на їх вивчення. Структура:пояснювальна записка про цілі вивчення даного предмету;зміст навчального матеріалу поділений на розділи і теми,із зазначеною к-кістю год на кожну; обсяг знань,умінь і навичок з даного предмета для учня класу; методичні рекомендації вчителю щодо організації різних занять(орієнтовну к-кість часу,яку вчитель може витратити на вивч окремих питань курсу);критерії та норми оцінювання знань,умінь і навичок з кожного виду роботи.Підручник – книга,що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до цілей навчання,встановлених програмою і вимогами дидактики. Сучасний підручник виконує освітню,ровивальну,виховну і дослідницьку функції. Зміст навчальних програм конкретизується у підручниках і навчальних посібниках,які є основним джерелом знань і організації самостійної роботи учнів,одним з найважливіших засобів навчання. Підручник повинен навчати учня вчитися. Структура підручника має текст, як головний компонент,і нетекстові допроміжні компоненти.Всі тексти мають описовий,розповідний,аналітичний характер. Навчальний посібник – книга,яка розширює межі підручника,містить додаткову,найновішу і довідкову інформацію. До навч. посібників належать збірники вправ і задач, хрестоматії,словники,довідники,істор. І географічні карти,слайди,кінофільми. Отже,підручники і навчальні посібники – це не що інше,як інформаційна модель Н,своєрідний сценарій навчального процесу.

57.Загальна, професійна та фахова освіта.

Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Загальна освіта — сукупність знань основ наук про природу, суспільство, людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь І навичок, необхідних кожній людині.Загальна середня освіта має три рівні: початкова, ос­новна, повна.Початкова освіта. Забезпечує загальний розвиток дитини, вміння добре читати, писати, знання основ арифметики, засвоєння норм загальнолюдської моралі та спілкування.Основна середня освіта. Передбачає досконале оволодіння українською та рідною мовами, засвоєння знань з базових дисциплін, можливість здобуття наступних рівнів освіти, мотиваційну готовність переходу до трудової дія-ті,формування високих громадянських якостей і світоглядних позицій.Повна середня освіта. Забезпечує поглиблене оволодіння знаннями з базових дисциплін та за вибором, орієнтацію на професійну спеціалізацію, формування цілісних уявлень про природу, л-ну, сус-тво, громадянської позиції особистості, можливість здобуття освіти вищого рівня.Загальну освіту здобувають у таких загальноосвітніх навчальних закладах: середня загальноосвітня школа,спеціалізована школа (школа-інтернат),гімназія, колегіум, загальноосвітня школа-інтернат, спеціальна загальноосвітня школа, вечірня (змінна) школа.Учні здобувають загальну освіту в процесі вивчення навчальних предметів. Загальна і політехнічна освіта є основою профорієнтації та професійної освіти. Професійна освіта-сукупність знань, практичних умінь і навичок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.Зміст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчення наукових основ і технології обраного виду праці, формування спеціальних практичних умінь і навичок, вихов. психол, моральних, естетичних якостей, необхідних фахівцеві конкретної галузі трудової дія-ті.Професійну освіту частково здійснюють загальноосвітні навчальні заклади в процесі профорієнтації, на факультативних заняттях, у різноманітних гуртках. Але в основному професійну освіту молодь здобуває у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах різних типів і профілів.У професійно-технічних училищах можна не лише здобути спеціальність, а й отримати середню освіту. Особливе місце в підготовці висококваліфікованих кадрів належить вищим навчальним закладам. Вищу професійну освіту можна здобути у вищих навчальних закладах ІП-IV рівнів акредитації;у державних вищих навчальних закладах І-II рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі); вищих навчальних закладах, заснованих на інших формах власності. Фахова освіта–це здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю,фахом. Існує також викладання фахових навичок, наприклад, водіння.