3.2 Дикий кролик.

Батьківщиною зтого звірка є Піринейського півострів, де він мешкає в Іспанії і Португалії, а також - північний захід Африки, де кро¬лік є немногочісленньїм мешканцем пусток в Марокко і Алжирі. Наступні естественнно зміни клімату і ландшафтів сприяли значному зменшенню ареалу дикого кролика. Однак, учітівая внсокое якість його м'яса та хутра, люди почали розводити зтого плодовитого звірка в неволі і розселяти на території Европьі ще до нашої зри. На території Украіньї на початку XX ст. дикі кролики мешкали в Одеській і Миколаївській областях на узбережжі Куяльницького, Тилігульського, Хаджибейського та в гирлі Бузького лиманів; по Дністру - до р. Кодьіма і околиць м Балта, а також в Рацинської лісництві (Браунер, 1923). Є відомості, що в 20-годьі на узбережжі Чорного моря від Овідіополя до Очакова бьш дуже численний здичавілий кролик (Аверін, 1923 а).Характерними биотопами дикого кролика є обрьівістьіе террасьі, степньїе балки, карстовьіе території. Саме в таких місцях він ще недавно зустрічався під Одесою і в самому місті - в Аркадії, в районі Лузанівки, а також на схилах Ніваховой горьі. Найбільша колонія дикого кролика в Одеській області тривалий час існувала на території Краснопольско- го лісництва у с. Петрівка і по балках р. Тилигул (Березівський р-н). Цей звір був завезений сюди з Австрії ще в дореволюційний час поміщиком Курісу (рис. 2.36). Після вилову в 1965-1966 рр. на території Петровського заказ¬ніка 702 кроликів для інтродукції в інші райони, його чисельність стала неухильно знижуватися. У 1983 році тут, по ведомственннм данньїм, жило 150 осо¬бей, хоча обстежили зти місця ученьїе вважають, що зта величина бьша зані¬жена в 5-6 разів. Після суворої сніжної і тривалої зімьі 1984/85 рр. чіс¬ленность кролика сильно скоротилася і улiтку 1985 року тут бьшо виявлено лише 4 жільїх норьі, а самих звірків не вдалося побачити жодного разу. Раніше досить великі осередки проживання дикого кролика в Україні розташовувався в Одеській об¬ласті на узбережжі Хаджибейського лиману (ур. Холодна Балка, с. Кам'яне). Однак уже в 1985 р в зтіх місцях, а також у прилеглих до них ярах і бал¬ках бьши виявлення следьі діяльності лише едінічннх звірків (Архипчук, Груздєв, 1986).У Херсонській області в 30-годьі XX ст. кролики зустрічалися в Каховському, Херсонському, Снігурівського та Велико-Олександрівському райо-нах. Вони мешкали навіть на го- порті кладовищі в Херсоні, але бьши вьшовленьї местньші жителями в голодньїе 1941 - 1945 годи (Гізенко, 1968). Оскільки зти звірята обьічно живуть на дуже обмеженій території і не здатні до бнстрой зкспансіі, велике число їх колоній і значна область обіта¬нія в Причорномор'ї безумовно бьши результатом штучного розселення кро¬ліков бьівшімі землевласниками. Наприклад, в Австралії за 5 місяців самостійно жоден кролик не навертався від своєї колонії далі, ніж на 50 м (Муегз, 8сЬпеіс1ег, 1964).Багато років в околицях Херсона в старьіх каменоломнях на правому схилі мотузкові балки (1,5 га) процвітала колонія диких кроликів, яка бьіла взята під охорону як пам'ятка пріродьі. Вважається, що вона бьіла створена штучно в 1894 р, після завезення поміщиком Піньковський 7 пар звірків з Швейцарії (Кузнецов, 1930). Завдяки встановленим охоронного режиму, зта колонія проіснувала багато десятиліть. З 1966 по 1979 рр. поголів'я кро-ликів тут вьіросло з 400-500 до 5 тьіс .; за іншими данньїм, в отдельньїе годьі тут мешкало близько 7,5 тьіс. особин (Гізенко, Шевченко, 1973). З 1966 по 1979 рр. в балці для розселення в інші місця Украіньї бьшо виловлено 1 548 звірків. Надалі угіддя, де мешкали дикі кролики, зазнали значної трансформації. Позтому в 1985 р в мотузкового балці залишилося близько 200, а в 2000-2009 рр. ~ 20-30 звірків, которьіе обреченьї на вьіміраніе. Дикого кролика розселяли, як пізніше віяснілось, у багатьох зовсім невідповідних для його проживання місцях північно-західній Украіньї з зкстремальнімі кліматичними умовами (Київська, Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська та Вольшская області). Не кращим виявився вибір місць для інтродукції і в інших природних зонах страньї, що закінчилося полньім провалом непродуманих акцій і значітельньтмі фінансовнмі втратами. До речі, попнткі самостійного, невдалого і незаконного розселення дикого кролика мають місце і в наші дні ...У споконвічних місцепроживання дикі кролики живуть в районах з жарким і сухим літом, але з теплою і вологою зимою. Такі кліматичні умови спо собствуют цілорічної вегетації кормових рослин, їх доступності, а так ¬ обмежують розвиток згубного для зтіх жівотньїх кокцидиоза.

Таблиця 3.13Данньїе про вьіпусках дикого кролика в южньїх областях Украіньї *

Годьівьіпуска Місця вьіпуска Кількістьособин Місця вилову1961 АР КрьімЧорноморський р-н, полювань. госп-во УТМР 16 Одеська область1963 Чорноморський р-н, полювань. госп-во УТМР 80 Херсонська область1963 Євпаторійський р-н, Сакське полювань. госп-во УТМР 19 Херсонська область1965 Ленінський р-н, полювань. госп-во УТМР 21 Вольерьі АН УРСРТисяча дев'ятсот шістьдесят сім Ленінський р-н, полювань. госп-во УТМР 20 Херсонська область1 968 Феодосійський р-н, полювань. госп-во УТМР 26 Херсонська область1 968 Ленінський р-н, полювань. госп-во УТМР 50 Херсонська область1 968 Керченське полювань. госп-во УТМР 30 Херсонська область1969 Керченське полювань. госп-во УТМР 60 Херсонська область1970 Феодосійський р-н, полювань. госп-во УТМР 29 Херсонська область1970 Феодосійський р-н, полювань. госп-во УТМР 40 Херсонська область1970 Євпаторійський р-н, Сакське полювань. госп-во УТМР 50 Херсонська область1970 Керченське полювань. госп-во УТМР 60 Херсонська областьТисяча дев'ятсот сімдесят один Керченське полювань. госп-во УТМР 32 Херсонська областьТисячі дев'ятсот сімдесят два Керченське полювань. госп-во УТМР 34 Херсонська областьТисячі дев'ятсот сімдесят два Севастопольське полювань. госп-во УТМР 20 Херсонська областьТисячі дев'ятсот сімдесят два Євпаторійський р-н, полювань. госп-во УТМР ЗО Херсонська областьТисячу дев'ятсот сорок дев'ять Одеська область Тилігульського полювань госп-во ОдВО 14 Одеська область1962 Приписне полювань. госп-во УТМР 20 Одеська область1966 Березівське полювань. госп-во УТМР 170 Одеська область1962 Миколаївська областьВознесенське Гох 50 Херсонська область1965 Баштанський р-н, ур. Христофорівка 50 Одеська область1965 Баштанський р-н, ур. Мар'їна Роща 50 Одеська область1965 Запорізька область Василівський р-н, полювань. госп-во УТМР 200 Одеська областьТисяча дев'ятсот шістьдесят сім ОХ УТМР, ур. «Дубова Балка» 70 Херсонська область1 977 Запорізький р-н, полювань. госп-во УТМР 25 АР Крьім, Феодосій. р-нТисячу дев'ятсот вісімдесят один Запорізький р-н, Мало-Єкатерининське ВОХ 27 Херсонська область1965 Дніпропетровська область Солонянський р-н, Калінінське ОХ УТМР 35 Вольерьі АН УРСР1965 Солонянський р-н, Калінінське ОХ УТМР 50 Одеська областьТисяча дев'ятсот шістьдесят сім Солонянський р-н, Калінінське ОХ УТМР 100 Херсонська область1 968 Солонянський р-н, Калінінське ОХ УТМР 110 Херсонська область1976 Луганська область Іеревальскій р-н, полювань. госп-во УТМР 50 -1976 Зоринськ р-н, полювань. госп-во УТМР 50 АР Крьім, Феодосій. р-н1976 Слов'яносербський р-н, полювань. госп-во УТМР 50 АР Крьім, Феодосій. р-н1976 Свердловський р-н, полювань. госп-во УТМР 50 АР Крьім, Феодосій. р-н1976 Лутугинський р-н, полювань. госп-во УТМР 20 АР Крьім, Феодосій. р-н1965 Донецька область Старобешівський р-н, полювань. госп-во УТМР 60 Одеська область1965 Старобешівський р-н, полювань. госп-во УТМР 41 Одеська область1966 Володарський р-н, Федорівське ОХ УТМР 51 Одеська областьТисяча дев'ятсот шістьдесят сім Херсонська областьГаврилівське Гох 92 Херсонська областьТисяча дев'ятсот шістьдесят сім Велико-Олександрівський р-н, ОХ УТМР 100 Херсонська область* По: М.П. М.П. Павлов та ін., (1974) з доповненнями і уточненнями автора

Найбільш результативною виявилася інтродукція звірків в прилеглих до Чорного моря районах Крьіма, де кліматичні умови є найбільш під- ходять для теплолюбного виду. З 1966 по 1970 р чисельність кроликів тут становила 4-5 тьіс., А в 1975-1979 рр. досягла 20-25 тьіс. особин. У некоторьіх місцях бьш організований відстріл звірів «на шкурку» та відлов для расселе¬нія. Найкращих успіхів добилися в Євпаторійському районі, де за 6 років на пло¬щаді 35 га бьшо вилучення понад 6,5 тьіс. звірків (Архипчук, Груздєв, 1986). Одна¬ко через кілька років чисельність кролика повсюдно скоротилася і багато його колонії зникли. Після завезення в 1976 р понад 200 кроликів в 5 районів Лу¬ганской області вони бьістро розмножилися, досягнувши за 2,5 року чисельності близько 600 особин. Однак після суворої зімьт 1978/79 рр. їх поголів'я різко скоротилося, а через кілька років кролики і зовсім зникли (устньїе данньїе Н.М. Наумова).Незважаючи на високую смертність звірків від природних причин, повсе¬местно в Україні вони бьши, в першу чергу, знищення браконьєрамі і мисливцями. У багатьох місцях вилучення кроликів «на шкурку» і для розселення бьшо невиправдано високим, успішність якого визначалося прихильністю звірків до невеликої території, легкістю добічі і дешевизною витрат (петлі, капкани). Однак, в цілому, на більшій частині страньї зкологіческіе умови виявилися невідповідними для створення крупних популяцій зазначеного виду.