3.4 Виробниче освітлення

Правильно спроектоване і виконане висвітлення на підприємстві забезпечує можливість нормальної виробничої діяльності. Від освітлення в значній мірі залежать: збереження зору працівника, стан його центральної нервової системи, безпека на виробництві, продуктивність праці і якість продукції, що випускається. Раціональне освітлення повинно забезпечувати достатню та постійну в часі освітленість поверхонь, необхідний розподіл яркостей в навколишньому просторі, відсутність сліпучого дії джерела світла, сприятливий спектральний склад і правильний напрямок світлового потоку. Одиницею виміру світлового потоку є люмен (лм).

Освітленість - це щільність світлового потоку падаючого від джерела світла на поверхню. Одиницею освітленості є люкс (лк).

Для вимірювання кількісних характеристик освітленості і яскравості служать люксметри і фотометри.

Залежно від джерел світла освітлення буває природне, штучне і поєднане.

Природне освітлення здійснюється через світлові прорізи в стінах і покрівлі.

Штучне освітлення проводиться шляхом застосування штучних джерел світла, поділяється на: робоче, аварійне (не менше 2 лк.), евакуаційне (0,2-0,5 лк.), охоронне (0,5 лк.). Суміщене освітлення застосовують для приміщень, в яких недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

У залежності від розподілу світлового потоку санітарними нормами і правилами встановлюється три системи робочого освітлення - загальне, місцеве і комбіноване освітлення.

Загальне освітлення забезпечує однакове висвітлення будівельного майданчика, приміщення. Місцеве освітлення забезпечує освітлення тільки окремих робочих місць і поверхонь. Комбіноване освітлення - сукупність загального та місцевого освітлення. Застосування лише місцевого освітлення не допускається, оскільки це вимагає переадаптаціі зору, що може призвести до небезпечної ситуації.

Освітленість робочих місць залежно від точності виконуваних робіт, операцій (зборка годин, операції на серці і т.д.) визначається санітарними нормами, наприклад: норма освітленості малярних робіт - 50 лк., Скляних - 75 лк., Високоточних робіт - до 2000 лк.

Для захисту очей використовуються засоби індивідуального захисту органів зору. При виробництві електрозварювальних робіт, газорезке, плазмової зварюванні і у всіх процесах гарячої обробки металів (плавка, лиття та ін) застосовуються окуляри, маски, щитки з світлофільтрами.

3.5 Організація робочого місця користувача персонального комп’ютера

Однією з характерних особливостей розвитку сучасного суспільства є зростання сфер діяльності, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп’ютери. Однак їх використання загострило проблеми збереження власного здоров’я, тому вимагає удосконалення існуючих та розробку нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків персонального комп’ютера на здоров’я користувачів.  Заходи з охорони праці користувачів персонального комп’ютера необхідно розглядати в трьох основних аспектах: соціальному, психологічному та медичному.  У соціальному плані розв'язання цих проблем пов'язане з оптимізацією умов життя, праці, відпочинку, харчування, побуту, розвитком культури, транспорту.  Значне місце у профілактиці розладів здоров'я належить психології праці. Тому заходи, пов'язані з формуванням раціональних виробничих колективів, у яких відсутня психологічна несумісність, сприяють зменшенню нервово-психічного перенапруження, підвищенню працездатності та ефективності праці. На Міжнародній конференції в Москві (1995 р.) "Общество, стресе и здоровье: стратегии в странах радикальных социально-экономических реформ" були намічені шляхи запобігання медико-соціальним наслідкам емоційного стресу. Оскільки відразу цю проблему усунути неможливо на рівні підприємств, установ та організацій послідовно усували такі виробничі умови, які є сприятливими для розвитку стресу  Важливу роль у профілактиці захворювань відводиться медицині. Профілактичні заходи для користувачів ПК включають складові як первинної так і вторинної профілактики здоров’я. Цей комплекс заходів спрямований на відновлення функціонального стану зорового та опорно-рухового апарату, також направлений на зниження ймовірності розвитку перевтоми та перенапруження.  Зараз проводиться розробка національних нормативних документів, спрямованих на охорону праці користувачів ПК. Найбільш повним нормативним документам щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанШН 3.3.2.007–98.  До організації робочого місця користувача ПК висуваються ряд вимог серед яких: вимоги до виробничих приміщень, гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочих місць, вимоги до режимів праці та відпочинку та вимоги до профілактичних медичних оглядів. Вимоги до виробничих приміщень: 

- площа на одне робоче місце становить не менше 6 м3, а об’єм не менше ніж 20 м3; 

- приміщення для роботи повинно мати штучне та природне освітлення; 

- слід щоденно робити вологе прибирання. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму й вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання. У виробничих приміщеннях на робочих місця із ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря. Норми мікроклімату для приміщень з ПК: у холодну пору року температура повітря при категорії робіт легка-1а має бути 22-24 ºС, вологість 40-60%, при категорії робіт легка-1б температура має бути 21-23 ºС, вологість також 40-60 %; у теплу пору року при категорії робіт а температура в приміщеннях має бути 23-25 ºС з вологістю 40-60%, а при категорії робіт 1б температура має бути 22-24 з такою самою вологістю. Штучне освітлення в приміщеннях із робочими місцями, обладнаними ПК має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300–500 лк, Якщо це неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця із ПК слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих столів із персональним комп’ютером слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями БДТ – 1,2 м; від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого – 2,5 м.  Екран ПК має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.  Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм від краю, звернутого до працюючого. Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосовувати при екранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.  При організації праці, пов'язаної з використанням ПК, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням І підтримки працездатності передбачаються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку. Працюючі з ПК підлягають обов'язковим медичним оглядам: попереднім – при влаштуванні на роботу і періодичним – протягом трудової діяльності, відповідно до наказу МЗ України N45 від 31.03.94 р.  Періодичні методичні огляди мають проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. Отже, охорона праці робочого місця користувача персонального комп’ютера є дуже важливою, оскільки не дотримання вимог може призвести до професійних хвороб.