- •Биллеты по режиссуре
- •1. Класифікація видів телевізійного мовлення на основі цілей та завдань напрямку мовлення.
- •2. Якості, які необхідні події, щоб вона стала основою для сюжету теленовин.
- •3. Як зробити новини цікавими для глядача?
- •5. Що таке інформаційний привід? у які зв’язки він вступає з подією?
- •6. Що таке історія новин? По яким законам вона вибудовується?
- •7. Що мають на увазі професіонали-критики, кажучи про велику формулу сюжету?
- •9. Сучасні жанрово-видові форми екранного продукту в інформаційному телевізійному мовленні
- •10. Поняття інформаційного повідомлення та розширеного інформаційного повідомлення як журналістських жанрово-видових форм в інформаційному телевізійному мовленні
- •11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр , основний елемент випуску новин.
- •12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.
- •13. Телевиступ , як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи , яка і є безпосереднім об’єктом показу.
- •14. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.
- •16. Інтерв’ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині – носію інформації розкрити задану тему.
- •17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру
- •18. Природа родієвого репортажу, вимоги до звукового ряду в цій жанрово-видовій формі
- •19. Природа жанрово видової форми тематичного репортажу
- •20. Джерело та складові частини репортажу
- •21. Стенд-ап, як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.
- •22. Синхрон, особливості його створення
- •23. Закадровий текст, особливості його створення, співвідношення з відеорядом.
- •24. Відеоряд, як візуальна низка образів реальності (події) його значення, співвідношення із закадровим текстом.
- •25. Що таке інтершум, або лайф?
- •26. Особливості монтажу в інформаційному тб
- •27. Верстка програми, як орієнтир для глядачів у часі, як радикальний інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторію.
- •28. Технологічна модель створення інформаційного випуску
- •29. Режисерська функція при творенні інформаційного випуску
- •30. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу
- •31. Хронікальна зйомка та логіка документування події
- •32. Структура інформаційного мовлення на тб
- •33. Особливості роботи режисера з ведучим телеканалу
- •34. Що таке бренд теленовин та телеканалу?
- •35. Складові бренду телеканалу
17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру
Репортаж – жанр журналістики, що оперативно повідомляє про яку-небудь подію, спостерігачем або учасником якої є тележурналіст. У репортажі на перший план виходить особистісне сприйняття події, явища, відбір фактів автором, що не суперечить об'єктивності цього інформаційного жанру.
Репортаж є тим жанром, що сьогодні становить естетичну унікальність телебачення. Не випадково репортаж називають королем жанрів, живою історією події.
По засобу трансляції розрізняють прямий репортаж і фіксований.
Прямий репортаж транслюється в ефір у момент здійснення дії й здійснюється за допомогою пересувної телевізійної станції (ПТС). Неможливість показати подію в момент її здійснення або в її реальному тимчасовому обсязі вимагає її фіксації.
У подієвому репортажі мова йде про показ реальної події, що протікає незалежно від репортера, завдання якого - по можливості точно й досить докладно проінформувати про це.
Подієвий репортаж є фабульним жанром. Основу оповідання тут становить послідовний опис події. У сполученні з наочністю, тобто відтворенням деталей і подробиць, така послідовність опису створює ефект присутності репортера на місці події. І що дуже важливо: ефект присутності - не імітаційний прийом, а реальний доказ того, що журналіст описує події, які він реально спостерігав.
Некоментований репортаж (або трансляція) використовується в прямому ефірі при показі найважливіших суспільно-політичних, спортивних або культурних подій, де інтерес для глядачів представляє все що відбувається, без яких би те не було виключень.
У коментованому репортажі активно діючою фігурою поряд з оператором стає репортер. І хоча, як правило, протягом всієї передачі він залишається за кадром, для глядача саме репортер як очевидець події найбільш обізнаний у тім, що відбувається по ту сторону екрана. Репортер - це «гід» телеглядача, своїм живим словом, всебічним знанням матеріалу, емоційним відношенням до події він допомагає зрозуміти суть екранної дії.
Також існують спеціальні репортажі - це більш тривалі за хронометражем, матеріали, тема яких, зазвичай, виходить за рамки інформаційної картини дня. Якщо користуватися прийнятою класифікацією, з якою ми познайомилися вище, це тематичні репортажі. Частіш за все - це репортажі-розслідування .
Репортаж зі спортивного змагання - передовий жанр спортивної журналістики, сутність якого - опис безпосередньо того, що відбувається на місці події. Свою розповідь про те, що відбувається, спортивний репортер повинен вміти доповнити іншою маючою відношення до справи інформацією. Якщо говорити, наприклад, про велоспорт, то слухачам мало знати хто зараз у відриві, а хто у відвалі; їм можна повідомити у якій місцевості пролягають змагання, про складність траси, про те, хто зараз яке місце займає у генеральній або гірській кваліфікації, про те як готувалися вболівальники до цього змагання тощо. Під час репортажу спортивний коментатор не має права демонструвати власні симпатії та антипатії. Навіть якщо доводиться розповідати про міжнародні змагання, коли практично вся аудиторія вболіває за свою національну збірну, треба зберігати об'єктивність в оцінці виступу, хоча це й дуже важко.