- •Биллеты по режиссуре
- •1. Класифікація видів телевізійного мовлення на основі цілей та завдань напрямку мовлення.
- •2. Якості, які необхідні події, щоб вона стала основою для сюжету теленовин.
- •3. Як зробити новини цікавими для глядача?
- •5. Що таке інформаційний привід? у які зв’язки він вступає з подією?
- •6. Що таке історія новин? По яким законам вона вибудовується?
- •7. Що мають на увазі професіонали-критики, кажучи про велику формулу сюжету?
- •9. Сучасні жанрово-видові форми екранного продукту в інформаційному телевізійному мовленні
- •10. Поняття інформаційного повідомлення та розширеного інформаційного повідомлення як журналістських жанрово-видових форм в інформаційному телевізійному мовленні
- •11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр , основний елемент випуску новин.
- •12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.
- •13. Телевиступ , як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи , яка і є безпосереднім об’єктом показу.
- •14. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.
- •16. Інтерв’ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині – носію інформації розкрити задану тему.
- •17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру
- •18. Природа родієвого репортажу, вимоги до звукового ряду в цій жанрово-видовій формі
- •19. Природа жанрово видової форми тематичного репортажу
- •20. Джерело та складові частини репортажу
- •21. Стенд-ап, як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.
- •22. Синхрон, особливості його створення
- •23. Закадровий текст, особливості його створення, співвідношення з відеорядом.
- •24. Відеоряд, як візуальна низка образів реальності (події) його значення, співвідношення із закадровим текстом.
- •25. Що таке інтершум, або лайф?
- •26. Особливості монтажу в інформаційному тб
- •27. Верстка програми, як орієнтир для глядачів у часі, як радикальний інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторію.
- •28. Технологічна модель створення інформаційного випуску
- •29. Режисерська функція при творенні інформаційного випуску
- •30. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу
- •31. Хронікальна зйомка та логіка документування події
- •32. Структура інформаційного мовлення на тб
- •33. Особливості роботи режисера з ведучим телеканалу
- •34. Що таке бренд теленовин та телеканалу?
- •35. Складові бренду телеканалу
13. Телевиступ , як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи , яка і є безпосереднім об’єктом показу.
Це скоріше не жанр, а метод, за допомогою якого автор може донести до глядача практично будь-яку інформацію. Метою виступу на телебаченні є оперативне й компетентне інформування, оцінка окремого факту або явища. Виступаючий звертається до об'єктива телекамери, подумки представляючи за ним розосереджену в просторі, як правило, досить численну аудиторію.
«Чистий», без ілюстративного матеріалу телевиступ, як правило, використовувається тоді, коли тема настільки актуальна й оперативна, що технічно неможливо розкрити її, використовуючи виразно-образотворчі засоби.
Що стосується ілюстрованого телевиступу, його відмінність від «чистого» полягає в тім, що слова носія інформації можуть бути проілюстровані яким-небудь матеріалом, що перебуває в момент виступу в безпосередній близькості від носія інформації. Виступ може супроводжуватися показом кінокадрів, фотографій, графічних матеріалів, документів; якщо виступ відбувається за межами студії, може бути використаний показ навколишнього оточення, ландшафту, однак основним змістом виступу завжди служить монолог людини, що прагне донести до телеглядачів не тільки конкретну інформацію, але й своє відношення до неї.
Особливість телевиступу: той, хто виступає - носій важливої й актуальної інформації. Такою людиною може бути політик, суспільний або державний діяч, учений, спортсмен і т.д. Важливо, що глядач має можливість одержувати інформацію безпосередньо від її носія й без «втручання» журналіста, тобто «віч-на-віч».
В основі будь-якого публічного, у тому числі телевізійного, виступу, безумовно, лежить ідея, думка, що розкривається за допомогою строго відібраних і розташованих відповідним чином фактів, аргументів, доказів. Саме доказів, тому що в процесі публічного виступу завжди повинна бути присутньою необхідність переконати в чомусь; є переконуючий і що переконує, іде боротьба поглядів, думок - і перемога повинна бути досить переконливою. Текст виступу повинен бути «активним», а сам виступ будуватися за законами драматургії.
Основні вимоги до композиції виступу: спочатку визначити тему, залучити слухача в коло обговорюваних питань (вступ), потім познайомити його з основними фактами, доказами (основна частина) і зробити короткі й точні висновки зі сказаного (висновок). Зрозуміло, що складові частини виступу повинні бути відповідного розміру. Якщо вступ триваліше основної частини, виступ зробить враження легковажного, недостатньо аргументованого. Затягнутий висновок створить відчуття в глядачів, що автор не впевнений у своїх висновках, зробить мову непереконливою.
На ТБ виділяють 3 основні форми виступів у кадрі:
- так званий «текстовий виступ», написаний самим виступаючим і відредагований редактором;
- тезовий виступ, де заздалегідь позначена тема, основний хід думки, коротко прокоментовані центральні питання. Таким чином, тези - це своєрідний сценарний план, що визначає зміст виступу й характер супутнього показу (фотографії, карти, схеми, макети й ін.);
- імпровізований виступ, де попередньо позначені лише тема й тривалість (хронометраж) виступу.
