- •Биллеты по режиссуре
- •1. Класифікація видів телевізійного мовлення на основі цілей та завдань напрямку мовлення.
- •2. Якості, які необхідні події, щоб вона стала основою для сюжету теленовин.
- •3. Як зробити новини цікавими для глядача?
- •5. Що таке інформаційний привід? у які зв’язки він вступає з подією?
- •6. Що таке історія новин? По яким законам вона вибудовується?
- •7. Що мають на увазі професіонали-критики, кажучи про велику формулу сюжету?
- •9. Сучасні жанрово-видові форми екранного продукту в інформаційному телевізійному мовленні
- •10. Поняття інформаційного повідомлення та розширеного інформаційного повідомлення як журналістських жанрово-видових форм в інформаційному телевізійному мовленні
- •11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр , основний елемент випуску новин.
- •12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.
- •13. Телевиступ , як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи , яка і є безпосереднім об’єктом показу.
- •14. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.
- •16. Інтерв’ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині – носію інформації розкрити задану тему.
- •17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру
- •18. Природа родієвого репортажу, вимоги до звукового ряду в цій жанрово-видовій формі
- •19. Природа жанрово видової форми тематичного репортажу
- •20. Джерело та складові частини репортажу
- •21. Стенд-ап, як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.
- •22. Синхрон, особливості його створення
- •23. Закадровий текст, особливості його створення, співвідношення з відеорядом.
- •24. Відеоряд, як візуальна низка образів реальності (події) його значення, співвідношення із закадровим текстом.
- •25. Що таке інтершум, або лайф?
- •26. Особливості монтажу в інформаційному тб
- •27. Верстка програми, як орієнтир для глядачів у часі, як радикальний інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторію.
- •28. Технологічна модель створення інформаційного випуску
- •29. Режисерська функція при творенні інформаційного випуску
- •30. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу
- •31. Хронікальна зйомка та логіка документування події
- •32. Структура інформаційного мовлення на тб
- •33. Особливості роботи режисера з ведучим телеканалу
- •34. Що таке бренд теленовин та телеканалу?
- •35. Складові бренду телеканалу
14. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.
Інтерв’ю (від англ. Interview) – буквально зустріч, бесіда.
Інтерв’ю для журналіста – це, з одного боку, спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією, а з іншого – публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині-носію інформації якомога повніше, логічно послідовніше розкрити задану тему.
Фактично немає жодного випуску новин, де б журналісти не ставили питань компетентним людям, не зверталися до учасників різних подій, не цікавилися думкою оточуючих про ті, або інші важливі події. Цей вид інтерв ю називають інформаційним.
Мета інформаційного інтерв ю - одержати вичерпну інформацію від людини, що найбільш компетентна у певному питанні («інтерв'ю-думка», «інтерв'ю-факт»), з'ясувати думки людини (а іноді й групи людей) про подію, явище, факт. У глядача складається враження, що він одержує інформацію «з перших вуст», адже в кадрі говорить сама людина - експерт, учасник або очевидець події. Відповіді співрозмовника не є офіційною заявою, тому тон розмови близький до звичайного, наповнений емоціями, що сприяє кращому сприйняттю інформації.
Інформаційне інтерв'ю - найпоширеніша форма екранного діалогу. В інформаційних випусках переважна більшість зустрічей журналістів з їхніми співрозмовниками відбувається з метою одержання конкретних відомостей від людини, що володіє необхідною інформацією. Найчастіше такі інтерв'ю виконують два взаємозалежних завдання: одержання суспільно значимої інформації плюс виявлення характерних рис носія цієї інформації. В інформаційному інтерв'ю кожне питання індивідуалізоване, розраховане саме на ту людину, з якою у даному конкретному випадку розмовляє журналіст. В зв’язку з притаманним інформаційному інтерв’ю лімітом часу воно відрізняється підвищеною динамікою.
16. Інтерв’ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині – носію інформації розкрити задану тему.
Інформаційне інтерв'ю для журналіста не є одержанням абсолютно нових для нього повідомлень. Професіонал знає, що почує у відповідь, помірковано веде бесіду. Це не означає, що співрозмовники до зйомки обговорили питання. Екранні питання ніколи, ні за яких умов при підготовці інформаційного інтерв'ю не повідомляються співрозмовнику (принаймні в тих формулюваннях, у яких пролунають у кадрі). Інакше буде втрачений елемент імпровізаційності, феномен слова, що народжується на очах телеглядачів, без чого інтерв'ю втратить безпосередність, природність, необхідні для повноцінного сприйняття.
Зміст і структура інтерв’ю жорстко визначаються завданням, яке вирішує журналіст. Демонстрація точки зору співрозмовника з питання, що обговорюється, передбачає наявність певної позиції в самого журналіста. Мистецтво інтерв'ю полягає у вмінні створити глядачеві можливість співвіднести погляд журналіста з поглядом і позицією його співрозмовника, та й своїм також.
В інтерв'ю найбільш повно проявляються ознаки процесу спілкування, у якому основним зображувально-виразним засобом є слово, а формою існування -діалог.
Для типового інформаційного інтерв'ю основні питання є хто? що? де? коли? яким чином? Як правило, їх цілком достатньо, однак, у разі необхідності більш тонкого пророблення сюжету, журналісти використовують додаткові питання, що уточнюють або фільтрують інформацію.