- •Биллеты по режиссуре
- •1. Класифікація видів телевізійного мовлення на основі цілей та завдань напрямку мовлення.
- •2. Якості, які необхідні події, щоб вона стала основою для сюжету теленовин.
- •3. Як зробити новини цікавими для глядача?
- •5. Що таке інформаційний привід? у які зв’язки він вступає з подією?
- •6. Що таке історія новин? По яким законам вона вибудовується?
- •7. Що мають на увазі професіонали-критики, кажучи про велику формулу сюжету?
- •9. Сучасні жанрово-видові форми екранного продукту в інформаційному телевізійному мовленні
- •10. Поняття інформаційного повідомлення та розширеного інформаційного повідомлення як журналістських жанрово-видових форм в інформаційному телевізійному мовленні
- •11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр , основний елемент випуску новин.
- •12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.
- •13. Телевиступ , як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи , яка і є безпосереднім об’єктом показу.
- •14. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.
- •16. Інтерв’ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині – носію інформації розкрити задану тему.
- •17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру
- •18. Природа родієвого репортажу, вимоги до звукового ряду в цій жанрово-видовій формі
- •19. Природа жанрово видової форми тематичного репортажу
- •20. Джерело та складові частини репортажу
- •21. Стенд-ап, як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.
- •22. Синхрон, особливості його створення
- •23. Закадровий текст, особливості його створення, співвідношення з відеорядом.
- •24. Відеоряд, як візуальна низка образів реальності (події) його значення, співвідношення із закадровим текстом.
- •25. Що таке інтершум, або лайф?
- •26. Особливості монтажу в інформаційному тб
- •27. Верстка програми, як орієнтир для глядачів у часі, як радикальний інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторію.
- •28. Технологічна модель створення інформаційного випуску
- •29. Режисерська функція при творенні інформаційного випуску
- •30. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу
- •31. Хронікальна зйомка та логіка документування події
- •32. Структура інформаційного мовлення на тб
- •33. Особливості роботи режисера з ведучим телеканалу
- •34. Що таке бренд теленовин та телеканалу?
- •35. Складові бренду телеканалу
11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр , основний елемент випуску новин.
Замітка - найпоширеніший інформаційний жанр, основний елемент випусків новин. Усне повідомлення - це замітка у вербальній формі, тобто без відеоряду.
Розрізняють два способи подачі короткої новини, якою є замітка: твердий і м'який. У першому випадку журналіст оперативно інформує глядача про подію, що відбулася. Це короткий, точний варіант, у якому основне місце посідає опис суті події й дається чітка відповідь на питання: Що? Де? Коли? Як? В «м'яких» новинах акцент робиться на якійсь деталі, на цікавій подробиці. Такий підхід виправданий, наприклад, при зниженій значимості події або коли потрібно якийсь певний тон при його описі.
В зв’язку з тим, що основне функціональне призначення жанру замітки полягає в передачі актуальних новин, то і її структурно-композиційна побудова повинна визначатися цим фактором. Як правило, замітку будують за принципом «переверненої піраміди», тобто починають із найбільш значимого факту, а інші факти розташовують в порядку зменшення значимості й інтересу аудиторії. Рідше вчиняють навпаки, коли основний факт повідомляють наприкінці - тобто будують замітку за принципом «прямої піраміди».
Основа замітки, її смисловий центр, що визначає структуру тексту, полягає в тім, що репортер, виклавши суть факту, потім розширює інформаційне поле матеріалу, доповнюючи його новими даними: цифрами, цитатами, посиланнями на джерела отриманої інформації.
12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.
Теорія журналістики трактує телезвіт як інформаційний жанр, що повідомляє про важливі суспільно-політичні, спортивні, культурні акції й т. ін. Метою телезвіту є оперативний і повний показ самої події. Особливість жанру телезвіту полягає в тому
Короткий хронікальний телезвіт відрізняється лаконічністю викладу інформації, «сухою» констатацією фактів. Як правило, хронометраж його коливається від 30 до 90 секунд. Характерний він для інформаційних й інформаційно-розважальних програм.
Коментований хронікальний телезвіт також характеризується оперативною інформацією про подію, але в ньому вже можливе використання репортажних синхронів (інтерв'ю-думки, інтерв'ю-репліки) з учасниками події. Хронометраж такого телезвіту, як правило, не перевищує 2-х хвилин.
Некоментований відеозвіт покликаний відновити у ефірі тривалі за часом акції (конференції, засідання, збори, зустрічі) шляхом відеозапису і монтажу.
Коментований відеозвіт поєднує в собі специфіку некоментованого відеозвіту з авторськими коментарями журналіста або інтерв'ю-коментарем якого-небудь безпосереднього учасника події.
В основі звіту лежить максимально повна розповідь про конкретну окрему подію, за якою автор спостерігає особисто. Оповідання обмежене певними просторово-часовими рамками, які охоплюють описувану подію.
Істотним змістовним елементом звіту є деталізація події, виклад подробиць. Варто враховувати, що в якості таких подробиць виступають не предметні описи, а, як правило, репліки діючих осіб.
Тематична основа звіту, як правило - офіційна подія значного соціального, нерідко державного значення. Цим і пояснюється необхідність «протокольної» фіксації, детального й тривалого показу.
Сценарний план звіту звичайно не пишеться заздалегідь, однак доцільно, щоб журналіст був присутній на зйомці: це допоможе йому при написанні тексту, яким супроводжується показ знятого матеріалу.