30. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу

Автор підбирає вартий показу на екрані факт, заздалегідь продумує характер зйомки й монтажу, вивчає об'єкт зйомки. Може знадобитися сценарний план, у якому викладається короткий зміст (тема, ідея, фактичний матеріал сюжету), образотворче рішення, звичайно поепізодно. Такий відеосюжет являє собою міні-репортаж. Автор-журналіст обов'язково присутній на зйомці, на нього покладається організація роботи, рішення будь-яких виробничих і творчих питань, що виникають на знімальній площадці.

Є два принципово різних способи створення сценарію репортажу. Спосіб перший: спочатку пишеться текст (іноді навіть до зйомок, до події, якщо її зміст відомий заздалегідь), і він служить керівництвом для зйомок відповідних кадрів, а потім репортер начитує текст перед початком монтажу зображення; монтаж здійснюється чітко під фрази журналіста. Спосіб другий: спочатку робиться монтаж зображення, виходячи з логіки самої «картинки», під приблизний план репортера, а потім пишеться й наговорюється текст. Перший спосіб дозволяє працювати швидше, тому він частіше використається в телехроніці. Другий - ближче до кінематографа з його традиційною перевагою зору перед слухом. У випадках не занадто оперативних репортажів можна діяти так й у телехроніці. Що робити спочатку - писати текст або відбирати кадри - залежить від літературних здатностей репортера. Але щораз треба прагнути до того, щоб левина доля інформації втримувалася в зображенні. Отут буде у пригоді одне класичне правило: «передавати в розповіді лише те, що не може бути показане».

31. Хронікальна зйомка та логіка документування події

Але сюжет новин приховує в собі неочевидний парадокс: він повністю залежить від відеоряду і при цьому абсолютно вільний від нього. Тому що відеоряд - це візуальна низка образів реальності (події), яка підпорядковується драматургії сюжета, не маючи самостійного значення.

Тому відеоряд сюжету повністю залежить від волі автора. Насправді подіями в кадрі управляє репортер. Завжди! Це закон професії. (Йдеться саме про сюжет. У випуску новин може бути скільки завгодно відеоматеріалів, які цілком і повністю вичерпуються показаною картинкою. Такий відеоряд - одиниця інформації.)

У кожну подію можна знайти так багато різноманітних «картинок», придатних для відеоряду, що репортер у своєму розпорядженні повну свободу у частині їх вибору і заміни.

Завжди треба пам ятати, що теленовина – «історія», що розвивається за законами драматургії.

Хронікальна зйомка – це коли подію знімають на протязі всієї дії, від початку до кінця, створюючи візуальну хронічку події.

32. Структура інформаційного мовлення на тб

Інформаційні програми є опорними точками сітки мовлення будь-якої телекомпанії, а усі інші передачі розташовуються в інтервалах між випусками новин.

Особливість інформаційних програм: регулярна частота виходу протягом дня або тижневого циклу, оперативність у реагуванні на події, використання винятково інформаційних жанрів із чітким тематичним (політика, економіка, культура, спорт, погода й т.д.) і географічним (міжнародні, національні, регіональні) розподілом інформації.

Прикладом інформаційних програм є випуски новин.

Верстка інформпрограм - дієвий інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторію, на масову свідомість опосередковано, через пропоновану структуру випуску - інструмент, керуючий і спрямовуючий громадську думку.

Серед інструментів верстки інформпрограм, як і взагалі програмування, - такі поняття, як блок, рубрика,ранжування. Практично всі випуски новин на всіх каналах використовують принцип блочної верстки, як правило, або за тематичною ознакою: політика, економіка, наука, культура, спорт , погода; або за територіальною: новини по країні, регіону, повідомлення з-за кордону.