- •Биллеты по режиссуре
- •1. Класифікація видів телевізійного мовлення на основі цілей та завдань напрямку мовлення.
- •2. Якості, які необхідні події, щоб вона стала основою для сюжету теленовин.
- •3. Як зробити новини цікавими для глядача?
- •5. Що таке інформаційний привід? у які зв’язки він вступає з подією?
- •6. Що таке історія новин? По яким законам вона вибудовується?
- •7. Що мають на увазі професіонали-критики, кажучи про велику формулу сюжету?
- •9. Сучасні жанрово-видові форми екранного продукту в інформаційному телевізійному мовленні
- •10. Поняття інформаційного повідомлення та розширеного інформаційного повідомлення як журналістських жанрово-видових форм в інформаційному телевізійному мовленні
- •11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр , основний елемент випуску новин.
- •12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.
- •13. Телевиступ , як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи , яка і є безпосереднім об’єктом показу.
- •14. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.
- •16. Інтерв’ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині – носію інформації розкрити задану тему.
- •17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру
- •18. Природа родієвого репортажу, вимоги до звукового ряду в цій жанрово-видовій формі
- •19. Природа жанрово видової форми тематичного репортажу
- •20. Джерело та складові частини репортажу
- •21. Стенд-ап, як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.
- •22. Синхрон, особливості його створення
- •23. Закадровий текст, особливості його створення, співвідношення з відеорядом.
- •24. Відеоряд, як візуальна низка образів реальності (події) його значення, співвідношення із закадровим текстом.
- •25. Що таке інтершум, або лайф?
- •26. Особливості монтажу в інформаційному тб
- •27. Верстка програми, як орієнтир для глядачів у часі, як радикальний інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторію.
- •28. Технологічна модель створення інформаційного випуску
- •29. Режисерська функція при творенні інформаційного випуску
- •30. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу
- •31. Хронікальна зйомка та логіка документування події
- •32. Структура інформаційного мовлення на тб
- •33. Особливості роботи режисера з ведучим телеканалу
- •34. Що таке бренд теленовин та телеканалу?
- •35. Складові бренду телеканалу
22. Синхрон, особливості його створення
Синхрон - це висловлена учасником події одна закінчена думка, яка має начало і кінець, цілком вміщується в декілька речень і однозначно прояснює відношення учасника до події і його особисту оцінку події.
З цього визначення випливає, що синхрон завжди жорстко прив'язаний до події, що вибрана для сюжету. Сенс синхрону зовсім не в тому, щоб хтось з'явився в кадрі і видав абстрактну мудру сентенцію.
Синхрон для репортера - це пряме свідоцтво героя або антигероя, яке підтверджує, прояснює і поглиблює розвиток конфлікту в межі обраної історії. Причому важливість цього свідчення зовсім не в тому, що людина в кадрі озвучить якісь цифри чи факти. Синхрон потрібен для того, щоб, по-перше, емоційно пояснити подію, по-друге, емоційно прояснити ставлення учасника до події і, по-третє, емоційно оцінити подію.
У синхроні повинна бути присутня не суха інформація, а словесне, вербальне, затвердження емоційного ставлення героя до події. Заради цього і ставляться питання.
Синхрон в сюжеті зовсім не схожий на правдиві свідчення в суді. Це суб'єктивна думка, на яку репортер вважає можливим спертися, розповідаючи історію. Тому синхрон завжди свідчить на користь героя, а значить, на користь позиції репортера. І якщо в сюжет буде вставлена «інша думка», тобто слова опонента чи антигероя, вони все одно мають бути подані так, щоб стверджувати остаточну правоту героя. Репортеру належить опитати і вислухати багато людей, яким в ефірі дається лише декілька секунд. Треба зробити так, щоб ці секунди були найкращими для сюжету і для свідка. Без свідків новини не могли б існувати. Популярними їх зробив парадокс синхрону, тобто телевізійне відкриття, яке є у тому, що поданий у сюжеті новин випадковий учасник події викликає таку ж довіру, як і лідер країни.
Як показує досвід, «людина з вулиці» може змістовно і емоційно утримувати синхрон 3-5 секунд. Більш підготовлений учасник події здатний витягнути синхрон тривалістю 8-12 секунд. Завзятий балакун - 20 секунд. Президенту чи іншим особам з першої п'ятірки держави дозволено говорити до 45 секунд. Правда, в сюжет такі довгі синхрони потрапляють рідко. Так що звичайна довжина синхрона лежить в межах 8-15 секунд.
Адже синхрон — це не просто емоційне повідомлення про подію, але ще і осмислене. Почата і закінчена на одному диханні одна думка — розумна емоція. При цьому розумну емоцію для синхрону майже завжди доводиться добувати похапцем, інколи в екстремальних умовах.
Потрібно знати чотири закони синхрону. Прості і дуже корисні..
Перший закон синхрону свідчить: завжди добивайтесь тієї відповіді, яка потрібна вам. Серйозною помилкою є незнання, які відповіді ви хотіли б отримати для сюжету..
Другий закон синхрону, уточнює перший: правильне питання те, відповідь на яке ви знаєте заздалегідь.
Не менш важливим є третій закон: не запитуйте про те, що можна сказати за кадром.
Четвертий закон синхрону: не питати про те, що можна розповісти в кадрі у стендапі репортера.
