- •Биллеты по режиссуре
- •1. Класифікація видів телевізійного мовлення на основі цілей та завдань напрямку мовлення.
- •2. Якості, які необхідні події, щоб вона стала основою для сюжету теленовин.
- •3. Як зробити новини цікавими для глядача?
- •5. Що таке інформаційний привід? у які зв’язки він вступає з подією?
- •6. Що таке історія новин? По яким законам вона вибудовується?
- •7. Що мають на увазі професіонали-критики, кажучи про велику формулу сюжету?
- •9. Сучасні жанрово-видові форми екранного продукту в інформаційному телевізійному мовленні
- •10. Поняття інформаційного повідомлення та розширеного інформаційного повідомлення як журналістських жанрово-видових форм в інформаційному телевізійному мовленні
- •11. Замітка, як найпоширеніший інформаційний жанр , основний елемент випуску новин.
- •12. Специфіка використання журналістських жанрів звіту в телевізійному інформаційному мовленні.
- •13. Телевиступ , як звернення до глядачів з деяким конкретним наміром з телеекрану конкретної особи , яка і є безпосереднім об’єктом показу.
- •14. Інтерв’ю, як спосіб отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування з людиною, що володіє цією інформацією.
- •16. Інтерв’ю, як публіцистичний жанр у формі бесіди, діалогу, у якому журналіст через систему питань допомагає людині – носію інформації розкрити задану тему.
- •17. Типологія репортажу як інформаційного тележурналістського жанру
- •18. Природа родієвого репортажу, вимоги до звукового ряду в цій жанрово-видовій формі
- •19. Природа жанрово видової форми тематичного репортажу
- •20. Джерело та складові частини репортажу
- •21. Стенд-ап, як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.
- •22. Синхрон, особливості його створення
- •23. Закадровий текст, особливості його створення, співвідношення з відеорядом.
- •24. Відеоряд, як візуальна низка образів реальності (події) його значення, співвідношення із закадровим текстом.
- •25. Що таке інтершум, або лайф?
- •26. Особливості монтажу в інформаційному тб
- •27. Верстка програми, як орієнтир для глядачів у часі, як радикальний інструмент інформаційної політики, політичного впливу на аудиторію.
- •28. Технологічна модель створення інформаційного випуску
- •29. Режисерська функція при творенні інформаційного випуску
- •30. Основні етапи виробництва авторського журналістського матеріалу
- •31. Хронікальна зйомка та логіка документування події
- •32. Структура інформаційного мовлення на тб
- •33. Особливості роботи режисера з ведучим телеканалу
- •34. Що таке бренд теленовин та телеканалу?
- •35. Складові бренду телеканалу
19. Природа жанрово видової форми тематичного репортажу
Іноді репортер отримує завдання зняти не конкретну подію, але репортаж на ту чи іншу тему, коли редакція не обмежує журналіста ні місцем, ні персонажами, ні проблематикою майбутнього репортажу. У будь-якому разі подію, яка підходить заданій темі, репортер обирає сам. Такий репортаж називається тематичним. Це може бути репортаж з міських вулиць про стан дорожнього руху або будівництва нових житлових будинків, репортаж з майстерні художника, з балетного класу, з міської галереї тощо. Подією в цих випадках можна вважати сам приїзд телегрупи на об'єкт, сам факт показу буденного життя широкому глядачеві.
Такий репортаж вимагає ґрунтовної сценарної підготовки, визначення ключових моментів дії й послідовності показу. Слово репортера тут веде за собою режисуру (у випадку прямого ефіру); репортер стає учасником дії. Він є одночасно допитливим екскурсантом (на об'єкті) і почасти екскурсоводом (для глядачів), не підмінюючи, однак, тих, хто працює тут постійно й може дати більш глибокі й цікаві відомості. Роль репортера - «одягнути» всю інформацію в популярну, захоплюючу форму. Репортаж не повинен бути шаблонним. Гарного репортера відрізняє нестандартний погляд на те, що відбувається, уміння помітити у ньому цікаві для всіх подробиці.
20. Джерело та складові частини репортажу
Джерело у репортажу всього одне - подія. А ось складових частин - цілих чотири:
синхрон;стендап; закадровий текст; відеоряд. Є ще одна частина - інтершум (лайв), - але її цілком можна вважати різновидом відеоряду.
Синхрон - відеоматеріал, в якому використана частка прямого інтерв'ю з учасниками сюжету.
Назва залишилася з тих часів, коли новини знімали на кіноплівку. Для інтерв'ю доводилося синхронізувати зняте кінокамерою і запис звуку на окремій плівці.
Стендап - відоматеріал, де репортер присутній в кадрі і безпосередньо коментує подію, що відбувається. Цей термін, запозичений у англомовних телевізійників, походить від англійського STAND UP - вставати. І дійсно, 95% стендапів репортер робить стоячи (за тими рідкісними винятками, коли він лежить - під обстрілом . або сидить - в театральному залі). З появою прямих новин виник такий варіант стендапу, як флай - пряме включення репортера з місця події.
Закадровий текст - текст до сюжету, який репортер сам пише і вимовляє за кадром.
Термін теж прийшов з кіно.
Відеоряд - вся сукупність монтажних планів, які репортер показує в сюжеті. Все, що зняла на виїзді камера телевізійного журналістського комплексу (ТЖК), а потім змонтував і видав в ефір режисер, вважається відеорядом. За винятком стендапу. Відеоряд - оригінальний термін новин.
Інтершум, або лайв, - це невеликий шматок відеоряду, який видається в ефір з природним звуком, записаним камерою.
21. Стенд-ап, як невід’ємна частина сучасного репортажу на телебаченні.
Сюжет новин - єдиний твір мистецтва, в якому автограф став самостійною і дуже важливою частиною. Тому що він зробився стендапом.
Глядач дивиться новини. Йому подобається сюжет, він майже вірить всьому, що показують.. Він чує голос автора за кадром, бачить кадри та синхрони, які відібрані автором, він переймається довірою до історії, яку розповідає автор. Потрібно, щоб глядач побачив самого автора на місці події. І тоді глядач переконається: репортер все бачив своїми очима і розповів своїми словами. Глядач повірить в новину остаточно.
Стендап служить для глядача гарантією реальності і правдивості того, що відбувається в ефірі. Своєрідний віртуальний сертифікат якості інформації.
Але сьогодні практично жоден оригінальний сюжет не обходиться без стендапу, який став не просто модним репортерським прийомом, а неодмінною частиною сюжету. Стендап став авторською домінантою сюжету. Все, що автор не зможе витягнути з синхрону, все, що не зуміє проілюструвати кадрами зйомки, все, що не хоче говорити за кадром, - все це можна помістити в стендап.
Стендап змушує глядача мимоволі асоціювати себе саме з репортером, а не з героєм або антигероєм. У кінцевому рахунку глядач повірить не словам героя, не історії, а коментарю репортера в кадрі, повірить його стендапу, тому що мимоволі поставить себе на його місце. Репортер єдиний учасник сюжету, який спрямовує довгий і уважний погляд прямо в очі глядачеві, встановлюючи таким чином прямий психологічний контакт. Його завдання - донести до людини по той бік екрану живі емоції, що бушують перед камерою.
Стендап:
• олюднює сюжет і вдихає в нього душу репортера;
• пропускає подію сюжету через репортера;
• закінчує створення інформаційного образу сюжету;
• являє собою емоційний пік сюжету.
