49.Назвіть методи державного регул. Ринкової економіки.

Є 3 методи державного регул. ринкової економіки:

1) Адміністративні. До адміністративних методів відносяться дії прямого впливу (заборони, примусу чи дозволу), що базуються на законодавчо закріпленій силі державної влади.

Можна виділити декілька основних напрямків адміністративного регулювання ринкової економіки. (закони, ліцензування, фіксовані ціни,)

1. Державний контроль над монопольними ринками. Держава застосовує при цьому антимонопольне законодавство, яке встановлює межі укрупнення фірм, допустимі рівні рентабельності, регульовані ціни тощо.

2. Державний контроль над небажаними ефектами системи вільного підприємництва. Ринковий вільний вибір не забезпечує охорони навколишнього середовища і невідтворюваних ресурсів, ринкове регулювання тут безсиле. Тому держава встановлює відповідні правила і норми поведінки, що забезпечують відносну екологічну безпеку.

3. Забезпечення мінімально допустимого рівня добробуту і соціального захисту населення. Йдеться про встановлення мінімуму зарплати і пенсії, меж робочого дня, виплат по безробіттю, допомоги багатодітним та біднякам тощо.

4. Захист національного ринку. З цією метою держава застосовує адміністративне регулювання експорту та імпорту товарів, встановлює митні обмеження, відповідні тарифи, квоти, ліцензії на ввезення товарів тощо.

5. Реалізація цільових програм економічного, науково-технічного та соціального розвитку також передбачає елементи адміністрування щодо підприємств державного сектору.

6. Забезпечення дотримання національних стандартів усіма учасниками виробництва. Йдеться про "екологічну чистоту" і якість продукції, санітарні норми виробництва і споживання, заборона продажу шкідливих для людини речовин тощо.

2) Економічні методи.Передбачають формування державою матеріальних та фінансових стимулів для ефективної підприємницької дія-ті шляхом впливу на економічні інтереси суб’єктів господарювання що визначає поведінку останніх. Ці методи передбачають викор. Ставки центр. Банком Укр. , регулюв. Цін і тарифів, валютне регулюв.(ставки податків, облікова ставка,)

3) Індикативні методи.( держ. Контракт ,держ. Замовлення, субсидії, кредити,дотації).Це методи, які мають орієнтирний рекомендаційний характер.Це методи які можна зарахувати до опосередкованих засобів держ. Впливу на функціонування і розв. Ринкової економіки.

50.Охарактеризуйте сутність фінансів.

Через фінансовий механізм держава створює і використовує фонди грошових засобів, необхідних для виконання її численних функцій у політичній, економічній та соціальній сферах. Показники фінансової системи є надійним індикатором стану національної економіки в цілому, тому що якраз тут, у цій сфері прямо чи опосередковано відображаються усі найважливіші аспекти господарської діяльності: структура виробництва, міжгалузеві і територіальні пропорції, ефективність діяльності окремих галузей, державне регулювання економіки тощо.

Фінанси - це система відносин у розподілі й використанні фондів грошових засобів (фінансових ресурсів). Іншими словами, грошові відносини, рух яких здійснюється через особливі фонди, - це фінансові відносини. Разом із цим, це відносини між:

- державою та юридичними і фізичними особами;

- фізичними і юридичними особами;

- юридичними особами;

- окремими державами.

Система цих відносин отримала назву фінансової системи. В правовому плані фінансова система - це сукупність відносно відокремлених і водночас взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, що управляються спеціальним фінансовим апаратом. Поняття „фінансова система" часто використовується і в розумінні сукупності фінансових установ країни.

Загальна економічна теорія вирізняє трьох основних суб'єктів фінансових відносин, а отже: фінанси господарюючих суб'єктів (бізнесу), фінанси населення, домашніх господарств і фінанси держави. Фінанси бізнесу - це фінансові відносини між юридичними особами, юридичними і фізичними особами, юридичними особами і державою. Основними документами, що характеризують показники стану цих фінансових відносин є баланс підприємства, звіт про результати фінансової діяльності та їх використання, звіт про рух грошових потоків, звіт зміни у власному капіталі фірми.

Дохідну частину фінансів населення створюють первісні доходи сімей, як-от: зарплата, дивіденд, процент, рента, доходи від неакціонерного підприємництва тощо. Витратну частину - всі витрати і заощадження населення.

Державні фінанси формують центральну частину всієї фінансової системи, а провідною ланкою фінансів держави є державний бюджет (план доходів і видатків держави). За його допомогою держава здійснює територіальний і міжгалузевий розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту.

Отже, фінанси виражають систему відносин, пов'язану з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових засобів. Самі грошові фонди створюються і використовуються не автоматично, а під впливом складних розподільчих відносин, чим і зумовлюється об'єктивна необхідність фінансового контролю.

В умовах ринкових відносин у правовій державі фінансовий контроль с вкрай важливим. Він повинен йти від вищих органів державної влади. Це особливо важливо сьогодні, коли бюджетний процес в Україні не є сталим.