- •1.Коротка історія розвитку нгв промисловості України.
- •№2 Поняття про свердловину та її елементи
- •32. Турбобур , його будова , основні гідромеханічні характеристики
- •34. Типи турбобурів.
- •37. Вибійні гвинтові двигуни, їх переваги над турбобурами та основні елементи робочих органів.
- •38. Гвинтовий вибійний двигун, його будова.
- •39. Характеристика гвинтового вибійного двигуна.
- •40. Турбогвинтові двигуни.
- •41.Електробур, його будова і типи.
- •42.Система захисту електробура від попадання промивальної рідини.
- •43.Система струмопідводу електробура.
- •45. Експлуатація електробурів.
- •46.Режим буріння, параметри режиму буріння, типи режимів буріння.
- •47.Вибір режиму буріння.
- •48.Проектування параметрів режиму буріння при роторному способі.
- •49.Перевірка можливості реалізації параметрів режиму буріння при роторному способі.
- •50.Проектування параметрів режиму буріння при турбінному способі.
- •51. Перевірка можливості реалізації осьового навантаження на долото та швидкості обертання при турбінному способі.
- •52.Перевірка можливості реалізації витрати промивальної рідини при турбінному способі.
- •53. Проектування параметрів режиму буріння при застосуванні гвинтових вибійних двигунів.
- •54. Перевірка можливості реалізації параметрів режиму буріння при бурінні гвинтовим вибійним двигуном.
- •55. Проектування режимних параметрів при бурінні електробуром.
- •56. Перевірка можливості реалізації параметрів режиму буріння при бурінні електробуром.
- •57.Вплив осьового навантаження на долото, на механічну швидкість.
- •58.Вплив швидкості обертання долота на механічну швидкість.
- •59. Вплив витрати промивальної рідини на механічну швидкість.
- •60. Вплив властивостей промивальної рідини на механічну швидкість.
- •61. Вплив параметрів режиму буріння на довговічність роботи долота.
- •62.Прилади для контролю параметрів режиму буріння. Розшифрування індикаторних діаграм.
- •63. Основні види руху рідини
- •64. Основні критерії подібності при русі в’язких і в’язкопластичних рідин.
- •65) Типи рідин (основні реологічні моделі).
- •66) Гідравлічні втрати тиску в трубах при ламінарному русі в’язкої рідини.
- •67) Гідравлічні втрати тиску в трубах при ламінарному русі в’язкопластичної рідини.
- •68) Гідравлічні втрати тиску в кп при ламінарному русі в’язкопластичної рідини.
- •69. Гідравлічні втрати тиску в кп при турбулентному русі вязкопластичної рідини.
- •70. Гідравлічні втрати тиску в бурильних замках, турбобурі , долоті , обв’язці .
- •70. Гідравлічні втрати тиску в бурильних замках, турбобурі , долоті , обв’язці .
- •72. Методика гідравлічного розрахунку циркуляційної системи при бурінні.
- •73. Вибір гідро монітор них насадок долота
56. Перевірка можливості реалізації параметрів режиму буріння при бурінні електробуром.
Визначають момент необхідний для реалізації вибраних параметрів режиму буріння.
Момент, що витрачається при бурінні електробуром, знаходять за формулою:
, (3.112)
де - момент на тертя в шпинделі електробура
, (3.113)
де – момент, який не залежить від навантаження, ;
– питомий момент на одиницю навантаження, м;
– абсолютне навантаження на опору, Н.
20–30 .
, (3.114)
де – діаметр опори, м;
(3.115)
– діаметр електробура, м
(3.116)
де – вага обертових деталей електробура, Н.
(3.117)
де
– вага електробура, Н;
– гідравлічне навантаження на шпиндель електробура, Н.
Гідравлічне навантаження на шпиндель електробура виникає внаслідок перепаду тиску на долоті.
(3.118)
де – середній діаметр опори шпинделя, м
Порівнюють одержану величину фактичного моменту з номінальним моментом, який може бути створений електробуром (береться з характеристики).
Якщо:
а)
У даному випадку розраховані параметри режиму буріння залишаються без змін.
б)
У даному випадку електробур недовантажений, а тому можна збільшити навантаження на долото, яке знаходять за формулою:
(3.120)
Правило знаків таке ж, як і у формулі 3.65. При цьому розрахункову величину порівнюють з допустимим навантаженням на долото [ ].
в) .
У даному випадку електробур буде працювати з перевантаженням. Якщо перевантаження незначне (2-3 %) то параметри режиму буріння можна залишати без змін. Якщо ж ця величина більша, то за формулою 3.120 визначають допустиму величину осьового навантаження на долото.
Для перевірки реалізації витрати промивальної рідини визначають гідравлічні витрати тиску в елементах циркуляційної системи. Визначають можливість використання гідромоніторного долота.
Витрату промивальної рідини розраховують із двох умов:
а) Із умови очищення вибою свердловини від вибуреної породи
,
б) Із умови транспортування шламу в кільцевому просторі
З розрахованих значень вибирають найбільше, яке узгоджують з технічною характеристикою бурового насоса даної бурової установки.
За фактичну витрату приймають найближче більше значення витрати і відповідне їй значення тиску .
Вибирають тип електробура. Узгоджують витрату промивальної рідини з необхідною і технічною характеристикою бурового насоса даної установки.
Зробити перерахунок параметрів турбобура за формулами:
w=wтабл*Q/Qтабл
М=Мтаблрпр/ртабл(Q/Qтабл)2
Р=Ртабл* рпр/ртабл*(Q/Qтабл)2
N=Nтабл* рпр/ртабл*(Q/Qтабл)3
57.Вплив осьового навантаження на долото, на механічну швидкість.
Осьове навантаження на долото. Руйнування гірської породи на вибої механічним способом неможливе без створення осьового навантаження на долото. На рис. 5.1 показана залежність механічної швидкості буріння від осьового навантаження на трьохшарошкове долото при проходці м’яких (крива 1), середньої твердості (крива 2), твердих (крива 3) і міцних (крива 4) порід при постійній низькій (до 2 с-1) частоті обертання та достатній секундній витраті промивальної рідини.
1-м’які
породи; 2-середньої твер-дості; 3-тверді;
4-міцні.
Рисунок
5.1—Вплив осьового навантаження на
тришарошкове долото на механічну
швидкість проходки.
Як видно з рис. механічна швидкість буріння зростає із збільшенням осьового навантаження, але темп її росту для м’яких порід вищий, так як величина заглиблення зубців при однаковому навантаженні в таких породах більша.
Рисунок
5.2— Вплив навантаження на долото на
механічну швидкість проходки.
Теоретична залежність механічної швидкості проходки від осьового навантаження при розбурюванні гірських порід шарошковими долотами показана на рис. 5.2. На кривій Vм = f (Рд) можна виділити чотири області. Область I( ділянка ОА) характеризується тим, що швидкість збільшується пропорціонально збільшенню осьового навантаження. В цій області питоме навантаження (контактний тиск) менше, ніж границя втоми гірської породи, тому процес руйнування носить поверхневий характер (стирання, абразивний знос, мікроско-лювання, зім’яття і зсув окремих нерівностей). При цьому утворюється дрібний шлам розміром частинок від порохоподібних до міліметрів. Ця область називається областю поверхневого руйнування.
В області II (ділянка АВ ) механічна швидкість збільшується з ростом осьового навантаження, але в даному випадку механічна швидкість росте швидше, ніж збільшується створюване осьове навантаження. Питоме навантаження при цьому менше, ніж твердість породи і недостатнє для її виколювання при однократному ударі. При багатократних ударах зростає крихкість породи, виникають втомлюючі мікро-тріщини, які розвиваються при кожному новому ударі і призводять до руйнування породи. Таким чином, руйнування породи носить об’ємний характер і відбувається внаслідок втомлюючих явищ. Шлам за розмірами більший, ніж при поверхневому руйнуванні. Область II умовно називають областю втомлюючого руйнування.
В області III ( ділянка ВС ) відбувається об’ємне руйнування породи, тому вона руйнується при кожному ударі зуба долота в породу. Шлам, що утворюється при цьому, більший, розмір його частинок залежить від властивостей породи і від того, який стрибок руйнування переважно досягається. При другому і третьому стрибках розміри уламків шламу, в основному, майже дорівнюють лінійним розмірам площадки контакту окремого зуба. В цій області на кривій може бути декілька максимумів, що належать до відповідних стрибків крихкого руйнування (перший - першому, другий - другому і т.д.). Питомі енергозатрати на руйнування одиниці об’єму породи суттєво нижчі, ніж у перших двох областях. Ця область носить назву області об’ємного руйнування.
Характер залежності між механічною швидкістю буріння і навантаженням суттєво зміниться, якщо очищення вибою стає недостатнім і на ньому ( вибої ) накопичуються раніше зруйновані частинки, які не встигли переміститись в наддолотну зону ( область IV, ділянка СД ). Це призводить до повторного подрібнення вже зруйнованої породи, до запресовки западин між зубами долота дрібними уламками, до поломки зубів, тощо . Все це спочатку сповільнює ріст швидкості буріння, а потім може і знизити її . Цю зону називають зоною недостатнього очищення вибою.
