1.Коротка історія розвитку нгв промисловості України.

Для водопостачання Одеси в 1831 році було пробурено чотири свердловини глибиною від 36 до 189м. В наступні роки на воду бурили свердловини в Сімферополі, Керчі, Ризі, Петербурзі та інших містах.

У літературних джерелах про видобуток нафти біля Дрогобича вперше згадується у 1617 році. В 1721 році Жанчинський писав, що в Слободі Рунгурській і на Покутті на Станіславщині, біля Стебника і Ясениці Сільної на Львівщині видобували нафту з природних джерел і вживали її для мащення возів а також палили в лампадах замість масла.

З літературних джерел відомо, що колодязний видобуток нафти в Ріпному на Прикарпатті почали в 1786 році.Зацікавленість нафтою значно зросла на початку ХІХ століття, коли з’явились перші нафтоперегінні заводи і люди навчались видобувати з нафти гас. Саме тоді зародився промисловий видобуток і переробка нафти в Бориславі - центрі нафтової промисловості Прикарпаття. Бориславським гасом в ті роки освітлювали Відень і Прагу, станції та вагони австрійських залізниць. Поштовхом для подальшого розвитку перегонки нафти було винайдення в 1853 році львівськими фармацевтами Лукашевичем і Вичатківським гасової лампи.Дослідженнями встановлено, що перша свердловина на нафту була пробурена в 1847 році В.Семеновим в Азербайджані на Бібі-Ейбаті.Свердловини бурили спочатку ручним штанговим обертовим способом, який мав дуже низьку питому потужність. Цей спосіб поступово був витіснений ефективнішим механічним ударно-канатним способом, розробленим в 1864 році А.Новосельцевим.В Прикарпатті (Слободі Рунгурській, Бориславі, Східниці, Биткові) свердловини споруджували з допомогою бурових верстатів, що використовувались на соляному промислі. Ці верстати приводили в дію кіньми, а дещо пізніше-паровою машиною.В 1859 році введено в розробку Східницьке нафтове родовище, що за 7 км на південь від Борислава.В 1860 році в долині річки Бистриці Надвірнянскої біля села Пасічна почали видобувати нафту, дещо пізніше біля сіл Битків і Битківчик. Так виник один з найстаріших у Прикарпатті Битківський нафтопромисел.В 1923 році М.Капелюшников, С.Волох, М.Корнєєв винайшли гідравлічний вибійний двигун-турбобур, з допомогою якого в 1924р. в Азербайджані була пробурена перша в світі свердловина. Надалі конструкція турбобура удосконалювалась і протягом 1933-1940 рр. були створені багатоступінчасті турбобури різних типів. Починаючи з 1944р. турбінний спосіб буріння почали широко застосовувати в усіх основних нафтових районах країни.В 1937-1940рр. А.Островським, Н.Григоряном, А. Богдановим та іншими була розроблена конструкція вибійного електричного двигуна - електробура, а в 1966 році М.Гусман, С.Никомаров, Ю.Захаров та інші запропонували гвинтовий вибійний двигун.

№2 Поняття про свердловину та її елементи

Свердловиною називають гірську циліндричну виробку, що споруджується без доступу в неї людини і діаметр якої в багато разів менший від довжини

Початок свердловини називається устям, циліндрична поверхня - стінкою або стволом, а дно - вибоєм. Відстань від устя до вибою по осі ствола визначає довжину свердловини, а по проекції осі на вертикаль - її глибину.

Свердловини бурять вертикальні і похилі. В останньому випадку свердловину примусово викривляють згідно раніше запроектованого профілю.

Свердловини бурять ступенево, зменшуючи діаметр від інтервала до інтервала. Початковий діаметр нафтових і газових свердловин, як правило, не перевищує 900 мм, а кінцевий рідко буває меншим 165 мм. Глибини свердловин коливаються в широких межах: від декількох сотень до декількох тисяч метрів.

Поглиблення свердловини здійснюється шляхом руйнування породи на всій площі вибою (без відбору керну) або на його периферійній частині (з відбором керну). В останньому випадку в центрі свердловини залишається порода (керн), яку періодично піднімають на поверхню для вивчення пройденого розрізу порід.

Буріння свердловини здійснюється з допомогою спеціальних бурових установок як на суші, так і на морі.

№3 Способи буріння свердловин їх переваги та вади

Руйнувати гірські породи можна механічним, термічним, фізико-хімічним, електроіскровим та іншими способами. Проте в даний час промислове застосування знайшли тільки способи механічного руйнування породи, а інші поки що знаходяться в стадії експериментальної розробки. Механічне буріння здійснюється такими способами:1) ударним: ударно-штанговим , ударно-канатним;2) обертальним: роторним, із застосуванням вибійних двигунів (турбобурів, електробурів, гвинтових двигунів); 3) ударно-обертальним

Ударне буріння в даний час застосовується ударно-канатний спосіб. Буровий снаряд, спускається в свердловину на інструментальному канаті, перекинутому через головний ролик та амортизатор щогли. Ефективність руйнування породи при ударно-канатному способі буріння прямо пропорціональна масі бурового снаряда, висоті його падіння, прискоренню падіння, кількості ударів долота об вибій за одиницю часу і обернено пропорціональна квадрату діаметра свердловини. Процес буріння буде тим ефективніший, чим менший опір долоту бурового снаряда чинить накопичувана на вибої свердловини зруйнована порода. При ударному бурінні свердловина, як правило, не заповнена рідиною. Для ударно-канатного буріння випускають самохідні і стаціонарні станки, що дозволяють бурити свердловини глибиною до 500 м. Вони мають порівняно невелику масу, і тому їх можна легко перевозити з місця на місце, що дуже важливо для організації бурових робіт у важкодоступних і віддалених районах.

Обертальне буріння При обертальному бурінні руйнування породи відбувається в результаті одночасної дії на долото осьового навантаження і крутного моменту.

Ударно-обертальне буріння .При ударно-обертальному бурінні долото здійснює обертання з допомогою ротора і осьові коливання з певною амплітудою і частотою, які створюються вібраторами чи вібромолотами, встановленими на поверхні, або вибійними двигунами, розміщеними над долотом.