характеризуйте джерела з історії первісності та стародавнього Сходу.

Історія первісного суспільства висвітлює початковий етап становлення і розвитку людини і суспільства, який завершується виникненням стародавніх цивілізацій це найбільший період всесвітної історії ( майже в 600 разів перевищує всі наступні періоди історичного розвитку взяті разом). Історичні джерела у процесі діяльності людини, що дозволяє вивчити минуле людського суспільства і відображає історичний розвиток. Джерела класифікуються за різними ознаками ( речові, усні, етнографічні явища мови тощо). Джерела первісної історії: археологічні – матеріальні предмети людської діяльності; етнографічні – ( етно – плем’я, народ, логос – слово вчення); походження народів – вивчає апополітейні первісні суспісьства ( АПС) ( від до і цивілізація) – первісні суспільства, що існували до виникнення цивілізацій та синполітейні первісні суспільства ( СПС) ( від “syp”- існуючий одночасно та “posytheon”) цивілізація, первісні суспільства , що продовжували існувати разом з цивілізаціями антропологічні ( від грец. “антропус” лудина “логос“ наука вчення) вперше термін вжив в IV ст. Аристотель – вивчають проблему походження людини як біологічної. Писемні – опис синполітейних суспільств стародавніми цивілізаціями мовознавство, глото хронологія – від ( від грец. “мова” та хронологія – розподіл лексикології, що вивчає темпи мовних змін, щоб визначити ступінь давності виникнення окремих систем і моделей одонтологія ( від грец. “зуб” і наука – розподіл морфології, що вивчає зуби сучасних і вимерлих тварин. Остеологія ( від грец. “кістка” , наука - розділ антропології, що вивчає будову кісток у давньої та сучасної людини). Топоніміка – ( від грец. “місце”, місцевість і ім’я ) – розподіл мовознавства, що вивчає властивості географічних наук. Геологія комплекс наук, про будову й розвиток Землі. Палеоклінтологія – вивчає кліматичні умови життя в минулі періоди та ін. Історія Стародавнього Сходу вивчає виникнення і формування перших в історії людства цивілізації.

Тут головними є: - речові джерела – рештки давніх поселень, житель, будівель, знаряддя праці, побуту, зброя, прикрас. Писемні – документи законодавства, свідчення безпосередніх учасників, релігійні тексти, наприкдад Авеста – священа книга іранської релігії , Ригведа – веда гімнів, Закони – Хаммурапі, закони Ману. /старод. Індія/

Етнографічні – отримані внаслідок досліджень побуту і звичаїв сучасних народів, які живуть первісним життям.

Проаналізуйте Закони Хаммурапі про життя, соціальні відносини. Права та обов'язки населення Вавилонського царства.

Хаммрапі ( 1728 – 1686 до н.е) шостий цар першої Вавілонської держави. Найбільший збірник законів, який зберігся, має вступ, основну частину, 282 статті та заключння. Висічений на камені, знайшли франзузькі археологи у 1901 року під час розкопок міста Сузи.

Закони свідчать про розвиток землеробства , садівництва, скотарства, чисельних ремесел внутрішної і зовнішної торгівлі. В Законі 4 ст. свідчить про відповідальність землероба за збереження зрошувальної системи на своїй ділянці. В разі їх прориву він повинен був відшкодувати збитки.

Декілька статей стосується скотарства ( дрібний рогатий скот, віслюки для праці на полі, перевезень тощо). Статті згадують ремісників; будівельників кораблів будинків, столяра, плотника, камнеріза, ткача, коваля, шкірника, партного, лікарі, ветеренари, трактирщики, цирульники. Закони встановлювали тверді розцінки та відповідальність за зроблену роботу. Стаття 229 – вказувала, якщо будинок обвалився – будівельник повинен бути страчений, стат. 218 – за невдалу операцію лікарю відрубували руку.

В законі громадяни поділяються за своїм майновим станом вільна людина назив. “авелум ” – людина, Стат. 202 вказує на вище положення, нижче положення “вардум ” – раб “мушкенум ” – “той хто схиляється” - кат. залежні людини. Захищалося право власності, регламенту, велись питання боргу.

Вводився принцип “таліона” – рівної відповідальності “око за око, зуб за зуб”. Регулювались питання примусового рабства.

Закон – пам’ятка рабовласницького права. Його норми разом з тим враховували звичаєве право. Земля як об’єкт власності була 2 – х видів: державна ( царська, храмова) і общинна. Особливий статус мали земельні наділи, які надавались воїнам за службу – “ільк” Земля, веда вважалися власністю царя або общини. Порядок користування визначалась органами управління. Захищали селянина – общиннека, який попав в залежність від лихваря. Окрема стаття захищала боржника від втрати ділянки внаслідок неврожаю. Закон оберігав власника від не добросовісного покупця.

Закон забороняв втручання чинновників в земнльні стосунки общини. Закон реголював шлюбно – сімейні відносини ( шлюб кваліфікувався як угода купівлі – продажу). Жінка мала певні права: розпоряжатися посагом, займатися ремеслом, торгівлею, лихварством тощо.

Таким чинном, Законни Хамурапі: 1) кодифікація звичаєвого та дієвого права; 2) збірник “благих намірів”; моральних приписів і настанов; 3) Звіт Хаммурапі богам.

Параграф 1 -5 принципи правосуддя, 6 – 25 охорона власності царя, храмів, царських людей, общинників; 26 – 41 службові наділи; 42 – 50 операціями з нерухомістю; 50 – 126- комерційна діяльність ліквідована; 127 – 195 – сімейно право; 196 – 214 – умисні і неумисні тілесні пошкодження.,

Проаналізуйте культурний розвиток Вавилону та Ассирії (релігія, ідеологія, міфологія, писемність, мистецтво, побут. Звичаї та традиції).

Релігія: Многобожество. Положення верховного бога у вавілонському пантеоні займав син Еа – бог грози, символ планети Юпітера, покровитель Вавілона. Мардук – “царь богів”. В ассирійському пантеоні провідна роль була відведена богу війни, головному племенному божеству – Ашшуру . Зберігались елементи тотеміських уявлень, починалось “дерево житяя”, “ дерево істини” Бога все зображували з риб’ячим хвостом або у вигряді черепахи. Мардук – у увигляді дракона. Зберігав значення культ предків. Праотець богів - Ан ( Ану) почитась покровилелі громади ( іль – бітті). Будинку ( шеду та ламассу). Царпаніт дружина Мардука, Думузі – бог, який помирає і воскрешається.

Міфологія: міф про створення світу. В якості Бога – творця виступає покровитель міста – Мардук, а старим Богом відводиться другорядна роль. Праматерь Тіамат ( море). Ніхто не вийшов з нею на бій крім Мардука, він розсік її на дві частини і створив небо з зірками та світилами де живе Бог – Ану, а з іншої землю поділиви на добу між двома Богами Сином ( Луной) та Шаманим ( Сонцем). Цариця підземного царства Ерешкігаль, яка написала 60 хвороб Іштар.

Міфи про золотий вік людства райське життя на о. Дильмун ( Тильмун). Цікаві фрагменти міфів про боротьбу людей з Богами міф ‘про всесвітній потоп”. ( 2400 р. до н. е. – кольорове скло; 2300 р. до.н.е – перша професійна армія, 2500р. календар винайшли пиво).

Писемність: клинопис, писали на глиняних табличках бібліотека Ашшурбанапала 20 тис. глиняних табличок.

Наука: гороскоп, знаки зодіаку, 7-ми денний тиждень, розділ 24 години, година – 60 хвилив, хвилина – 60 секунд. Колона 360 градусів. Обчислювали відсотки, дробувати кв. дробінь, вимірювати площу геометричних фігур, географія, картографія. “Карта світу” – Коло оточене океаном з центром у Вавілоні.

Освіта школи на поч. 3 тис. до. н. е. “будинок табличок” учитель, “батьком будинку табличок” учнів “ синами будинок табличок” навчалися тільки хлопці: літературу, мову, граматику, математику, астрономію, медицина.

Література: “ Поема про Гільгамеша”, поема “Політ Етани на небо” – герой на ім’я Етана на орлі літав на небо.

Архітектура: рельєф, дворові храми зіккурати. Рельєфи палацу Ашшурба – напало крилате божество з головою орла ( дворець в Німруді), статуя шеду ( духа охоронця ) “Висячі сади Саміраміди. Ідеологія – виходила з того, що все створено Богом, будь – яке відхилення від соціальних правил “ ме” і “парсу" розцінювались як порушення божественної волі. Масові зібрання з нагоди свят. ( ВАВІЛОНСЬКА ВЕЖА).

Звичаї та традиції закріплені у “Вавілонській Теодиції” – багатий має бути благочестлевим, бідні – смиренні слухняні, воїни хоробрі, крамарі чесні. Джерело: “Безвинний страждалець” - розповідало про долю грішників нечестив.

Висвітліть основні тенденції розвитку культури Стародавнього Єгипту (релігія, ідеологія, писемність, архітектура, мистецтво).

Багатобожжя, понад 2000 тис. богів, Бог Нілу – Хапі, бог місяця – Тот, бог піземнного царства Осіріс, бог сонця – Амон Ра, бог пустелі – Сет, богиня – Ісіда ( дружина Сета), Гор – син Осіріса і Айди ( богиня щастя і краси). Спроба Ехнатона запровадити в Єгипті єдинобожжя ( XIV ст. до н.е.) успіху не мала Ра – бог сонця, Геб – бог Землі, Нут – богиня Неба, Бастет богиня – захисниця жінок, Сохмет – богиня війни, Анубіс бог – підземного “царства мертвих”. Обожнювали фараона. Дозволялось все. Заупокойний культ.

Правове положення жінок було рівним з чоловіком, державна служба, наука, мати майстерні, їдальні, виконувати функції жреців, розпоряжалась майном. Існували норми могильної площі, продуктів і предметів побутового вжитку, які можна було класти в поховання. Норми поведінки: землероба, конюха, пекаря, лікаря та ін. Гареми чоловік називав дружину “ сестрою”, а вона його “братом”. Чоловік міг побити палицею, зрада дружини каралась смертю. Дітей носили в корзинах до 3 – х років, тіки починав ходити віддавали до школи ( 3 – 4 роки). З собою давали кошик з їжею та кухаль пива. Напивались були неуважні. Вчитель карав звідси вираз “Вуха юнака на його спині”.

Єгиптяни винайшли папірус. 3300 – 3100 систему письма – Ієрогліфи ( 700) ( зашифрував 1822р. видатний французький вченний Шампольон). Останній зразок такого письма датується 394р. Медицина: хігургічні інструменти, медичні довідники, книги рецептів. З 28 ст. до н. е. почали будувати піраміди Перша Джосера ( 2630 – 2611рр. до н.е.) архітектор Інхотеп.

Найбільша піраміда фараона Хуфу – Хеопса 146 м. завишки.

Література: легенди, казки, повчальні розповіді, поетичні, гімни. Найвідоміша пам’ятка “Книга мертвих”, збірка текстів, присвячена поховальним ритуалам, “оповідання єгиптянина Синухета”; “ Зачарований царевич”; “казка про правду і кривду”; “казка про постраждалого в морській катастрофі”.

Мистецтво: розписи і рельєфи у храмах і гробницях. Люди зображувались у профіль, але з розправленими плечима (вигляд спереду). Богів малювали високими на зріст, фараона меншим, простих людей – маленькими. Сюжетами розписів сцени полювання, збирання врожаю. Скульптура вражає досконалістю. “Танець і музика” розпис гробниці . Бог мудрості Тот з головою Ібіса, фрагмент трону Рамзеса ІІ. Рельєф - начальника палацу перед богом мертвих Анубісом. Осіріс у вигляді царя – малюнок із гробниці

Скульптура: - начальник стражників в Тури, бронзова статуетка, божество бикам Апі, “Співачка Амона” , Жрець Аменхотеп, богиня Ісіда з сином Гором – бронзова статуетка.

Архітектура: Луксорський храм –величезний зал ( фар. Сети І; Рамзес ІІ) із 134 колон; роз. 16 рядів, 12 центр. камін заввишки 21 м.)

Охарактеризуйте джерела з історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

Серед джерел Стародавньої Греці: речові – знаряддя праці, керамічний посуд, зброя, монети, предмети побуту будинки; лінгвістичні – діалекти Грецької мови; дорійський, іонійський, ахейський, еолійський.

Усні – міфи, легенди, перекази письмові закони - договори, декрети, літературні твори - праці грецьких логографів , істориків та письменників. Серед них Гомера, Геракл, Ксенофонта, Платона, Полібія.

Закони “ Солона ” (594р. до н.е.) ( “ сісахфія ” – струшування тягаря; поділ на групи в залежності прибутку). Створення ради – був Геракліт, Демокрит оцінювали полісну систему Греції, характеризували політичний устрій, повноваження державних органів. Спарта: Реформи Лікурга. Регламентація життя, устрій ( апелла, герусія, ефори) та ін..

Джерела Римської історії:

1 .Пам’ятки матеріальної культури

2 .Матеріальні пам’ятки – храми, площі, терми, акведуки, скульптури, імператорські колони, цирки, амфітеатри, поховальні комплекси, садиби, вілли.

3. Епіграфічні пам’ятки – написи ( текст грецькою мовою на о. Іск’я ( VIII ст. до.н.е.). найдавніший напис латинською мовою на кам’яній плиті з форуму де за переказом знаходиться могила Ромула ( VII ст.. до н.е.) на чорному мармуровому каменні ( знахідка називалася написом Чорного каменя)

г.).

Квадранс – 1/4 аса – 81,86 г. Унція 1/10 ас.

Денарій сріб ( 10 ас) – 4,37 г. срібний сестерцій, солід та ін.)

Камені ( знахідка назви написом Чорного каменя) .

4. Елогії – надгробні надписи.

5. Римські державні акти – аграрні, юридичні, соціальні, політичні.

6.Нумізматичні – монети вага зображення, матеріал з якого виготовлені ( мідний ас -327,45г. , Семіс -1/2 аса – 163,73г. Квадранс -1/4 аса -81,86 г. Унція 1/1 ас, Денарій сріб (10ас) -4,37 Срібний сестерцій, солід та інш).

7. Письмові джерела – твори античних авторів, пізня традиція, що групувалась на більш ранніх , офіційні записи про життя римських громадян, усна народна творчість , родові та сімейні перекази. Збереглися договори Риму з латинськими листами і Карфагеном , записи жрецьких колегій щорічні списки консулів- консульські фасти. Офіційним літопис пантифікальні аннами ( від лат. –рік) Великі анами « склад публіемуціем с цоволою ( 80) . До нас дійшли : гілен жерлів орачів , гілен арвальскіх братів, пісні жреців .

Твори Гомера «Одіссея» , Гиосіда , Ейція , історіка Антфоха Сірокуського ( 5 століття до н. е. ) , Полібій « загальна історія», Тіт Лівій « історія Риму, від заснування міста», Апіан « римська історія» , Корнелій Тацид « історія» та інш.

Охарактеризуйте основні риси феодалізму.

Феодалізм – доба, коли панівне становище в середньовічному суспільстві посідали великі землевласники –феодалі. Вперше термін феодалізм з’явився у французькій літературі в XVIII ст. в період Великої буржуазної революції 1789р. Це слово походить від середньовічного німецького терміну «feodut» , яке означало майно, переважно , земельне володіння. Загальні риси, які визначають сутність такої держави.

1.Власність феодала ( господаря феоду) феод- спадкове земельне володіння, яке сеньйор жалував васалу, як платну за службу, на землю.

2. Ієрархічна та станова система землеволодіння. Землею могли розпоряджатися тільки привілігійовані стани суспільства світські та духовні феодали.

Власність феодалів на головний засіб виробництва –землю .

3.Виникає прошарк особисто заможного селянства ( три шляхи : віддача під покровительство, закабалення за борги, захоплення силою)

4. Економічною реалізацією позаекономічною залежності є рента- частина доходів в селян з землі , яка придаток за користування землі сеньйора ( натуральна, відробіткова, грошова) .

5. Формування сеньоріально -лених відносин. Сеньйор – старший надавав васалові ( від лат «слуга» ) феод- - спадкове земельне володіння за службу . Сеньйор захищав васала . Васал ніс військову службу 1 раз на рік 40 днів, допомагав порадою, грошима. Король найвищий сеньйор , королівські васали – герцоги , маркізи, графи. Васали королівських васалі (барони) Васали баронів – рицарі - володарі замків і прості рицарі.

Васалітет – система особистої залежності одних феодалів(васалі) від інших (сеньйорів) .

6. Формуються стани : Перший ті , що моляться ( Глави церков папа Римський, патріархи, князі церкви (архієпископи ), «біле духовенство» - приходські священики . «чорне» - ченці . Другий стан, ті що вололоть глави держав, земельна аристократія, рицарі. Третій стан- « ті , що працюють: нотари чиновники, та юристи , купці, торговці, власники торгових суден, ремісники цехові ( у містах) ( кустарі в садибах) , селяни: залежні( серви), вільні ( вілани) .

7.Багатоукладність – патріархальний . Дрібнотоварний. Натуральний характер - вироблялось для власних потреб

8. Цехова організація ремесла .