1. Хрест тверезості ( 1874 р. )

Таких у селі є два. Існує декілька версій появи пам’ятника в горішній частині села. Одна з них більше схожа на легенду, яка розповідає, що в корчмі на тому місці горе-ґазди пропивали останні копійки, а також землю. Жінки, обурені пияцтвом своїх чоловіків, спалили корчму і на її місці поставили хрест. Важко повірити, що корчму будували в кінці села, а не в центрі.

Журналіст «Новин Підгір’я» Іван Іванишин в своїй замітці «Пам’ятники тверезості»  в районному часописі від 10 квітня 2004 року висунув припущення, згідно з яким хрести тверезості були встановлені як своєрідні обереги села від «зеленого змія», бо знаходились відповідно на початку та вкінці села ( в зв’язку з будівництвом Долішньої початкової школи в 1959 р. один хрест жителі перевезли та встановили на цвинтарі ). Ця версія більш вірогідна, тому що, як відомо, в сер. ХІХ ст.. серед галицького жіноцтва був поширений антиалкогольний рух, організатором якого був галицький митрополит Йосиф Сембратович.

2. Доменна піч ( 1810 р. )

Визначна пам’ятка архітектури, унікальне свідчення людської діяльності.

На лівому березі Лімниці за селом, в підніжжі гори Явірник розкинулось урочище Ангелів.

Десь перед 1810 р. митрополит Галицької митрополії греко-католицької церкви у Львові Антоній Ангелович розпорядився побудувати тут доменну піч. Так виникло поселення з назвою Ангелів. Ангелівська домна мала 12 шахт, одну велику піч, дві гамарні, кузню. Коли ж стало ясно, що залізна руда, яку тут добували, не годиться для виплавки високоякісного заліза, наступник Ангеловича митрополит Левицький наказав у 1818 р. припинити подальші роботи. Відповідно, поселення перестало існувати.

3. «Кедрові палати»

Вище Кузьмінця, на лівому березі Лімниці, знаходиться урочище Підлюте, відоме своєю цілющою мінеральною водою. На початку ХХ ст.. на мінеральні джерела звернув увагу Львівський єпископ Сембратович, який розпорядився побудувати в Підлютому резиденцію для свого літнього відпочинку. У роки першої світової війни будівля була зруйнована. У 20-х роках митрополит Андрей Шептицький наказав побудувати резиденцію для власного відпочинку, а для гостей – 2 будинки на 50 кімнат. У літні місяці А. Шептицький разом з гостями відпочивав у Підлютому дуже часто. В останні передвоєнні роки тут перебував відомий галицький лікар, дійсний член НТШ – Наукового Товариства ім.. Т. Шевченка у Львові, ректор Львівського університету Маркіян Паньчишин.

У роки Другої світової війни резиденція та будинки були зруйновані.

Уже в 50-ті роки була побудована дача, в якій відпочивало тодішнє партійно-господарське керівництво Радянського Союзу та України. Ця дача також згоріла наприкінці 70-х років. Пізніше дача заново була відбудована і зараз перебуває в оренді Івано-Франківської греко-католицької єпархії. Кілька років тому поблизу «Кедрових палат» була збудована греко-католицька церква.

4. Пам’ятник Івану Миколайовичу Вагилевичу.

27 серпня 1937 року жителі Ясеня та навколишніх сіл зібралися біля церкви св.. Петра і Павла, щоб урочисто відзначити 100-річчя виходу в світ «Русалки Дністрової». Так була встановлена меморіальна дошка зі словами Т. Шевченка «Возвеличу малих отих рабів німих, я на сторожі коло їх поставлю слово». Потім вирушили всією громадою до місця, де було встановлено гранітний пам’ятник, на якому були викарбувані слова: