- •1. Опис робочої машини і технологічного процесу
- •2. Вибір системи електроприводу
- •3. Розрахунок діаграми швидкості механізму
- •4. Розрахунок статичних потужностей механізму в сталих режимах
- •5. Попередній вибір двигуна
- •6.Розрахунок параметрів механічної передачі
- •7. Розрахунок діаграм навантажень електроприводу
- •8. Перевірка двигуна по нагріву і перевантаженню
- •9 Розрахунок і вибір керованого перетворювача
- •10 Розрахунок та вибір силового трансформатора
- •11. Розрахунок і вибір згладжуючого реактора
- •12. Розрахунок статичних механічних характеристик двигуна
- •13. Розрахунок параметрів і характеристик перетворювача
- •14 Розрахунок перехідних процесів розімкненої системи електроприводу
- •Інженерна оцінка результатів проектування
- •Список літератури
2. Вибір системи електроприводу
Електропривод продольно стругального верстату повинен бути:
- регулюємий;
- автоматизований або автоматичний;
- обертального руху безперервної дії;
- редукторний, індивідуальний;
- постійного, або змінного струму;
- реверсивним;
- мати двозонне регулювання (вимога підвищення швидкості на неробочому ході);
- двигун та система керування розташовані в умовах помірного клімату, в закритому приміщенні, в якому виключена конденсація вологи, відсутні струмопровідний пил, агресивні пари та гази.
Задана кутова швидкість двигуна повинна підтримуватися у всьому діапазоні з точністю до ± (5-10 %) при зміні навантаження від 0,1 до 1,2 номінального моменту. Динамічний перепад швидкості, викликаний різким додаток навантаження (при вході різця в метал), повинен бути не більше 10-20%, а виникаючий при цьому перехідний процес повинен закінчуватися протягом 0,1-0,2 с. Для головного приводу повздовжньо-стругальних верстатів доцільно застосовувати двигуни, що володіють підвищеною перевантажувальною здатністю і зниженим моментом інерції, оскільки такі двигуни забезпечують менший час пуску і гальмування.
У повздовжньо-стругальних верстатах знайшли вживання різні типи головних електроприводів залежно від розмірів верстата, тягового зусилля і необхідного діапазону регулювання швидкості. Для невеликих верстатів застосовується привід від асинхронного короткозамкнутого двигуна в поєднанні з коробкою швидкостей і реверсивною електромагнітною муфтою.
Недоліком системи Г-Д є необхідність вибору потужності джерела постійного струму - генератора і приводного асинхронного двигуна по встановленій потужності двигуна столу, яка визначається найбільшим тяговим зусиллям або моментом, відповідним мінімальній швидкості, і номінальною напругою при номінальній кутовій швидкості двигуна. Особливо значне завищення і відповідно в порівнянні з потужністю, що віддається ними, має, місце при регулюванні кутової швидкості двигуна тільки зміною ЕДС генератора.
З метою зменшення встановленої потужності електричних машин, підвищення завантаження двигуна і КПД головного приводу важких повздовжньо-стругальних верстатів за системою Г-Д доцільно застосовувати двозонне регулювання кутової швидкості двигуна. На верстатах, що випускаються в даний час, починають упроваджуватися приводи з тиристорними перетворювачами для живлення ланцюга якоря і вводяться системи автоматичного управління із застосуванням уніфікованої блокової системи регуляторів (УБСР), які дозволяють порівняно просто реалізувати високу швидкодію приводу за системою ТП-Д при хорошій якості перехідних процесів.
3. Розрахунок діаграми швидкості механізму
Швидкість прямого ходу
Час розгону на прямому ході
Час
гальмування на прямому ході
Шлях
розгону на прямому ході
Шлях
гальмування на прямому ході
Шлях сталого руху на прямому ході
Час сталого руху на прямому ход
Швидкість зворотнього ходу
Час розгону на зворотньому ход
Час гальмування на зворотньому ході
Шлях розгону на зворотньому ході:
Шлях гальмування на зворотньому ході:
Шлях
сталого руху на зворотньому ході:
Час сталого руху на зворотньому ході
За результатами розрахунків побудована діаграма швидкості механізму,
яка
приведена на рис.3.
Время цикла
