85-96

85. Возз'єднання Закарпаття – завершальний етап возз'єднання українських земель.

На завершальному етапі війни було вирішено і долю Закарпаття. Еміграційний уряд Чехословаччини на чолі з Е. Бенешом у Лондоні планував відновити своє панування над краєм і восени 1944 р. надіслав туди своїх емісарів. Враховуючи національні прагнення українців, які в березні 1939 р. проголосили незалежність Карпатської України, компартія Чехословаччини виступила за федеративну державу в складі чехів, словаків і закарпатських українців. Однак скликаний радянськими органами в Мукачеві 1-й з’їзд Народних комітетів Закарпатської України одностайно прийняв рішення про вихід Закарпаття зі складу Чехословаччини й приєднання його до УРСР. Обрана з’їздом Народна рада на чолі з Іваном Туряницею запропонувала представництву еміграційного уряду залишити край.

Уряд Е. Бенеша не визнав рішень з’їзду в Мукачеві і в січні 1945 р. звернувся до Сталіна з пропозицією відкласти рішення щодо Закарпаття до завершення війни. Але в червні того ж року був підписаний радянсько-чехословацький договір, згідно з яким Закарпаття визнавалося складовою частиною України.

Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, у якому Румунія визнала право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридично зафіксувала кордони, установлені в червні 1940 р.

Під час повоєнного територіального розмежування Україна не тільки змінила конфігурацію власних кордонів, а й суттєво поповнила демографічний потенціал і збільшила територію. Західна Україна, приєднана до складу УРСР, простягалася на 110 тис. км . На ній проживало майже 7 млн людей. Отже, наприкінці 1945 р. територія України становила понад 580 тис. км2.

Таким чином, процес урегулювання територіальних питань, що розгорнувся на міжнародній арені в середині 1940-х років, мав для України такі результати:

по-перше, остаточне визначення кордонів республіки, їх юридичне визнання світовим співтовариством;

по-друге, збільшення території УРСР та її демографічного потенціалу;

по-третє, об’єднання українських земель у складі однієї держави; по-четверте, майже повне завершення формування державної території.

Останнім актом цього процесу стало включення в 1954 р. Кримської області до складу УРСР.

86.Україна в роки іі світової війни: втрата і здобутки.

Друга світова війна почалася з реалізації секретного протоколу до пакту Молотова - Ріббентропа від 23 серпня 1939 р. Відомо, що в ході переговорів у Москві Ріббентроп повідомив Сталіна про намір Гітлера напасти на Польщу 1 вересня 1939 р.

Україна опинилася в епіцентрі війни вже у вересні 1939 р. Щонайменше 5,3 млн. чоловік, або один із шести мешканців України загинув у цій бійні. 2,4 млн. українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Ущент чи частково було зруйновано понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, унаслідок чого безпритульними залишилося близько 10 млн. чоловік. Загальні втрати економіки України сягнули 40%. Удруге за трохи більше як 10 років Україна тяжко постраждала від жорстоких ексцесів тоталітарних режимів.

Здобутки: 1. Входження до складу УРСР Західної України, Північної Буковини і 3-х повітів Бессарабії. Це збільшило населення у 1941 р. до 41 млн.657 тис. жителів, а територія розширилась до 565 тис. м². Це було об'єднання українських земель (в 1945р. приєднали Закарпаття). 2. 1945р. – Україна стала членом-засновником ООН. 3. З 17 млн. орденів і медалей, якими було нагороджено  солдатів і офіцерів Червоної Армії, 2,5 млн. дістали жителі України. 4. 2072 українці були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 35 українців стали Двічі героями, а І.Кожедуб – тричі.

Втрата: 1. Загинула п’ята частина населення: близько 5 млн. на фронтах і 12 млн. цивільного населення (за В.Королем).

2. Зруйновано 720 міст і містечок, 28 тис. сіл, 10 млн. людей залишилося без житла. 3.Зруйновано 16,5тис. промислових підприємств, 18 тис. лікарень, 332 тис. шкіл, технікумів, вузів і науково-дослідних інститутів, 19 тис. бібліотек, понад 30 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. 4. Затоплено 882  шахти Донбасу, що давали  115 млн. тонн вугілля щорічно, висаджено в повітря 54 домни Дніпрельстану.

5. З України було вивезено до Росії та Середньої Азії майже 1 тис. підприємств, 4 млн. людей, 30212 тракторів, понад 10 млн. голів худоби та коней, 1,6 млн. т. шкур та хутра .6. Загальна сума збитків, яких зазнали населення і господарство республіки, становила 1,2 -1,5 трлн. крб. – понад 40% національного багатства УРСР.  7. До цього слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені душі, зламані долі.