11. Притримання

Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини.

Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

До кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї.

Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

12. Припинення зобов’язань

Припиненням зобов'язання називається ліквідація з передбачених законом або договором підстав існування суб'єктивних прав і обов'язків, які становлять його зміст.

Припинення зобов’язань може бути за взаємною згодою сторін. Це повне виконання умов договору, залік зобов’язань, відступне, новація, прощення боргу. Припинення зобов’язань можливо незалежно від волевиявлення сторін. Це неможливість виконання зобов’язання, державний акт, злиття і боржника, і відповідача в одній особі, смерть однієї із сторін та ліквідація суб’єкта.

Повне виконання умов договору передбачає виконання всіх пунктів належним способом, своєчасно і в повному обсязі.

Залік передбачає припинення зобов’язань повністю або частково за рахунок пред’явлення зустрічного вимоги. Він можливий у випадку, якщо термін виконання вже настав або в договорі передбачено певний момент його витребування. 

Відступне являє собою договірне угоду сторін, при якому певне зобов’язання може бути припинено натомість надання іншого майнового права. У цьому випадку воно може бути припинено сплатою грошових коштів або передачею майнових активів і т.д.

Новація – це заміна первісного зобов’язання іншим, в основі якого лежить інший предмет чи інший спосіб повернення та погашення. Вона не може бути здійснена у випадку пред’явлення зобов’язань по аліментах або при відшкодуванні шкоди життю потерпілого.

Прощення боргу також відноситься до способів припинення будь-яких зобов’язань. При цьому кредитор своїм волевиявленням звільняє боржника від обов’язків щодо отриманих активів. Прощення боргу як припинення зобов’язань можливо, якщо дана дія не порушує прав третіх осіб.

Припинення зобов’язань виникає також поза волевиявлення сторін у договорі чи інакше при настанні форс- мажорів, коли виникає неможливість фактичного виконання. Це можуть бути надзвичайні обставини, такі, як повені чи інші природні катаклізми, а також і військові дії. До припинення зобов’язань у договорі можуть привести і окремі акти державних органів. При цьому обидві сторони можуть вимагати відшкодування понесених збитків у зв’язку з таким рішенням. Припинення зобов’язань можливо і при злитті боржника і кредитора в єдиній особі. Смерть цивільної особи, якому відшкодовуються аліменти, або виплачуються грошові кошти з відшкодування шкоди, також може служити підставою для цього. При ліквідації юридичної особи слід припинення зобов’язань.