1. Діагноз ?

2. Лабораторне та інструментальне обстеження ?

3. Лікування ?

КЛІНІЧНЕ ЗАВДАННЯ № 32

Інженер Б., захворів гостро: озноб, Т - 38,9^оС, біль голови. На 2-й день хвороби (д. хв) Т - 39,8^оС, посилився біль голови, сильні болі в крижах і попереку, блювота. На 3-й д. хв. в ділянці грудних м’язів і трикутника Симона з’явилась дрібна розеольозна висипка, яка через 12 годин зникла. На 4-й д. хв. Т-37,1^оС, зменшився біль голови, але появились неприємні відчуття в роті, сиплий голос, сухий кашель. На обличчі і волосистій частині голови помітив висипку. Був госпіталізований. Об’єктивно: обличчя пастозне, на шкірі обличчя, волосистій частині голови й кистях рясна везикульозна висипка, на слизовій рота багаточисленні везикули й ерозії.

1. Діагноз ?

2. Лабораторне та інструментальне обстеження ?

3. Лікування ?

КЛІНІЧНЕ ЗАВДАННЯ № 33

Касир кінотеатру Д., 30 років, захворіла 21. 02, раптово появився озноб, сильний біль голови, розбитість, ломота по всьому тілі, сонливість, різь і болі в ділянці очних яблук, Т-39,0^о, шкірні покриви обличчя гіперемійовані, ціанотичний відтінок губ, світлобоязнь. Слизова рота і глотки набрякла, гіперемійована, зернистість на дужках. 22.02 Т-38,5^о, появилися відчуття дертя у горлі, нежить, сухий гавкаючий кашель. В легенях поодинокі сухі хрипи. Тони серця приглушені. Пульс 92 уд/хв., АТ 105/45 мм рт. ст.

1. Діагноз ?

2. Лабораторне та інструментальне обстеження ?

3. Лікування ?

КЛІНІЧНЕ ЗАВДАННЯ № 34

Сторож ферми Г., 12 років, систематично вживає сире молоко. Захворів 12.VІІ - озноб, температура - 39,4^оС, нездужання, печія в роті, болі при ковтанні. 14.VІІ госпіталізований. При огляді температура 39,2^оС, губи, повіки, обличчя - набрякле. Язик збільшений, вкритий білим нальотом з наявністю афт, деякі з них зливаються. Велика кількість слини. Поодинокі везикули й афти на слизовій щік, ясен, мигдаликів, твердого піднебіння. Мова й ковтання затруднені. У наступні дні температура на рівні 38-40^оС, в ділянці нігтьових лож і в міжпальцевих складках, вічка уретри й навколо головки статевого члена з’явилися афти. Сечовиділення болюче.

1. Діагноз ?

2. Лабораторне та інструментальне обстеження ?

3. Лікування ?

КЛІНІЧНЕ ЗАВДАННЯ № 35

Студент, 20 років, приїхав на навчання в Україну із Африки. 8. 09 вдень після занять з`явився біль голови, ломота, ниючий біль у м`язах. Сильний озноб продовжувався біля години і змінився відчуттям жару, температура нормалізувалась. 10. 09 приступ повторився, був госпіталізований. Т - 38,5^оС, склери субіктеричні, на губах герпес. Селезінка на 3 см нижче реберної дуги, щільна, печінка біля реберної дуги.

1. Діагноз ?

2. Лабораторне та інструментальне обстеження ?

3. Лікування ?

ВІДПОВІДІ

N1

1.Черевний тиф.

2.Гемокультура (з перших днів захворювання),уринокультура (з 3-го тижня) копрокультура (з 2-го тижня). РНГА з еритроцитарними діагностикумами, реакція аглютинації Відаля з 7-8 дня хвороби (діагностичний титр 1:200).

3.Ліжковий режим (до 10-го дня нормальної температури), дієта, антибактеріальна терапія, дезінтоксикаційна терапія, серцеві глікозиди, при тяжкому перебігу - глюкокортикоїдні гормони.

N2

1.Вітряна віспа.

2.Виявляють при мікроскопії тільця Аргана (скупчення вірусних частинок) у вмісті везикул. З метою серологічної діагностики застосовується РЗК.

3.Основою лікування є правильна організація режиму,спрямованного на запобігання вторинній інфекції. Якщо пиєднується бактеріальна флора показані антибіотики. Глікокортикостероїди протипоказані.

N3

1.Вірусна паротитна хвороба. Серозний менінгіт.

2.Серологічна діагностика із застосуванням РГГА, діагностичний титр якої 1:80. Використовується також РЗК.

3.Дезінтоксикаційна, дегідратаційна терапія, антибіотики, глікокортикостероїди, при важкому перебігу.

N4

1.Чума.

2.Матеріалом для досліджень є пунктат бубонів, харкотиння,кров,сеча. РНГА, РГНГА, РН з урахуванням титру специфічних антитіл. Можливе виявлення збудника методом флюроспецифічних, який дозволяє ідентифікувати збудника протягом 2 годин.

3.Стрептоміцин по 1.5г. через 6 год. протягом 4-5 днів, а потім по 1.0г. кожні 8 годин, до 5-го дня нормальної температури.Дезінтоксикаційна терапія,застосування діуретиків, глікокортикостероїди, проводити симтоматичне лікування (серцево-судинні засоби,дихальні аналептики).

N5

1.Правець.

2.Специфічна діагностика не проводиться.Для підтвердження діагнозу іноді (рідко) використовують біологічну пробу.

3.Створення умов щодо запобігання дії зовнішніх подразників.Хірургічна обробка рани з попереднім обколюванням її протиправцевою сироваткою в дозі 10 000 АО за Безредкою. Вводиться протиправцева сироватка в дозі 1500-2000 АО/кг. Введення правцевого анатоксину. Протисудомне лікування.Антибіотикотерапія(бензилпеніцилін, тетрациклін). Боротьба з гіпертермією.Симтоматичне лікування.

N6

1.Ботулізм.

2.Реакція нейтралізації на білих мишах.Можливе бактеріологічне дослідження шляхом посіву досліджуваного матеріалу на бульйон Хотінгера чи середови ще Кітта-Тароці.

3.Промивання шлунку.ПРодиботулінічна сироватка по 10 000 АО типів АіЕ та 5 000 АО типу В.Левоміцетин по 0.5 4 рази на добу. Дезінтоксикаційна терапія.Призначити сечогінні.

N7

1.Амебіаз.

2.Наявність великої вегетативної форми (гематофага) у фекаліях, вмісті абсцесу, харкотинні. Застосовують культивування амеб на штучних живильних середовищах Робінзона, Павлової. З серологічних методів використовують-РНГА, ІФМ.

3.Метронідазол по 0.5 г 3 рази на добу (7-10 днів).Імуностимулятори, десенсибілізуючі,спазмолітики.

N8

1.Сказ.

2.Метод флюоресціючих антитіл.Виявлення тілець Бабеша-Негрі у головному мозку.

3.Максимальний захист від зовнішніх подразників.Наркотичні,снодіючі, протисудомні засоби.

N9

1.СНІД.Стадія розгорнутої клініки.

2.Виявлення антитіл до ВІЛ за допомогою ІФА. Остаточна відповідь лише після перевірки позитивного результату методом імуноблотінгу.

3.Противірусні препарати, інтерферони, протигрибкові препарати.

N10

1.Вірусний гепатит

2.Маркери гепатитів А, В, С.

3.Ліжковий режим,дієта N5,жовчогінні препарати,сорбенти,вітаміни.

N11

1. Лейшманіоз вісцеральний

2. Мікроскопія пунктату кісткового мозку і лімфатичних вузлів, іноді в крові (мазок, товста крапля). Допоміжне значення РЗК, РНІФ, реакці латекс-аглютинації.

3. Солюсорім внурішньом'язов (добова доза – 0,1-0,15 г/кг на два введення). Тривалість лікування 14-16 днів. У випадку вторинних бактеріальних інфекцій призначають антибіотики широкого спектра дії. Гемотрансфузія, вітаміни, препарати заліза. Енергетично цінне харчування.

N12

1.Висипний тиф.

2.РЗК, РНГА, реакція аглютинації з рикетсіями Провачека (РАР, реакція Вейгля).

3.Антибіотики групи тетрацикліну по 0.3-0.4г 4 рази на добу до 2-го дня нормальної температури, дезінтоксикаційна терапія, мезатон,анальгетики, серцеві глікозиди.

N13

1. Дизентерія.

2. Виділення копрокультури шигел, а при дизентерії Григор'єва-Шига в окремих випадках-і гемокультури. Серологічна діагностика-реакція РНГА, рідше РА.

3.Дієта N4а, левоміцетин по 0.5г 4-6 разів на добу,полііонні розчини в/в.

N14

1.Краснуха.

2.РГГА, РЗК, РН.

3.Потрібно вирішувати питання про припинення вагітності(1тримест).

N15

1. Дифтерія гортані. Круп.

2. Бактеріологічне дослідження мазка із носа та зіву. Реакція РНА з дифтерійнии антигеном.

3. Протидифтерійна сироватка 80000 АО на перше введення, курсова- 120-180000АО. Еритроміцин. Трахеостомія. Дезінтоксикаційна терапія, кисень, гіпосенсибілізуючі, протинабрякові іпротизапальні, глюкокортикостероїди.

№16

1. Інфекційний мононуклеоз.

2. Реакція Гоффа-Бауера з формалізованими еритроцитами коня, реакція гетерогемаглютинації Пауля-Буннелля.

3. Десенсибілізація, дезинтоксикація. Тетрациклін, еритроміцин – при тривалій гарячці. ГКС – при тяжких формах.

4. Специфічна профілактика не розроблена. Карантин не встановлюється. Дезинфекції не проводять.

№17

1. Менінгококова хвороба. Менінгококцемія. Менінгіт.

2. Посів слизу носоглотки, крові, спинномозкової рідини на менінгокок. Бактеріоскопія товстої краплі крові на менінгокок. РНГА, ІФА.

3. Бензилпеніциліну натрієва сіль 2 млн. 8 разів на добу; левоміцетину сукцинат – 100 мг/кг на добу кожні 6 год. Детоксикація, дегідратація, ГКС.

4. Виявлення, санація носіїв. Ізоляція, лікування хворих. Спостереження, бакобстеження контактних протягом 10 днів. У гіперендемічних країнах – щеплення полісахаридними вакцинами А і С.

№18

1. Сальмонельоз. Гастроінтестинальна форма. ІТШ.

2. Посів фекалій та блювотних мас на середовище Плоскірєва. РА, РНГА.

3. Промивання шлунку розчином соди або калію перманганату. Левоміцетин, фуразолідон. Дезинтоксикація, регідратація. При ІТШ – ГКС.

4. Оздоровлення с/г тварин, ветеринарний контроль. Виявлення, ізоляція хворих та бактеріоносіїв.

№19

1. Туляремія.

2. Зараження білих мишей пунктатом з бубонів та висів матеріалу загиблих тварин на жовткове середовище. РА, РНГА. Шкірна алергічна проба з тулярином.

3. Стрептоміцин, левоміцетин, тетрациклін. Комбінації антибіотиків з специфічною вакциною.

4. Вакцинація живою туляремійною вакциною Гайського-Ельберта. Ліквідація природних осередків, використання засобів індивідуального захисту при роботі з гризунами та при обмолоті хліба.

№20

1. Лептоспіроз.

2. Мікроскопія цитратної крові. Реакція мікроагглютинації та лізису лептоспір

3. Бензилпеніциліну натрієва сіль 2 млн. 8 раз на добу; левоміцетину сукцинат – 100 мг/кг на добу кожні 6 год. Дезинтоксикація (реополіглюкін, глюкозо-сольові розчини). Гемосорбція, гемодіаліз. Форсований діурез (лазікс). Дезагреганти.

4. Санітарне утримання худоби. Санітарна експертиза м’яса. Дератизація овочевих баз, водойм та ін. Вакцинація груп ризику вбитою полівалентною вакциною.

№21

1. Менінгококова інфекція. Менінгіт

2. Посів слизу носоглотки, крові, спинномозкової рідини на менінгокок. Бактеріоскопія товстої краплі крові на менінгокок. РНГА, ІФА.

3. Бензилпеніциліну натрієва сіль 2 млн. 8 разів на добу; левоміцетину сукцинат – 100 мг/кг на добу кожні 6 год. Детоксикація, дегідратація, ГКС.

4. Виявлення, санація носіїв. Ізоляція, лікування хворих. Спостереження, бакобстеження контактних протягом 10 днів. У гіперендемічних країнах – щеплення полісахаридними вакцинами А і С.

№22

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Зараження новонароджених мишей кров’ю хворих з подальшим виділенням та ідентифікацією збудника у РН або РНГА. Серологічні методи – РЗК, РГГА парних сироваток.

3. Гетерогенний кінський імуноглобулін за методом Безредька. Рибонуклеаза. Реаферон. Дегідратація, седативні засоби, ГКС.

4. Дезинсекція, дератизація. Знищення іксодових кліщів на свійських тваринах. Використання засобів індивідуального захисту при роботі у лісостепових ендемічних зонах. Вакцинація груп ризику інактивованою тканинною протиенцефалітною вакциною.

№23

1. Епідемічний поворотний тиф.

2. Бактеріоскопія товстої краплі та мазків крові у період гарячки. РЗК.

3. Бензилпеніциліну натрієва сіль 2 млн. 8 разів на добу; тетрациклін 0,4 г 4 р. на добу. Детоксикація.

4. Виявлення та ізоляція хворих. Боротьба з педікульозом. Дезинфекція та дезинсекція в осередку. Сан. обробка та спостереження контактних 25 днів.

№24

1. Бешиха обличчя. Бульозна форма.

2. Посів на стрептокок, АСЛ-О.

3. Бензилпеніциліну натрієва сіль 2 млн. 8 разів на добу. Місцево – ріванол, фурацилін. Біциллін-5 1,5 млн ОД 1 р. на місяць 1,5 року.

4. Санація вогнищ хронічної стрептококової інфекції.

№25

1. Кір.

2. Ретроспективно – РГГА, РЗК, ІФА.

3. Туалет слизових очей та ротової порожнини (2% р-н натрію гідрокарбонату, 20% р-н натрію сульфацил, ретинолу ацетат). Антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен та ін.). У тяжких випадках – дезинтоксикація, ГКС.

4. Вакцинація атенуйованим штамом вірусу Л-16. Екстрена профілактика – введення імуноглобуліну до 5-го дня від моменту контакту. Виявлення та ізоляція хворих до 4-го дня висипань. Карантин 17 днів.

№ 26

1. Енцнфаліт

2. Виділення збудника від хворого або з мозку померлих. Кров'ю, цереброспінальною рідиною або гемогенатом мозку внутрішньомозково заражають новонароджених мишей з подальшою ідентифікацією видвленого вірусу в РН або РНГА. Для серологічної діагностики використовують РЗК, РГГА (парні сироватки), а також РН на білих мишах і культурах клітин.

3. Гетерогенний кінський імуноглобулін, вводять за БЕзредкою протягом 3 днів: у1-й день дворазово ( легка форма – по 3 мл, середньотіжка – по 6 мл, тяжка – по 12 мл), 2-3-й день – по 3 мл одноразово. Призначають рибонуклеазу, інтерферон (реоферон). Патогенетичне лікування з застосуванням глікокортикостероїдів, дегідратуюча терапія, седативна та симптоматична терапія. Суворий постільний режим 2-3 тижня. Подальше лікування спрямовується на відновлення функції уражених м'язів,зменшення можливої інвалідності.

№ 27

1. Сибірка. Шкірна форма.

2. Бактеріоскопія і посів на живильні середовища вмісту пухирців, карбункула, виділення з виразки, з-під струпа. Реакція термокільцепреципітації Асколі. Шкірно-алергічна проба з антраксином. Біологічна проба – зараження лабораторних тварин.

3. Протисибірковий імуноглобулін. Антибіотики (бензилпеніцилін, оксацилін, ампіцилін, цефалоспорини, доксициклін). Дезинтоксикаційна терапія, антигістамінні засоби, глюкокортикостероїди.

4. Ізоляція хворого. Поточна та заключна дезинфекція. Медичний нагляд за особами, які були в контакті з хворою твариною або заразним матеріалом, протягом 14 днів.

№ 28

1. Вірусний гепатит. Печінкова енцефалопатія.

2. ІФА і РІА для виявлення специфічних антитіл та антигенів віруса. Полімеразна ланцюгова реакція.

3. Дієта: стіл № 5а, сифонні промивання шлунка та кишечника 2 % р-ном натрію гідрокарбонату глюкокортикостероїди в розрахунку 2-6 мг/кг в добу в розрахунку на преднізолон, інфузійна терапія (30-50 мл/кг в добу), антибіотики (неоміцин, канаміцин, стрептоміцин), альбумін (5-10 мг/кг), інгібітори протеолізу, манітол, вітамінотерапія, гіпербарична оксигенація.

4. Запобігання посттрансфузійному гепатиту шляхом дослідження крові хворого на маркери вірусних гепатитів, запобігання зараженню при парентеральних втручаннях (використання одноразового інструментарію). Дезинфекція при гепатитах А і Е. Вакцинація при гепатитах А і В.

№ 29

1. Холера. Холерний алгід.

2. Бактеріологічне дослідження фекалій та блювотних мас. Експрес методи: реакції іммобілізації, мікроаглютинації вібріонів з використанням фазово-контрастної мікроскопії, імунофлюоресценції. РНГА, РН, ІФА.

3. Квартасіль, трисіль, поліглюкін в/в струминно, преднізолон 3-5 мг/кг в добу, антибіотики (тетрациклінова група, фторхінолони).

4. Раннє виявлення і ізоляція хворих. Карантинні заходи протягом 5 діб, екстрена профілактика особам, які були в тісному контакті (тетрациклін 0,3 г 3 рази на добу протягом 4 днів). Вакцинація.

№ 30

1. Бруцельоз. Гостра форма.

2. Бактеріологічне дослідження крові (гемокультура), лімфатичних вузлів, ліквору, жовчі, сечі, харкотиння. Реакції Райта, Хаддлсона, РНГА, РЗК, РІФ.

3. Тетрациклін, левоміцетин, бісептол, рифампіцин, інфузійна терапія, нестероїдні протизапальні засоби, антигістамінні препарати, імуномодулятори.

4. Ліквідація інфекції серед сільськогосподарських тварин, знезараження продуктів тваринництва (кип'ятіння молока), застосування захисного одягу, дезинфікуючих речовин. Вакцинація.

№ 31

1. Дифтерія ротоглотки. Токсична форма II ст.

2. Бактеріоскопічна та бактеріологічне дослідження слизу з ротоглотки, носа. РНГА, РНА.

3. Протидифтерійна сироватка 80-100 тис. МО, еритроміцин, пеніцилін, інфузійна терапія, глюкокортикостероїди, стрихнін, кокарбоксилаза, гепарин, вітаміни групи В, С.

4. Вакцинація (вакцини АКДП, АДП), вчасне виявлення і ізоляція хворих і бактеріоносіїв, спостереження за хворими на ангіни, а також за особами, які контактували з хворим на дифтерію.

№ 32

1. Натуральна віспа.

2. Вірусоскопічні (електронна мікроскопія вмісту везикул і пустул), вірусологічні (зараження курячих ембріонів), а також серологічні методи – РНГА, РГГА, реакція преципітації в гелі.

3. Специфічний гамма-глобулін, метисазон, дезинтоксикаційна терапія, антибіотики широкого спектру.

4. Сувора ізоляція до повного відпадіння кірочок, особи, які контактували з хворими ізолюються на 14 днів і вакцинуються. З метою екстреної профілактики противіспяний імуноглобулін.

№ 33

1. Грип

2. Вірусологічне дослідження (інфікування змивами з носоглотки курячих ембріонів), імунофлюоресцентний метод, РГГА, ГНГА, ІФА.

3. Ремантадин, донорський імуноглобулін, оксолін, лейкоцитарний інтерферон, дезинтоксикаційна терапія, ацетилсаліцилова кислота, антигістамінні препарати, при бактеріальних ускладненнях – антибіотики.

4. Ізоляція хворих, застосування марлевих масок, профілактично ремантадин, оксолінова мазь, лейкоцитарний інтерферон. Обмеження масових заходів із скупченням людей. Вакцинація.

№ 34

1. Ящур.

2. Виділення вірусу з крові, слини, афт, фекалій хворих. РНГА, РЗК, РН.

3. Догляд за ураженими слизовими оболонками (зрошення 3 % р-ном водню-пероксиду, 1% р-ном калію перманганату), дезинтоксикаційна терапія. серцеві глікозиди, антигістамінні препарати, вітаміни.

4. Ветеринарні заходи (ізоляція, карантин, вимушений забій хворих тварин, щеплення здорових), дезинфекція, пастеризація і кип'ятіння молока.

№ 35

1. Триденна малярія.

2. Мікроскопія товстої краплі і мазка крові. РНГА, реакція флюоресціюючих антитіл (РФА).

3. Делагіл 1 г, через 6-8 год – повторно 0,5 г, у наступні дні – по 0,5 г в день 3 дні. Примахін по 0,027 г в день 14 днів. Дезинтоксикація, глікокортикостероїди, антигістамінні препарати.

4. Своєчасне виявлення та лікування хворих на малярію та паразитоносіїв. знищення комарів, індивідуальна хіміопрофілактика особам, які виїжджають у ендемічні регіони (делагіл, бігумаль, хлоридин).