2. Педагогіка як наука, основні етапи її становлення.

Педагогіка – наука про виховання людини.(І.П.Підласий).

Педагогіка –це сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процес виховання, навчання і розвиток особистості дитини (М.М.Фіцула).

Педагогіка – «пайдос» - дитя, «аго» - вести – дітоводження, мистецтво вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту.

Сучасна педагогіка – це наука про навчання, виховання, розвиток, формування і самовдосконалення особистості (андрогогіка, антропогогіка ).

Предметом педагогіки є дослідження сутності розвитку та формування особистості людини і визначення на цій основі теорії та методики виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.

Виховання:

• у широкому соціальному значенні, коли йдеться про виховні впливи на людину всього суспільства і всієї діяльності ;

• у широкому педагогічному значенні, коли мається на увазі виховання у навчальних закладах;

• у вузькому педагогічному змісті, коли виховання є цілеспрямованою виховною діяльністю, щоб досягти певної мети в колективі учнів, чи вирішуються конкретні завдання виховання чи перевиховання.

Завдання педагогіки :

Загальним завданням педагогіки є виявлення, вивчення та обґрунтування законів і закономірностей формування та розвитку людської особистості, розробка на цій основі теоретико – методологічних і методичних основ виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.

Конкретними завданнями педагогіки є :

• обґрунтування парадигми педагогічної теорії та практики, яка на сучасному етапі має бути гуманістичною і забезпечувати особистісний розвиток вихованця;

• обґрунтування законів і закономірностей педагогічного процесу ;

• вивчення і осмислення процесу розвитку особистості, а також залежностей між її формуванням, розвитком, вихованням ;

• визначення мети, завдань, змісту і результатів навчання і виховання ;

• обґрунтування сучасної ефективної та водночас гуманістичної педагогічної технології

• вивчення та узагальнення практики та передового досвіду педагогічної діяльності ;

• впровадження результатів і рекомендацій педагогічних досліджень у практику ;

• прогнозування розвитку педагогічної теорії та практики.

Етапи розвитку педагогіки як науки :

• 1 етап – педагогічні знання донаукового періоду (первіснообщинний лад ; рабовласницький лад : виникнення перших шкіл ; афінська та спартанська системи виховання; древній Рим ; феодальне суспільство : лицарська система виховання ; міські школи ; монастирська система виховання ; перші університети ).

• 2 етап – період виникнення теоретичних концепцій виховання і освіти для побудови цілісної системи світського виховання (класична педагогіка ): Епоха Відродження – Вітторино да Фельтре, Еразм Роттердамський, Франсуа Рабе, Томас Мор, Томаззо Кампанелла ; Епоха капіталізму - Ян Амос Коменський, Джон Локк, Жан Жак Руссо, Йоган Генріх Песталоцці, Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег.

• 3 етап – становлення педагогіки як наукової системи, методологічною основою якої став діалектичний підхід до теорії розвитку особистості, суспільства і людства, цілісний всебічний підхід до формування особистості людини.

Вітчизняна педагогіка пройшла такі стадії розвитку :

• народна педагогіка – галузь педагогічних знань і педагогічного досвіду народу, що проявляється в домінуючих поглядах на мету, завдання, засоби, методи і результати виховання і навчання ;

• козацька педагогіка – частина народної педагогіки – теорія і практика виховання і навчання підростаючих поколінь у Запорізькій Січі ;

• духовна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду виховання особистості засобами релігії ;

• світська педагогіка –це :

1) наука, яка має свої закономірності ; 2) практика, яка вказує застосування теоретичних положень ; 3) мистецтво, яке вимагає творчого натхнення вчителя.

Структура педагогіки як навчального предмету:

• загальні основи педагогіки ;

• теорія навчання ( дидактика ) ;

• теорія і методика виховання ;

• школознавство ;

• історія педагогіки.

______________________________________________________________________________