Закріплення зун та застосування на практиці.

Вже є в процесі розуміння і осмислення. Мимовільне і довільне, смислове і механічне. Використовувати угрупування матеріалу, повторення ( поточне, узагальнююче), в новій комбінації, нових умовах.

Первинне закріплення в початковій школі – після вивчення невеликої частини відтворення його. Узагальнююче повторення. Ускладнення вправ. Повноцінні знання: повні, глибокі, міцні, усвідомлені, гнучкі. (Лернер).

Повинно бути цікавим, активним, орієнтованим на мислення дитини, а не на пригадування й механічне відтворення.

Види повторення: 1) випереджувальне; 2) супровідне, пов’язане з вивченням нового матеріалу; 3) узагальнююче.

Умови: 1) активність процесу відтворення знань умінь і навичок; 2) систематичність і варіативність вправ; 3) постійний зв’язок теоретичних знань із застосуванням їх у різних ситуаціях.

Активізація мислення учнів за допомогою запитань вчителя.

Аналіз і самоаналіз результатів навчання:

Функція контролю на всіх ланках навчального процесу:

1. Сигнал про допущені помилки для вчителя;

2. Сигналізація учня про допущені помилки;

3. Система виправляння цих помилок;

4. Оцінка вчителем цих помилок.

Формування навичок самоконтролю.

Ефективність навчання, ступінь реалізації навчальної мети.

Рівні засвоєння знань учнями:

• ознайомлення; - відтворення; - застосування в звичних умовах; - застосування в нових умовах..

Мотивація учіння.

Уміння як активна і самостійна пізнавальна діяльність виникає і безперервно проходить лише тоді, коли діють мотиви пізнавальної діяльності – пробудження до діяльності. Викликати внутрішню потребу оволодівати знаннями, переводити пізнавальні завдання із зовнішнього плану у внутрішній.

Вчителеві необхідно стимулювати активність учнів в процесі навчання, стимулювати як за рахунок залучення уваги учнів до теми, стимулювання допитливості, пізнавального інтересу, так і формування в них обов’язку, відповідальності. Забезпечити потребу у вивченні теми на самому початку уроку, розкрити її значимість, незвичайність, та продумувати по ходу уроку прийоми стимулювання.

Мотиви:

зовнішні соціальні безпосередні

внутрішні навчально – пізнавальні перспективні

Пізнавальний інтерес як вибіркова спрямованість на предмети і явища навколишнього світу. (мотиви навчання). Як риса особистості як засіб навчання.

Мотиви навчання, пізнавальні інтереси формуються в діяльності.

Стимулююче середовище і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів.

Засоби:

1. – зміст навчального матеріалу (невідоме, викликає здивування);

• бачити у вже відомому нове;

• розкривати історію наукових відкриттів;

• показ досягнень сучасної науки;

• смисл знань для практичної діяльності людей.

2. – Процес діяльності:

• різноманітна, самостійна робота;

• проблемне навчання;

• ускладнення пізнавальних завдань;

• завдання на застосування умінь і навичок;

• творчі та дослідницькі завдання;

• відчуття власного росту, змін;

3. особистість вчителя.

4. Поза навчальна робота з предмету, її значення.

Умови формування пізнавальних інтересів:

• пробудження прагнення до успіху; - гуманне ставлення до учнів;

• систематичний показ досягнень класу і кожного учня;

• передбачення можливих всіх помилок і навчання способом їх передбачення;

• віра у власні сили, радість успіху.- задоволення потреб в спілкуванні з учителем;

• інтелектуальні почуття, прагнення до саморозвитку; - відповідальність.

Я.А.Коменський „Всема возможними способами воспламенять в детей горячее стремление к Познанню и учению”

Умови формування позитивних мотивів навчання.

• збагачувати зміст особисто – орієнтованим цікавим матеріалом;

• утверджувати справді гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в дитині особистість;

• задовольняти потреби в спілкуванні з дітьми та однокласниками під час навчання;

• збагачувати мислення інтелектуальними почуттями;

• формувати допитливість і пізнавальний інтерес;

• формувати адекватну самооцінку своїх можливостей;

• стверджувати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення;

• використовувати різні способи педагогічної підтримки, прогнозувати ситуації, коли вона особливо потрібна дітям;

- виховувати відповідальне ставлення до навчання, зміцнювати почуття обов’язку.

Гуманізація навчального спілкування.

- задоволення потреби в особистісному контакті з учителем на уроці (прагнення дістати схвалення, підтримку своїх дій);

- утверджувати людську гідність кожного учня;

- поєднувати вимогливість з підтримкою і допомогою;

- за зовнішніми ознаками вміння „прочитати внутрішній стан учнів”;

- вміння володіння своїм словом..

________________________________________________________________________________