Діяльність учня в навчальному процесі:

а) Коли протікає під керівництвом вчителя: прийняття навчальних завдань і аналіз дій, запропонованих учителем; здійснення навчальних дій і операцій по розв’язанню поставлених завдань; регулювання навчальної діяльності під впливом контролю вчителя і самоконтролю; аналіз результатів навчальної діяльності.

б) Коли навчальна діяльність здійснюється учнем самостійно: планування або конкретизація завдань навчальної діяльності; планування методів, форм, засобів навчальної діяльності; самоорганізація навчальної діяльності; саморегулювання учнів, самоаналіз результатів навчальної діяльності.

Методологія процесу навчання.

Методологією процесу навчання є наукова теорія пізнання. І пізнання і навчання спричиняються потребами суспільства; і пізнання і навчання здійснюються за схемою: живе споглядання – мислення – практика; Навчання є одним із шляхів процесу пізнання.

Рушійними силами навчального процесу є суперечності:

- між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальними етапами цього процесу, який потребує постійного вдосконалення;

- між досягнутим рівнем знань умінь і навичок і тими знаннями умінь і навичок, які потрібні для вирішення поставлених перед ними завдань;

- між фронтальним викладом матеріалу і індивідуальним характером його засвоєння;

- розумінням матеріалу вчителя і розумінням його учнями;

- між теоретичними знаннями і уміннями використати їх на практиці;

Мистецтво вчителя полягає у виявленні і використанні цих суперечностей для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Функції процесу навчання.

Освітня передбачає засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок. Знання – узагальнюють в собі накопичений досвід людства у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій. Вимоги до знань: повнота, систематичність, усвідомленість, дійовість.

Виховна – сприяти в ході уроку формуванню основних світоглядних ідей; сприяти вирішенню завдань трудового виховання і профорієнтації учнів; сприяти вихованню моральних якостей школярів – естетичних норм, гуманізму, колективізму, активної позиції у навчанні і житті, сприяти формуванню естетичних поглядів і умінь; гігієнічних та фізкультурних умінь та навичок.

Розвивальна – розвиток моторики, пізнавальних психічних процесів, інтелектуальної, вольової, емоційної, мотиваційної сфери.

Реалізація функцій здійснюється: а) використанням змісту навчального матеріалу; б) підбором форм, методів і прийомів навчання; в) організацією порядку і дисципліни на уроці; г) використанням оцінки; д) самою особою вчителя, його поведінкою, ставленням до учнів.

Закономірності навчання

Зовнішні	Внутрішні
- протікання і результати навчання залежать від потреб суспільства і особистості;	єдність викладання і учіння взаємозалежність процесів навчання, виховання і розвитку;
зміст навчання залежить від суспільних потреб і і цілей навчання, темпів суспільного і науково –технічного прогресу, рівня розвитку теорії та практики навчання матеріально - технічних і економічних можливостей закладів освіти.	взаємозалежність навчання і реальних навчальних можливостей учнів; єдність дій вчителя та учнів; взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання.

Часткові (конкретні) закономірності стосуються окремих компонентів навчального процесу та проявляються в них. Це:

• дидактичні (змістово-процесуальні закономірності);

• гносеологічні закономірності навчання;

• психологічні закономірності навчання;

• кібернетичні закономірності навчального процесу;

• соціологічні закономірності;

• організаційні закономірності.

Знання цих закономірностей та їх вимог сприяє цілеспрямованості, систематичності, організованості, всебічній забезпеченості, ефективності й оптимальності дидактичного процесу.