- •Соціологія міжнародних відносин як наука. Причини виникнення, сутність, можливості.
- •2 Обєкт та предмет смв . Задачі смв
- •3 Категорії та поняття смв
- •4. Особливості американської, французької та англійської школи смв.
- •5. Просторовочасовий континуум смв
- •6.Предмет смв.
- •13. Взаимосвязь общих социологических закономерностей и закономерностей международных отношений
- •14. Влияние социологической теории на становление парадигм теории международных отношений
- •15. Полемологиякакпроявлениединамическойсоциологии
- •16. Процесс социализации международных отношений, его границы
- •17. Внесоциалъная среда. Роль геополитики в науке о международных отношениях
- •18. Влияниеэкономического и демографическогофакторов на международныеотношения
- •19. Вплив духовних факторів на характер та специфіку міжнародних відносин.
- •20. Вплив громадської думки на міжнародні відносини.
- •21. Вплив соціальних факторів на міжнародні відносини.
- •22. Соціологічний аналіз ролі політичного фактора у міжнародних відносинах.
- •23. Роль особистісного фактора у міжнародних відносинах.
- •24. Соціальні умови вибору засобів та стратегії дії учасників міжнародних відносин.
- •55. Інструменти торговельної політики та фактори що зумовлюють їх вибір
- •1) За характером та цілями застосування заходів регулювання:
- •2) За характером інструментів, що використовуються:
- •3) За характером впливу на умови конкуренції:
- •4) Залежно від особливостей застосування заходів регулювання:
- •56. Международные институты, особенности их формирования и влияния на международные отношения
- •57.Правовая норма как основной социальный регулятор международных отношений. Социальная обусловленность правовой нормы.
- •58.Соціологічний вимір дієвості моральних норм у міжнародних відносинах.
- •59. Соціальна основа взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах
- •60.Міжнародні конфлікти, основні підходи до їхнього дослідження.Типи міжнародних конфліктів.
- •Законы функционирования и трансформации международных систем
- •Законы функционирования и трансформации международных систем
- •Условные обозначения
- •Условные обозначения
- •Условные обозначения
- •1. Особенности и основные направления системного подхода к анализу международных отношений
- •85. Івент-аналіз у дослідженні міжнародних ситуацій та процесів
- •86. Метод експертного опитування у міжнародних відносинах
- •87. Метод біографії та його можливості у дослідженнях міжнародних відносин
- •88. Прості прогностичні методи міжнародних відносин: метод аналогії, метод простої екстраполяції і дельфійський метод
- •89. Динамічні моделі як засіб опису поведінки міжнародних систем і суб'єктів відносин
- •90. Складні прогностичні методи міжнародних відносин: метод аналізу детермінант і змінних, системний аналіз і моделювання
- •91.Детермінаційний,факторний,кластерний аналіз у мв
- •Завдання[ред. • ред. Код]
- •92.Проблема війни і миру в міждержавних відносинах
- •93.Сила як цілісна характеристика засобів досягнення зовнішньополітичної мети
- •94.Насильство в системі мв
- •95.Правові норми мв
- •96.Мораль як регулятор в мв
95.Правові норми мв
Норма міжнародного права - це правило поведінки, що створюється державами й іншими суб'єктами міжнародного права шляхом узгодження їх позицій і визнається ними як юридично обов'язкове.
Крім норм міжнародного права, міжнародні відносини можуть перебувати під впливом інших регуляторів - норм міжнародної ввічливості, норм міжнародної моралі, традицій. Відмінність останніх від норм міжнародного права полягає в тому, що вони не мають юридично обов'язкового характеру. Тому інститут відповідальності за порушення норм міжнародного права істотно відрізняється за процедурою застосування і наслідками від аналогічного інституту при порушенні нор Норми міжнародного права можна класифікувати за такими критеріями: 1) за сферою дії — універсальні, регіональні та партикулярні. Універсальні норми діють у глобальних масштабах і мають загальнообов’язкову силу. Основною формою вираження цих норм є міжнародні звичаї. Прикладами універсальних норм є основні загальновизнані принципи міжнародного права, положення таких універсальних багатосторонніх договорів, як Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р., Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. та ін. Регіональні норми регулюють відносини в межах певного географічного регіону між державами, що розташовані в ньому. Партикулярні норми регулюють відносини держав незалежно від географічного регіону. У більшості випадків вони містяться у двосторонніх угодах; 2) за юридичною силою – імперативні та диспозитивні. Імперативні норми регулюють найважливіші міжнародні відносини, що стосуються всезагальних інтересів. Вони багато в чому визначають характер усього міжнародного права. Порушення імперативної норми заподіює шкоду усьому світовому співтовариству. Характерна особливість імперативних норм полягає також у тому, що вони є певними критеріями юридичної чинності інших норм міжнародного права. Згідно зі ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. “імперативна норма загального міжнародного права є нормою, яка приймається та визнається міжнародним співтовариством держав загалом як норма, відхилення від якої неприпустиме і яка може бути змінена лише наступною нормою загального міжнародного права, що носить такий саме характер”. Ця ж стаття оголошує нікчемним міжнародний договір, “якщо в момент укладання він суперечить імперативній нормі загального міжнародного права”. Прикладами таких норм є принципи сучасного міжнародного права: суверенна рівність держав, сумлінне виконання взятих на себе зобов’язань, вирішення міжнародних спорів мирними засобами та ін. Диспозитивні норми закріплюють право сторін відступити від їхнього змісту й обрати інший варіант поведінки, який самою нормою прямо не передбачений. У разі якщо сторони не обрали цей інший варіант поведінки, вони зобов’язані суворо дотримуватися приписів диспозитивної норми. За її порушення сторони несуть міжнародно-правову відповідальність; 3) за функціями в системі міжнародного права — матері альні та процесуальні. Матеріальні норми визначають конкретні права й обов’язки сторін щодо певного об’єкта міжнародно-правового регулювання. Процесуальні норми встановлюють порядок створення та реалізації матеріальних норм (правила процедури міжнародних конференцій та організацій, процедури вирішення міжнародних спорів та ін.); 4) за способом створення та формою вираження – норми звичаєві, договірні та ті, що містяться в рішеннях міжнародних організацій, що мають нормативні властивості; 5) за способом регулювання — зобов’язальні, уповноважувальні, заборонні та відсильні. Зобов’язальні норми закріплюють обов’язки учасників конкретних міжнародних правовідносин. Уповноважувальні норми встановлюють певні права взаємодіючих учасників міжнародних відносин. Заборонні норми містять заборони на здійснення певних дій або на утримання від них. Відсильні норми зобов’язують керуватися правилами, що містяться в інших нормативних актах. Відсильна норма може відсилати і до неправових актів (наприклад, до рекомендаційної резолюції міжнародної організації). У цьому разі відповідне положення неправового акта для регулювання цього правовідношення наділяється юридичною силою; 6) за часом дії – строкові та безстрокові. Існування строкових норм визначається або чіткими часовими межами, або залежністю від настання чи ненастання будь-яких юридичних фактів. Безстрокові норми характерні для мирних договорів про дружбу та співробітництво, статутів міжнародних міжурядових організацій. Усі імперативні норми також є безстроковими.м міжнародної ввічливості або моралі.
