- •Соціологія міжнародних відносин як наука. Причини виникнення, сутність, можливості.
- •2 Обєкт та предмет смв . Задачі смв
- •3 Категорії та поняття смв
- •4. Особливості американської, французької та англійської школи смв.
- •5. Просторовочасовий континуум смв
- •6.Предмет смв.
- •13. Взаимосвязь общих социологических закономерностей и закономерностей международных отношений
- •14. Влияние социологической теории на становление парадигм теории международных отношений
- •15. Полемологиякакпроявлениединамическойсоциологии
- •16. Процесс социализации международных отношений, его границы
- •17. Внесоциалъная среда. Роль геополитики в науке о международных отношениях
- •18. Влияниеэкономического и демографическогофакторов на международныеотношения
- •19. Вплив духовних факторів на характер та специфіку міжнародних відносин.
- •20. Вплив громадської думки на міжнародні відносини.
- •21. Вплив соціальних факторів на міжнародні відносини.
- •22. Соціологічний аналіз ролі політичного фактора у міжнародних відносинах.
- •23. Роль особистісного фактора у міжнародних відносинах.
- •24. Соціальні умови вибору засобів та стратегії дії учасників міжнародних відносин.
- •55. Інструменти торговельної політики та фактори що зумовлюють їх вибір
- •1) За характером та цілями застосування заходів регулювання:
- •2) За характером інструментів, що використовуються:
- •3) За характером впливу на умови конкуренції:
- •4) Залежно від особливостей застосування заходів регулювання:
- •56. Международные институты, особенности их формирования и влияния на международные отношения
- •57.Правовая норма как основной социальный регулятор международных отношений. Социальная обусловленность правовой нормы.
- •58.Соціологічний вимір дієвості моральних норм у міжнародних відносинах.
- •59. Соціальна основа взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах
- •60.Міжнародні конфлікти, основні підходи до їхнього дослідження.Типи міжнародних конфліктів.
- •Законы функционирования и трансформации международных систем
- •Законы функционирования и трансформации международных систем
- •Условные обозначения
- •Условные обозначения
- •Условные обозначения
- •1. Особенности и основные направления системного подхода к анализу международных отношений
- •85. Івент-аналіз у дослідженні міжнародних ситуацій та процесів
- •86. Метод експертного опитування у міжнародних відносинах
- •87. Метод біографії та його можливості у дослідженнях міжнародних відносин
- •88. Прості прогностичні методи міжнародних відносин: метод аналогії, метод простої екстраполяції і дельфійський метод
- •89. Динамічні моделі як засіб опису поведінки міжнародних систем і суб'єктів відносин
- •90. Складні прогностичні методи міжнародних відносин: метод аналізу детермінант і змінних, системний аналіз і моделювання
- •91.Детермінаційний,факторний,кластерний аналіз у мв
- •Завдання[ред. • ред. Код]
- •92.Проблема війни і миру в міждержавних відносинах
- •93.Сила як цілісна характеристика засобів досягнення зовнішньополітичної мети
- •94.Насильство в системі мв
- •95.Правові норми мв
- •96.Мораль як регулятор в мв
90. Складні прогностичні методи міжнародних відносин: метод аналізу детермінант і змінних, системний аналіз і моделювання
Системний аналіз - науковий метод пізнання, що являє собою послідовність дій з установлення структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи. Спирається на комплекс загальнонаукових, експериментальних, природничих, статистичних, математичних методів
Моделювання - це особливий процес, що виступає як особлива форма опосередковування, коли дослідник ставить між собою і об'єктом, що його цікавить, деяку проміжну ланку – модель
Моделі можуть бути статистичними і динамічними, грубими і точними, безперервними і дискретними, дослідницькими і демонстраційними, навчальними, прогностичними, натурними, аналітичними, аналоговими, символічними і т.д. Усіх їх об'єднує головне призначення - замінити в процесі отримання інформації сам об'єкт.
91.Детермінаційний,факторний,кластерний аналіз у мв
Детерминационный анализ (теория правил) — это, с одной стороны, математическая теория детерминаций, а с другой — практический метод анализа правил, который позволяет искать и анализировать правила, обрабатывая данные опыта. Идея детерминационного анализа состоит в том, чтобы изучить математические свойства правил, сведения о которых люди черпают из опыта. Теория таких правил плюс методы анализа — это и есть детерминационный анализ. Правило как детерминация — это условное суждение вида:
Если
,
то
вместе с двумя своими характеристиками: точностью и полнотой.
Признак называется объясняющим. Признак называется объясняемым.
Идея детерминационного анализа крайне проста. Она состоит в том, чтобы изучить математические свойства правил, сведения о которых люди черпают из опыта. Теория таких правил плюс методы анализа — это и есть детерминационный анализ.
В современной математической логике высказывания вида «Если , то » подразделяются на истинные, либо ложные. Им приписывается 1 («истина») либо 0 («ложь») в зависимости от того, «истинны» либо «ложны» по отдельности и
Фа́кторний ана́ліз — статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний показник.
Кластерний аналіз (англ. Data clustering) — задача розбиття заданої вибірки об'єктів (ситуацій) на підмножини, що називаються кластерами, так, щоб кожен кластерскладався з схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися. Завдання кластеризації відноситься до статистичної обробки, а також до широкого класу завдань навчання без вчителя. Кластерний аналіз — це багатовимірна статистична процедура, яка виконує збір даних, що містять інформацію про вибірку об'єктів і потім упорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи — кластери (Q-кластеризация, або Q-техника, власне кластерний аналіз).
Основна мета кластерного аналізу — знаходження груп схожих об'єктів у вибірці.
Кластерний аналіз – це метод багатомірного статистичного дослідження, до якого належать збір даних, що містять інформацію про вибіркові об'єкти, та упорядкування їх в порівняно однорідні, схожі між собою групи.
Отже, сутність кластерного аналізу полягає у здійсненні класифікації об'єктів дослідження за допомогою численних обчислювальних процедур. В результаті цього утворюються "кластери" або групи дуже схожих об'єктів. На відміну від інших методів, цей вид аналізу дає можливість класифікувати об'єкти не за однією ознакою, а за декількома одночасно. Для цього вводяться відповідні показники, що характеризують певну міру близькості за всіма класифікаційними параметрами.
Мета кластерного аналізу полягає в пошуку наявних структур, що виражається в утворенні груп схожих між собою об'єктів – кластерів. Водночас його дія полягає й у привнесенні структури в досліджувані об'єкти. Це означає, що методи кластеризації необхідні для виявлення структури в даних, яку нелегко знайти при візуальному обстеженні або за допомогою експертів.
