85. Івент-аналіз у дослідженні міжнародних ситуацій та процесів

Івент-аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів. Подійний (від подія. -- І.Ж.) аналіз (івент-аналіз) є одним із найпоширеніших методичних засобів прикладного вивчення динаміки політичних ситуацій. Методика івент-аналіза заснована на спостереженні за ходом і інтенсивністю подій із метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки в окремих країнах і на міжнародній арені. При цьому якщо спочатку переважала практика проведення "загального", ненаправленого аналізу подій, тобто просування до аналітичних висновків як би "знизу", відштовхуючись від емпіричних даних, то надалі все більшу значимість стали набувати нормативні моделі, висунуті дослідником (цільовий івент-аналіз) і їхнє наступне наповнення фактологічним матеріалом (підхід "зверху"). Але в принципі обидва види подійного аналізу продовжують достатньо успішно застосовуватися.

У першому випадку дослідник не визначає заздалегідь, які саме елементи досліджуваного процесу (ситуації) він буде відзначати насамперед, а визначає в попередньому порядку лише самий безпосередній об'єкт спостереження. В другому випадку дослідження ведеться на основі структуризованого підходу до збору інформації. У цих цілях заздалегідь визначається, які з елементів досліджуваного процесу або ситуації мають найбільше значення для дослідження. Але за звичай в дослідженнях обидва види спостереження органічно сполучаються.

Один із ранніх і найбільш відомих проектів із застосуванням методики івент-аналізу в дослідженнях міжнародних відносин є інформаційний банк (банк Азара) із проблем міжнародних конфліктів, у який на кінець 70-х рр. ХХ ст. була включена інформація, що стосується 135 країн, і було зафіксовано 500 тис. подій за 30 років. Ціллю цього проекту було вивчення механізмів розвитку подій і закономірностей конфліктної поведінки. Крім того, Е. Азару належить заслуга введення в науковий обіг важливого (хоча і не безспірного) засобу виміру подійної динаміки - тринадцятибальної шкали "співробітництво-ворожість", що одержала назву "шкала Азара". Методика івент-анализу може бути з успіхом застосована і для аналізу процесу міжнародних переговорів: частоти внесення пропозицій сторонами, що беруть участь в них, динаміки поступок і т.д. Прикладом використання івент-аналізу для дослідження переговорів може служити робота М. Блейкера, який вивчав динаміку поступок на переговорах СРСР і Японії у питанні продажу КВЖД у 30-і рр.

Івент-аналіз у прикладному дослідженні може бути використаний як джерело інформації для побудови гіпотез, служити для перевірки даних, отриманих іншими методами, із його допомогою можна витягти додаткові відомості про досліджуваний об'єкт.

Застосування методики івент-аналізу полягає в сприйнятті, виділенні і реєстрації всіх (або тільки основних) фактів, що стосуються поведінки досліджуваного об'єкта, змін його соціального середовища, умов функціонування і розвитку, значимих із погляду мети дослідження. Робота з цією методикою відрізняється особливо високим ступенем систематизації і планомірності. Водночас івент-аналіз завжди підпорядкований загальній меті дослідження, і це робить добір емпіричного матеріалу селективним, тобто змушує при упорядкуванні інформаційної бази реєструвати одні факти і не брати до уваги інші.

Конкретне застосування методики івент-аналізу передбачає, по-перше, упорядкування інформаційного банку даних (або підключення до вже існуючих інформаційних систем), по-друге, розчленовування цього масиву на окремі одиниці спостереження і їх кодування за принципом "що-де- коли", по-третє, співвіднесення виділених фактів і явищ із прийнятою в зв'язку з задачами проекту системою сортування.

Процес застосування методики івент-аналізу полягає насамперед у побудові системи класифікації тих фактів і явищ, які утворюють досліджувану ситуацію і відповідають завданням дослідження. Найпростішим прикладом попередньої (предварительной) класифікації може служити сортування даних за принципом "хто це робить: свої/чужі".

Не менш важливим питанням є також визначення одиниці спостереження, які повинні однозначно інтепретуватися, не припускати двозначного тлумачення і бути співвідносними (соотносимыми) з політологічними, соціологічними або політико-психологічними термінами. За звичай в залежності від цілей дослідження виділяють два види одиниць спостереження - суб'єкти політичних відносин і їх дії (акції).

У якості суб'єктів політичних відносин частіш усього розглядаються держави, політичні інститути і рухи, політичні лідери. У залежності від цілей дослідження можна зосередити увагу на вербальній або фізичній категоріях дій, що складають структуру подійної динаміки.

Потім необхідно зробити вибір ознак спостереження, тобто встановити ознаки, за якими можна буде судити про ту міжнародну ситуацію, яка саме цікавить дослідника.

Фіксація результатів спостереження може відбуватися шляхом класифікації фізичних і вербальних дій і їхнього кодування: "хто, що, кому, коли". Додатковим засобом ідентифікації фізичних і вербальних акцій служать також індикатори: суб'єкт дії (актор) - тип дії - ціль дії. Якщо це передбачено цілями дослідження, для кодування акцій може бути застосоване і виділення змісту кожної дії: ворожнеча/нейтралітет/співробітництво.

Надалі весь аналізований період розбивається на інтервали, у межах кожного з них порівнюються події і явища, що спостерігаються. Інтенсивність окремих видів дій може бути оцінена чисто статистично або ж за допомогою шкали. Цікаві результати може дати також застосування кореляційного аналізу зв'язків між окремими параметрами.

Як і усяка прикладна методика, івент-аналіз має сильні і слабкі сторони. До його безумовних переваг варто віднести високий ступінь об'єктивності інформації про події, а отже, і надійності як основи для прийняття практичних рішень. Проте ця методика як у "ручному", так і в "машинному" варіанті є дуже трудомісткою процедурою, що потребує достатньо високого рівня кваліфікації виконавців. Крім того, у ряді випадків існує небезпека перебільшення можливостей біхевіористського підходу як до побудови програми дослідження в цілому, так і при формулюванні категорій, використовуваних при класифікації подій.