- •Соціологія міжнародних відносин як наука. Причини виникнення, сутність, можливості.
- •2 Обєкт та предмет смв . Задачі смв
- •3 Категорії та поняття смв
- •4. Особливості американської, французької та англійської школи смв.
- •5. Просторовочасовий континуум смв
- •6.Предмет смв.
- •13. Взаимосвязь общих социологических закономерностей и закономерностей международных отношений
- •14. Влияние социологической теории на становление парадигм теории международных отношений
- •15. Полемологиякакпроявлениединамическойсоциологии
- •16. Процесс социализации международных отношений, его границы
- •17. Внесоциалъная среда. Роль геополитики в науке о международных отношениях
- •18. Влияниеэкономического и демографическогофакторов на международныеотношения
- •19. Вплив духовних факторів на характер та специфіку міжнародних відносин.
- •20. Вплив громадської думки на міжнародні відносини.
- •21. Вплив соціальних факторів на міжнародні відносини.
- •22. Соціологічний аналіз ролі політичного фактора у міжнародних відносинах.
- •23. Роль особистісного фактора у міжнародних відносинах.
- •24. Соціальні умови вибору засобів та стратегії дії учасників міжнародних відносин.
- •55. Інструменти торговельної політики та фактори що зумовлюють їх вибір
- •1) За характером та цілями застосування заходів регулювання:
- •2) За характером інструментів, що використовуються:
- •3) За характером впливу на умови конкуренції:
- •4) Залежно від особливостей застосування заходів регулювання:
- •56. Международные институты, особенности их формирования и влияния на международные отношения
- •57.Правовая норма как основной социальный регулятор международных отношений. Социальная обусловленность правовой нормы.
- •58.Соціологічний вимір дієвості моральних норм у міжнародних відносинах.
- •59. Соціальна основа взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах
- •60.Міжнародні конфлікти, основні підходи до їхнього дослідження.Типи міжнародних конфліктів.
- •Законы функционирования и трансформации международных систем
- •Законы функционирования и трансформации международных систем
- •Условные обозначения
- •Условные обозначения
- •Условные обозначения
- •1. Особенности и основные направления системного подхода к анализу международных отношений
- •85. Івент-аналіз у дослідженні міжнародних ситуацій та процесів
- •86. Метод експертного опитування у міжнародних відносинах
- •87. Метод біографії та його можливості у дослідженнях міжнародних відносин
- •88. Прості прогностичні методи міжнародних відносин: метод аналогії, метод простої екстраполяції і дельфійський метод
- •89. Динамічні моделі як засіб опису поведінки міжнародних систем і суб'єктів відносин
- •90. Складні прогностичні методи міжнародних відносин: метод аналізу детермінант і змінних, системний аналіз і моделювання
- •91.Детермінаційний,факторний,кластерний аналіз у мв
- •Завдання[ред. • ред. Код]
- •92.Проблема війни і миру в міждержавних відносинах
- •93.Сила як цілісна характеристика засобів досягнення зовнішньополітичної мети
- •94.Насильство в системі мв
- •95.Правові норми мв
- •96.Мораль як регулятор в мв
19. Вплив духовних факторів на характер та специфіку міжнародних відносин.
Існує багато факторів, що впливають на міжнародні відносини. Один з
таких – релігія. За деяких умов вона могла впливати на політку і відповідно
сама зазнавала тих чи інших впливів політичної сфери. На сучасному етапі
можна констатувати зростання ролі релігійного чинника у міжнародних
відносинах. Це пов’язано з підвищенням значення культурних факторів у
формуванні світової політики через виникнення певного ідеологічного
вакууму після кризи комунізму. Якщо за часів «холодної війни» світ був
розподілений на ідеологічні групи, то у постбіполярну добу розв’язання
проблеми ідентифікації відбувається із врахуванням інших важливих
цінностей: історичного минулого, релігії, мови, належності до певної
культурної групи, нації, цивілізації.
Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи, є важливим фактором, що
обумовлює як специфіку політичного процесу окремої держави, так і
тенденції міжнародного життя. Останнє дає підставу дослідникам
стверджувати про те, що відбувається процес модернізації релігії, і в XXI
столітті вона продовжуватиме визначати характер міжнародних відносин[2].
Релігія не є ізольованою від політичного життя. Протягом століть, а
значною мірою і нині, релігійні вчення і організації впливають на політичні
процеси. Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи,є важливим фактором,
який впливає на загальнопланетарні процеси та на міжнародні відносини в
цілому. Змістовний аспект кожної релігії може бути визначений лише при
розгляді її як складної системи, яка має власну структуру. Ця система
функціонує більшою частиною не окремими компонентами, а своєюцілісністю, з якої залежно від соціальних та історичних обставин
виокремлюються ті чи інші компоненти та характеристики. У даному випадку
релігійний фактор постає як ієрархічна система, що складається з видових
підсистем – конкретних релігій, релігійних течій, напрямків, сект, кожна з
яких посідає своє місце у ієрархізованій структурі.
Релігія – це історичний тип світоглядної культури, який є
віддзеркаленням людиною дійсності на основі абсолютизації ролі та значення
надприродних сил щодо явищ світового порядку. Історія свідчить, що релігія з
давніх давен впливала не тільки на життя окремих осіб, і суспільства в цілому,
а й на світову політику й міжнародні відносини. Важливу роль у відносинах
між державами відіграє конфесійний чинник. Держави часто використовують
конфесійне середовище для реалізації своїх геополітичних інтересів[3].
Під релігійним фактором в міжнародних відносинах слід розуміти вплив
сукупності релігійних цінностей, які знаходяться в тісній та постійній
взаємодії з конкретною історичною, політичною, економічною,
соціокультурною практикою народів.
Слід виокремити наступні функції релігії в міжнародних відносинах:
- комунікативні (доведення у найбільш зрозумілій для більшої частини
населення формі змісту ухвалених рішень);
- інтегруюча (створення консенсусу на підтримку своїх
зовнішньополітичних акцій);
- легітимізуюча (виправдання свого зовнішньополітичного курсу в очах
власного населення та всього світу)[6].
Хочеться зауважити, що протягом історії вплив релігії на міжнародні
відносини змінювався разом зі зміною релігії. Особливо помітним і
безпосереднім цей вплив був у стародавньому світі та в період Середньовіччя.
Поступово вплив релігійних цінностей і релігійних засобів організації людей
на політичне життя починає зменшуватись, оскільки політична думка набула
такого розвитку, за якого змогла висунути власні концепції, що ефективніше
8
сприяли досягненню актуальних політичних цілей, ніж ті, які були
запропоновані релігією[1].
В наш час найбільший вплив має ісламський чинник, що пояснюється:
- специфікою мусульманської релігії (має мінімум ритуалів, не має
інституту духовенства і церковної організації, володіє здатністю мобілізувати
великі маси людей);
- причинами внутрішнього характеру, пов’язаними із ситуацією, що
склалася в зоні розповсюдження ісламу;
- зовнішніми причинами (зростання ролі нафтового чинника в світовій
політиці; ісламська революція в Ірані та приход до влади в країні шиїтського
духовенства; загострення афганської проблеми; окупація Іраку
американськими військами та нав’язування власного керівництва тощо)[4].
Інші світові релігії мають лише локальний вплив, не визначаючи
глобального напрямку в розвитку міжнародних відносин, проте вагомість їх
впливу на історичне становлення світової політики заперечувати не можна.
