Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
91-96.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
598.18 Кб
Скачать

19. Вплив духовних факторів на характер та специфіку міжнародних відносин.

Існує багато факторів, що впливають на міжнародні відносини. Один з

таких – релігія. За деяких умов вона могла впливати на політку і відповідно

сама зазнавала тих чи інших впливів політичної сфери. На сучасному етапі

можна констатувати зростання ролі релігійного чинника у міжнародних

відносинах. Це пов’язано з підвищенням значення культурних факторів у

формуванні світової політики через виникнення певного ідеологічного

вакууму після кризи комунізму. Якщо за часів «холодної війни» світ був

розподілений на ідеологічні групи, то у постбіполярну добу розв’язання

проблеми ідентифікації відбувається із врахуванням інших важливих

цінностей: історичного минулого, релігії, мови, належності до певної

культурної групи, нації, цивілізації.

Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи, є важливим фактором, що

обумовлює як специфіку політичного процесу окремої держави, так і

тенденції міжнародного життя. Останнє дає підставу дослідникам

стверджувати про те, що відбувається процес модернізації релігії, і в XXI

столітті вона продовжуватиме визначати характер міжнародних відносин[2].

Релігія не є ізольованою від політичного життя. Протягом століть, а

значною мірою і нині, релігійні вчення і організації впливають на політичні

процеси. Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи,є важливим фактором,

який впливає на загальнопланетарні процеси та на міжнародні відносини в

цілому. Змістовний аспект кожної релігії може бути визначений лише при

розгляді її як складної системи, яка має власну структуру. Ця система

функціонує більшою частиною не окремими компонентами, а своєюцілісністю, з якої залежно від соціальних та історичних обставин

виокремлюються ті чи інші компоненти та характеристики. У даному випадку

релігійний фактор постає як ієрархічна система, що складається з видових

підсистем – конкретних релігій, релігійних течій, напрямків, сект, кожна з

яких посідає своє місце у ієрархізованій структурі.

Релігія – це історичний тип світоглядної культури, який є

віддзеркаленням людиною дійсності на основі абсолютизації ролі та значення

надприродних сил щодо явищ світового порядку. Історія свідчить, що релігія з

давніх давен впливала не тільки на життя окремих осіб, і суспільства в цілому,

а й на світову політику й міжнародні відносини. Важливу роль у відносинах

між державами відіграє конфесійний чинник. Держави часто використовують

конфесійне середовище для реалізації своїх геополітичних інтересів[3].

Під релігійним фактором в міжнародних відносинах слід розуміти вплив

сукупності релігійних цінностей, які знаходяться в тісній та постійній

взаємодії з конкретною історичною, політичною, економічною,

соціокультурною практикою народів.

Слід виокремити наступні функції релігії в міжнародних відносинах:

- комунікативні (доведення у найбільш зрозумілій для більшої частини

населення формі змісту ухвалених рішень);

- інтегруюча (створення консенсусу на підтримку своїх

зовнішньополітичних акцій);

- легітимізуюча (виправдання свого зовнішньополітичного курсу в очах

власного населення та всього світу)[6].

Хочеться зауважити, що протягом історії вплив релігії на міжнародні

відносини змінювався разом зі зміною релігії. Особливо помітним і

безпосереднім цей вплив був у стародавньому світі та в період Середньовіччя.

Поступово вплив релігійних цінностей і релігійних засобів організації людей

на політичне життя починає зменшуватись, оскільки політична думка набула

такого розвитку, за якого змогла висунути власні концепції, що ефективніше

8

сприяли досягненню актуальних політичних цілей, ніж ті, які були

запропоновані релігією[1].

В наш час найбільший вплив має ісламський чинник, що пояснюється:

- специфікою мусульманської релігії (має мінімум ритуалів, не має

інституту духовенства і церковної організації, володіє здатністю мобілізувати

великі маси людей);

- причинами внутрішнього характеру, пов’язаними із ситуацією, що

склалася в зоні розповсюдження ісламу;

- зовнішніми причинами (зростання ролі нафтового чинника в світовій

політиці; ісламська революція в Ірані та приход до влади в країні шиїтського

духовенства; загострення афганської проблеми; окупація Іраку

американськими військами та нав’язування власного керівництва тощо)[4].

Інші світові релігії мають лише локальний вплив, не визначаючи

глобального напрямку в розвитку міжнародних відносин, проте вагомість їх

впливу на історичне становлення світової політики заперечувати не можна.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]