МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Інститут права імені князя Володимира Великого

Кафедра трудового та господарського права

Курсова робота на тему:

«Агентський договір та його зміст»

Студента ІV курсу групи Б1П

Кайдашова Данила Олеговича

(П-9-12-Б1П Комерційне і трудове право)

Науковий керівник:

 Доктор юридичних наук, професор

Матвєєв Петро Сергійович

Київ 2016

План

Вступ……………………………………………………………………………...3

1. Історико-правові аспекти виникнення договірних відносин за агентським договором…………………………………………………………………..6

1. Виникнення агентського договору………………………………..6

2. Агентські відносини в англо-американській правовій системі....8

1. Загальна характеристика агентського договору………………………......11

   1. Поняття і правова природа агентського договору…....…………11

   2. Зміст агентського договору………………………………………18

   3. Види агентського договору………………………………….……21

2. Укладання, виконання і припинення агентського договору……………..22

   1. Порядок укладання агентського договору………………………22

   2. Зміна і припинення агентського договору…………………...….23

Висновок………………………………………………………………………..26

Список використаних джерел…………………………………………..……..29

Вступ

З прийняттям Конституції України, яка закріпила основні засади розвитку ринкових відносин, правотворчий процес у нашій країні вийшов на якісно новий рівень. Свобода договору дає можливість створювати нові моделі договорів, які не передбачені законодавством. Одним із таких договорів, який останніми роками набув широкого використання, але не має достатнього законодавчого регулювання, є агентський договір. Вперше в українському законодавстві на існування агентських послуг було вказано у ст. 4 Закону України від 16 квітня 1991 року “Про зовнішньоекономічну діяльність”. З того часу цей вид договору згадується більше, ніж в 350 нормативних актах. Агентський договір є видом представницького договору, але у зв'язку з тим, що Цивільний кодекс УРСР не передбачав такого договору, його часто ототожнюють з договором доручення. Водночас, аналізуючи правову природу агентського договору можна відзначити цілий ряд специфічних ознак, які його індивідуалізують.

Як відомо, згідно з п. 1 ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Агентський договір розглядається як самостійний вид договору, призначений обслуговувати потреби комерційного обороту. Визначаючи місце агентського договору серед інших договорів, його слід віднести до групи торгово-посередницьких договорів, тобто договорів про надання послуг. Таке місце агентського договору зумовлює його консенсуальний характер: договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Актуальність теми дослідження. Сучасна система господарських відносин між виробниками товарів, робіт та послуг, між ними та споживачами організована на засадах розподілу праці і спеціалізації. У цій системі важлива роль належить такій категорії її учасників, як посередники, в т.ч. комерційні агенти, які на професійних засадах здійснюють комерційне посередництво. До послуг комерційних агентів звертаються і суб’єкти господарювання, і держава та територіальні громади в особі уповноважених органів, і власники майна, що використовується у господарській сфері суспільного життя, як на національних, так і транснаціональних товарних ринках.

Аналіз праць вітчизняних дослідників агентських правовідносин свідчить про те, що лише певним аспектам комерційного посередництва чи деяким видам агентських договорів присвячені кандидатські дисертації, проте низка аспектів залишилася без належної уваги або потребує подальших досліджень з огляду на складність зазначених відносин.

Вищенаведене зумовлює актуальність і доцільність комплексного дослідження агентських відносин у ракурсі їх господарсько-правового аспекту, включаючи й здійснення агентування як підприємницької діяльності суб’єктами господарювання на підставі агентського договору, що належить до категорії господарських договорів.

Мета та завдання дослідження. Цивільно-правова характеристика агентського договору, його ознак і особливостей, теоретичний аналіз зобовязань, які виникають у процесі укладання, зміни або припинення агентського договору, відповідальності за його порушення, формування пропозицій щодо правового регулювання агентських відносин в цивільному законодавстві України.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі основні завдання:

• дослідити генезу агентського договору як однієї з договірних форм представництва, а також виявити наступність у процесі становлення агентського договору як самостійного цивільно-правового зобовязання;

• проаналізувати чинне українське законодавство, яке регулює агентській договір; дослідити природу агентського договору, його місце в системі зобовязань;

• визначити поняття агентського договору, його предмет, зміст;

• здійснити аналіз динаміки агентських відносин, проаналізувати відповідальність сторін за агентським договором;

• виявити загальні тенденції правового регулювання агентського договору в законодавстві інших країн для врахування досягнень у цій сфері і, відповідно, визначити шляхи удосконалення цивільного законодавства України;

• розробити пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення цивільно-правового законодавства України з метою більш ефективного його застосування у сфері агентських відносин.

Обєктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації відносин інституту представництва, шляхом втілення його в договірну форму агентський договір.

Предметом дослідження є система нормативних актів, що регламентують агентські відносини в Україні, законодавство інших країн, вітчизняні і зарубіжні наукові джерела, існуюча українська та закордонна практика застосування агентських договорів.

Методи дослідження. Діалектичний метод із системно-функціональним підходом до аналізу досліджуваних явищ, формально-логічний метод, історичний метод, метод порівняльного аналізу. На цій методологічній основі здійснювалися збір, обробка й аналіз емпіричного матеріалу.

Сформульовані в дисертації теоретичні висновки засновані на загальних досягненнях юридичної науки, в тому числі на результатах досліджень вітчизняних та зарубіжних романістів, цивілістів, фахівців інших галузей правової науки, таких як Г.ЄАвілов, В.Р.Ансон, М.Бартошек, В.А.Васильєва, В.В.Вітрянський, Ю.С.Гамбаров, Р.Давид, О.В.Дзера, І.В.Жилінкова, Д.І.Мейера, Р.М.Мінченко, Л.Н.Казанцев, О.Ю.Кабалкін, М.В.Кротов, Х.Кетц, Н.С.Кузнєцова, І.С.Канзафарова, С.Н.Ланкоф, В.В.Луць, В.Л.Невзгодіна, Н.О.Нерсесов, І.Б.Новицький, О.С.Іоффе, В.А.Ойгензихт, О.А.Підопригора, Ч.Санфилиппо, В.О.Рясенцев, К.І.Скловський, Є.О.Суханов, Л.С.Таль, Ю.К.Толстой, Є.О.Харитонов, К.Цвайгерт, Г.Ф.Шершеневич, К.М.Шмиттгофф та ін.