Виконання:

LOAD (0000 xxxx xxxx xxxx, де xxxx xxxx xxxx – адреса комірки, з якої дані будуть перенесені до акумулятор)

Зробимо так, щоб мікропрограма зчитувала вміст 8-ї комірки. Для цього запишемо в комірку 8 деяке число, наприклад 16. Після того як ми занесли число, до 8-ї комірки треба вписати інструкцію зчитування. Виглядає інструкція зчитування наступним чином: 0000 0000 0000 1000. Запишемо інструкцію в 9-ту комірку. До ЛАІ занесемо адресу першої інструкції (0000 0000 1001).

; ; ;

Отримуємо наступну мікропрограму:

№ п/п	Код, що обробляється	Мнемонічний запис	Коментар до кожної інструкції
1	0000 0000 1001	ЛАІ→РА	Зчитування адреси інструкції
2	0000 0000 0000 1000	РА→РД	Зчитування вмісту комірки (інструкція) і занесення його до РД
3	0000 0000 0000 1000	РД→РІ	Декодування вмісту комірки і занесення його у РІ
4	0000 0000 1000	РІ→РА	Вибір адреси комірки, у якій знаходиться число
5	0000 0000 0001 0000	РА→РД	Зчитування і занесення вмісту комірки (число) до РД
6	0000 0000 0001 0000	РД→А	Занесення числа до акумулятору
7	0000 0000 1010	ЛАІ→ЛАІ+1	Завершення виконання інструкції

Після виконання інструкції в акумуляторі можна побачити наступне значення: 0000 0000 0001 0000 (число 16). Число є вмістом 8-ї комірки, з якої і відбувалось зчитування. Отже мікропрограма працює коректно.

STORE (0001 xxxx xxxx xxxx, де xxxx xxxx xxxx – адреса комірки, до якої буде записано число з акумулятора).

Зробимо так, щоб мікропрограма записувала вміст акумулятора до 8-ї комірки. Онулимо комірку 8. Щоб перевірити коректність роботи програми, заносимо будь-яке число до Акумулятора. Нехай це буде число 16. Після коректного виконання програми до 8-ї комірки має записатися число 16 замість числа яке було там до виконання операції.

Заносимо інструкцію до комірки з номером 9. Інструкція має наступний вигляд: 0001 0000 0000 1000. Коли інструкція була занесена, можна переходити до виконання. Для цього вносимо до ЛАІ адресу першої інструкції (0000 0000 1001), встановлюємо потактовий режим і натискаємо клавішу «ПУСК». Отримуємо наступну мікропрограму:

№ п/п	Код, що обробляється	Мнемонічний запис	Коментар до кожної інструкції
1	0000 0000 1001	ЛАІ→РА	Зчитування адреси інструкції
2	0001 0000 0000 1000	РА→РД	Зчитування вмісту комірки (інструкція) і занесення його до РД
3	0001 0000 0000 1000	РД→РІ	Декодування вмісту комірки і занесення його у РІ
4	0000 0000 1000	РІ→РА	Вибір адреси комірки, у яку буде записане число
5	0000 0001 0000	РА→А	Зчитування числа з акумулятора
6	0000 0001 0000	А→РД	Запис числа з акумулятор до РД
7	0000 0000 1010	ЛАІ→ЛАІ+1	Завершення виконання інструкції

Після виконання інструкції в 8-ї комірці можна побачити наступне значення: 0000 0000 0001 0000 (число 16). Число 16 є вмістом акумулятора. Отже вміст акумулятора був записаний до 5-ї комірки. Це означає, що мікропрограма працює коректно.

SUB (0011 xxxx xxxx xxxx, де хххх хххх хххх – адреса комірки, у якій знаходиться від’ємник)

Зробимо так, щоб мікропрограма віднімала число, вказане у 8-ї комірці, від вмісту акумулятора. Але спочатку необхідно внести якесь число до акумулятора. Робимо це за допомогою мікропрограми LOAD яку ми розглядали вище. Запишемо до акумулятор число. Хай це буде 16.

Тепер ми можемо виконати віднімання. Спочатку задаємо від’ємник у комірку під номером 8. Хай це буде число 10 (0000 0000 0000 1010). У результаті віднімання (16 – 10) ми повинні отримати число 6 (0000 0000 0000 0110). Якщо після виконання інструкції ми отримаємо це число, то в такому випадку мікропрограма працює коректно.

Заносимо інструкцію до комірки з номером 9. Інструкція має наступний вигляд: 0011 0000 0000 1000. Якщо інструкція була занесена, можна переходити до виконання. Для цього вносимо до ЛАІ адресу першої інструкції (0000 0000 0000), встановлюємо потактовий режим і натискаємо клавішу «ПУСК».

№ п/п	Код, що обробляється	Мнемонічний запис	Коментар до кожної інструкції
1	0000 0000 1001	ЛАІ→РА	Зчитування адреси інструкції
2	0011 0000 0000 1000	РА→РД	Занесення вмісту комірки (інструкція) до РД
3	0011 0000 0000 1000	РД→РІ	Декодування інструкції до РІ
4	0000 0000 0000 1000	РІ→РА	Зчитування адреси від’ємника
5	0000 0000 0000 1010	РА→РД	Зчитування значення від’ємника та його запис до РД
6	0000 0000 0000 0110	РД+А→А	Виконання арифметичної дії та запис результату до акумулятор
7	000	А→РО	Встановлення відповідних прапорців до РО
8	0000 0000 0000 1010	ЛАІ→ЛАІ+1	Завершення виконання інструкції

У результаті арифметичної дії віднімання ми отримали число 6 (0000 0000 0000 0110), яке зберігається в акумуляторі. При цьому вміст Регістру Ознак дорівнює 000. Це означає, що отримане число не є від’ємним, не дорівнює 0 и не переповнює розрядну сітку. Отже мікропрограма працює коректно.