- •1) Від середини симфізу до задьи) верхнього гребеня клубових кісток справа і зліва; цей розмір дорівнює 17 см;
- •2) Від передньо-верхнього гребеня однієї сторони до задньо-верхнього гребеня з протилежної сторони і навпаки. Цей розмір дорівнює 21 см;
- •3) Від остюкового відростка V поперекового хребця до передиьо-верхнього гребеня правої і лівої клубових кісток. Цей розмір дорівнює 18 см.
- •1) Поздовжнє — поздовжня ось плода і поздовжня ось матки збігаються (ось плода — лінія, яка проходить від потилиці до сідниць).
- •2) Поперечне — поздовжня вісь плода перетинає поздовжню ось матки під прямим кутом;
- •3) Косе — поздовжня ось плода утворює з поздовжньою віссю матки гострий кут.
- •1) Положення голівки до початку пологів не індиферентне, а трохи зігнуте, тобто потилиця і мале тім'ячко нижче за велике;
- •3) Зазначають залежність біомеханізму пологів
- •V момент не відрізняється від четвертого моменту біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання.
- •1) Передчасні пологи(у 50 % випадків);
- •2) Гестози вагітних зустрічаються значно частіше, ніж при од-ноплідній вагітності;
- •3) Багатоводдя (досить часте ускладнення).
- •1. Обидва плода у поздовжньому положенні.
- •2. Обидва плода у поперечньому положенні.
- •3. При поздовжньому положенні плодів вони можуть бути в різних передлежаннях (обидва у головному, обидва у тазовому, один у головному, другий у тазовому та навпаки).
- •1. Гемодинамічні проби:
- •2. Виявлення прихованих набряків:
- •4. Визначення часу Лі-Уайта До появи клінічної симптоматики пізніх гестозів має місце гіперкоагуляція периферичної крові, внаслідок чого скорочується час Лі-Уайта, який в нормі становить 6—8 хвилин.
- •5. Дослідження кількості тромбоцитів у динаміці Вона знижується за 2 тижні до виникнення клінічних симптомів гестозу.
- •1) При зовнішньому вимірюванні прямий розмір дорівнює 12 см і більше;
- •2) При вагінальному дослідженні велике і мале тім'ячка стоять на одному рівні;
- •3) Після народження голівка має «баштову» форму.
- •IV момент — внутрішнє повертання плечків та наружне повертання голівки.
- •2.Англ. Щипці (Сімпсон) на відміну від франц. Легкі і мають зовсім вільний замок.
- •3. Нім. Щипці (Негеле) являють перехідну форму між фран. Й англ., їх замок напіврухомий, вони середнього розміру, грубіші від англ., але легші за франц.
- •4.Російські щипці (Лазаревич) позбавлені тазової кривини і, крім і того, мають рухомий замок і бранші, які не перетинаються.
- •II позиція — голівка в порожнині малого тазу. Тракції спрямовані на коліна сидячого акушера. Щипці, накладені при такому положенні голівки, називаються порожнинними.
- •Накладання вихідних щипців
- •2. Накладання порожнинних щипців
- •1. Операції, які зменшують об'єм плода (краніотомія, евентерація).
- •2. Операції розчленування плода на частини і витягання його по частинах (декапітація, спондилотомія, екзартикуляція).
- •3. Операції, які зменшують об'єм тіла за рахунок максимального збільшення рухомості між окремими частинами тіла плода (клейдотомія, пункція черепа при гідроцефалії, переломи кісток кінцівок).
- •3) Стан матері, що потребує негайного плодоруйнування (серцево-судинні захворювання, еклампсія та деякі випадки передчасного відшарування посліду).
- •2) Замкнення гілок;
- •3) Витягання голівки. Характер і напрям тракцій ті самі, що і при витягуванні голівки щипцями.
- •1) Захват випавшої ручки помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де перебуває голівка, якщо ручка не випала, операцію починають з другого моменту;
- •2) Введення в вагіну руки і захват шийки плода;
- •3) Введення і розміщення декапітаційного гачка;
- •IV момент — через утворений в тулубі отвір абортцангом чи іншими щипцями поступово виймають зруйновані органи черевної або грудної порожнин.
- •1. Незначне відшарування клінічне не діагностується до моменту народження посліду.
- •1) Втратою матки здібності до скорочення в зв'язку з просякненням її стінки кров'ю;
- •2) Попаданням з просякненої кров'ю стінки матки речовин типу кров'яного та тканинного тромбопластину в кровообіг, що призводить до розвитку двз-синдрому.
- •1) Усунення основної причини, яка викликала цю патологію;
- •2) Нормалізація системи зсідання крові;
- •3) Нормалізація гемодинамики.
- •1. Акушерські засоби і операції, які проводяться з метою зупинки кровотечі.
- •2. Анестезіологічні заходи, спрямовані на знеболювання і забезпечення акушерських і хірургічних втручань.
- •3. Заходи щодо виведення хворої з шоку (відновлення крововтрати, корекція гемодинаміки та метаболічних процесів).
2.Англ. Щипці (Сімпсон) на відміну від франц. Легкі і мають зовсім вільний замок.
3. Нім. Щипці (Негеле) являють перехідну форму між фран. Й англ., їх замок напіврухомий, вони середнього розміру, грубіші від англ., але легші за франц.
4.Російські щипці (Лазаревич) позбавлені тазової кривини і, крім і того, мають рухомий замок і бранші, які не перетинаються.
Треба зазначити, що більшість акушерів користуються англ.щипцями, причому найпошир. моделлю щипців у нас вважається модель щипців Сімпсона.
Щипці Сімпсона, як і франц. щипці, складаються з двох гілок, які перетинаються в середній частині. Одна з гілок називається правою друга - лівою. Кожна гілка складається з трьох частин: верхньої, яка вводиться в матку і захоплює голівку, це ложка щипців, яка являє пластину, що повторює форму згину голівки і має велике віконце, облямоване ребрами; середньої частини – замкової, яка перетинається, і нижньої частини - рукоятки.
Умови для накладання щипців
1. Вічко повинно бути повністю відкрите.
2. Плідний міхур розірваний, оболонки плода відтягнуті за голівку. Якщо цього немає, треба розірпзти міхур і випустити води.
3. Таз повинен мати нормальні розміри, якщо ж він вузький, голівка повинна вже пройти через вузьке місце.
4. Голівка повинна бути за розмірами не надмірно велика, але і не надмірно мала, а така, щоб щипці могли її належно обхопити.
5. Нарешті, голівка по змозі повинна бути готовою до накладання щипців, тобто повинна своїм великим розміром стояти вже в порожнині таза.
Показаннями для накладання щипців є всі ті ускладнення, які вимагають закінчення пологів.
Показання з боку матері
1) еклампсія;
2) кровотеча під час пологів;
3) розлади дихання або серцевої діяльності при захв. легень і ССС;
4) захворювання нирок;
5) підвищення температури під час пологів;
6) слабість пологової діяльності.
Показання з боку плода — асфіксія плода.
Загальні правила і техніка накладання щипців
Операція екстракції щипцями проводиться в такому порядку:
До операції
1) клізма, катетеризація;
2) дезинфекція зовнішніх статевих органів;
3) наркоз;
4) точне дослідження передлеглої частини;
5) розміщення щипців у складеному вигляді
Виконання операції
1) введення лівої гілки;
2) введення правої гілки;
3) замикання щипців;
4) пробна тракція і дослідження;
5) екстракція;
6) підтримування промежини;
7) витягання плічків
Наркоз при накладанні щипців необхідний, і лише в рідких випадках щипці можна накласти без наркозу. Наркоз потрібний не лише для того, щоб усунути болючість, а й для розслаблення тканин, що дуже бажано при накладанні щипців.
Щипці повинні в складеному вигляді лежати поряд з оператором разом з іншими інструментами, підготовленими для зашивання розірваних м'яких частий.
Першою треба накладати ліву гілку, що лежить при складених щипцях знизу, її захоплюють за рукоятку лівою рукою і вводять у ліву сторону таза матері.
Щоб ввести цю гілку, треба захопити її ручку лівою рукою, як перо. При цьому права рука виконує дуже відповідальний обов'язок: вона плазом вводиться двома або навіть трьома й чотирьма пальцями до вагіни так, щоб кінчики пальців, заведені за вічко мати, щільно лягли на голівку, причому великий палець максимально відводиться. Ложка, яку вводять, вкладається на долоню введеної правої руки і, посуваючись нею, опускається у вагіну по поверхні пальців так, щоб верхівка щипців наблизилась до голівки і розмістилась на ній між передлеглою голівкою і кінчиками пальців, які лежать на голівці. Далі вводити ложку треба так, щоб вона лягла на голівку, точно збігаючись своєю кривиною з кривиною голівки. Для цього треба, щоб ліва рука, яка втримує ручку щипців приблизно паралельно з правою пахвиною матері, поступово опускала ручку щипців вниз і вправо, описуючи нею велику дугу, і щоб ручка щипців з вертикального положення перейшла в горизонтальне. Вводити щипці треба без всякого насильства. Треба, щоб ложка завжди посувалась по введеній правій руці, причому доцільно, щоб її нижнє ребро спочатку спиралось на пучку відведеного великого пальця, яким ми можемо користуватися як нерухомою шиною, якою посувається ребро ложки. Коли ліва гілка щипців введена, її слід передати для втримування помічникові і приступити до введення другої гілки — правої. Вводять цю гілку так само, як і першу.
Коли ручки обох гілок щипців зблизяться, настає другий момент операції — замикання щипців. При правильному розміщенні щипців цей момент операції виковується без усяких труднощів, після чого лишається приступити до витягання.
Екстракція щипцями починається лише після першої, так званої пробної тракції. Однією рукою (лівою) міцно захоплюють ручки щипців і тягнуть їх до себе. В цей час права рука обстежує голівку, накладені щипці й край вічка. Це обстеження потрібно для того, щоб можна було пересвідчитися ось в чому: 1) чи не захоплена шийка матки в щипці; 2) чи правильно щипці охоплюють голівку і яке відношення їх поперечника до напряму стрілоподібного шва голівки; 3) чи досить міцно обхоплена голівка і чи не загрожує сприсання щипців; 4) чи опускається голівка при тракції.
Тракції робляться обома руками, що міцно захоплюють щипці. Можна накласти руку одну на одну або одну поряд з одною.
Тракції робляться в сидячому положенні з зігнутими в ліктях руками. Треба, починаючи тракцію, поступово посилювати її і, досягши певного напруження, повільно розслабляти.
Чим вище стоїть голівка, тим нижчий повинен бути напрям витягання, тобто тим нижче опускаються ручки щипців.
Коли голівка обійде лобок, тракції спрямовуються майже горизонтально. Коли голівка починає прорізуватися, тракції напрямляються все вище й вище, отже, ручки щипців піднімаються вгору і з горизонтального положення переходять у вертикальне.
Після кожної тракції робиться невелика пауза, після якої тракції відновлюються.
Коли голівка починає прорізуватися через статеву щілину, напрям тракцій поступово зміщується все ближче й ближче до вертикального положення.
Щоб зберегти цілість промежини, коли БПР голівки почне прорізуватися з статевої щілини, слід, захопивши ручки щипців ближче до замка лівою рукою і ставши з правого боку матері, продовжувати тракції цією рукою, а правою підтримувати промежину. Якшо промежіні загрожує розрив, можна ножицями зробити перінео-або епізіотомію.
Коли голівка проріжеться, щипці знімають без всяких труднощів і здебільшого самостійно.
Плічки витягаються після екстракції голівки тим самим способом, як і після нормальних пологів.
Техніка накладання щипців
При вивченні техніка операції треба керуватися потрійним правилом М. С. Малиновського.
І потрійне правило — «гри ліворуч — три праворуч». Першою вводиться ліва ложка, лівою рукою в ліву половину таза. Другою вводиться права ложка, правою рукою в праву половину таза.
ІІ потрійне правило — «три осі»: при накладанні щипців повинні збігтися три осі — поздовжня вісь таза, голівки, щипців. Для цього введення щипців має бути спрямованим верхівками вгору, ложки повинні лягти біпарієтально, ведуча точка повинна перебувати в одній площині з замковою частиною щипців.
ІІІ потрійне правило — «три позиції — три тракції».
І позиція — голівка плода при вході до малого таза малим або великим сегментом. Тракції спрямовані на носки сидячого акушера. Щипці, накладені при такому положенні голівки, називаються високими і зараз не застосовуються.