- •1) Від середини симфізу до задьи) верхнього гребеня клубових кісток справа і зліва; цей розмір дорівнює 17 см;
- •2) Від передньо-верхнього гребеня однієї сторони до задньо-верхнього гребеня з протилежної сторони і навпаки. Цей розмір дорівнює 21 см;
- •3) Від остюкового відростка V поперекового хребця до передиьо-верхнього гребеня правої і лівої клубових кісток. Цей розмір дорівнює 18 см.
- •1) Поздовжнє — поздовжня ось плода і поздовжня ось матки збігаються (ось плода — лінія, яка проходить від потилиці до сідниць).
- •2) Поперечне — поздовжня вісь плода перетинає поздовжню ось матки під прямим кутом;
- •3) Косе — поздовжня ось плода утворює з поздовжньою віссю матки гострий кут.
- •1) Положення голівки до початку пологів не індиферентне, а трохи зігнуте, тобто потилиця і мале тім'ячко нижче за велике;
- •3) Зазначають залежність біомеханізму пологів
- •V момент не відрізняється від четвертого моменту біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання.
- •1) Передчасні пологи(у 50 % випадків);
- •2) Гестози вагітних зустрічаються значно частіше, ніж при од-ноплідній вагітності;
- •3) Багатоводдя (досить часте ускладнення).
- •1. Обидва плода у поздовжньому положенні.
- •2. Обидва плода у поперечньому положенні.
- •3. При поздовжньому положенні плодів вони можуть бути в різних передлежаннях (обидва у головному, обидва у тазовому, один у головному, другий у тазовому та навпаки).
- •1. Гемодинамічні проби:
- •2. Виявлення прихованих набряків:
- •4. Визначення часу Лі-Уайта До появи клінічної симптоматики пізніх гестозів має місце гіперкоагуляція периферичної крові, внаслідок чого скорочується час Лі-Уайта, який в нормі становить 6—8 хвилин.
- •5. Дослідження кількості тромбоцитів у динаміці Вона знижується за 2 тижні до виникнення клінічних симптомів гестозу.
- •1) При зовнішньому вимірюванні прямий розмір дорівнює 12 см і більше;
- •2) При вагінальному дослідженні велике і мале тім'ячка стоять на одному рівні;
- •3) Після народження голівка має «баштову» форму.
- •IV момент — внутрішнє повертання плечків та наружне повертання голівки.
- •2.Англ. Щипці (Сімпсон) на відміну від франц. Легкі і мають зовсім вільний замок.
- •3. Нім. Щипці (Негеле) являють перехідну форму між фран. Й англ., їх замок напіврухомий, вони середнього розміру, грубіші від англ., але легші за франц.
- •4.Російські щипці (Лазаревич) позбавлені тазової кривини і, крім і того, мають рухомий замок і бранші, які не перетинаються.
- •II позиція — голівка в порожнині малого тазу. Тракції спрямовані на коліна сидячого акушера. Щипці, накладені при такому положенні голівки, називаються порожнинними.
- •Накладання вихідних щипців
- •2. Накладання порожнинних щипців
- •1. Операції, які зменшують об'єм плода (краніотомія, евентерація).
- •2. Операції розчленування плода на частини і витягання його по частинах (декапітація, спондилотомія, екзартикуляція).
- •3. Операції, які зменшують об'єм тіла за рахунок максимального збільшення рухомості між окремими частинами тіла плода (клейдотомія, пункція черепа при гідроцефалії, переломи кісток кінцівок).
- •3) Стан матері, що потребує негайного плодоруйнування (серцево-судинні захворювання, еклампсія та деякі випадки передчасного відшарування посліду).
- •2) Замкнення гілок;
- •3) Витягання голівки. Характер і напрям тракцій ті самі, що і при витягуванні голівки щипцями.
- •1) Захват випавшої ручки помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де перебуває голівка, якщо ручка не випала, операцію починають з другого моменту;
- •2) Введення в вагіну руки і захват шийки плода;
- •3) Введення і розміщення декапітаційного гачка;
- •IV момент — через утворений в тулубі отвір абортцангом чи іншими щипцями поступово виймають зруйновані органи черевної або грудної порожнин.
- •1. Незначне відшарування клінічне не діагностується до моменту народження посліду.
- •1) Втратою матки здібності до скорочення в зв'язку з просякненням її стінки кров'ю;
- •2) Попаданням з просякненої кров'ю стінки матки речовин типу кров'яного та тканинного тромбопластину в кровообіг, що призводить до розвитку двз-синдрому.
- •1) Усунення основної причини, яка викликала цю патологію;
- •2) Нормалізація системи зсідання крові;
- •3) Нормалізація гемодинамики.
- •1. Акушерські засоби і операції, які проводяться з метою зупинки кровотечі.
- •2. Анестезіологічні заходи, спрямовані на знеболювання і забезпечення акушерських і хірургічних втручань.
- •3. Заходи щодо виведення хворої з шоку (відновлення крововтрати, корекція гемодинаміки та метаболічних процесів).
1. Незначне відшарування клінічне не діагностується до моменту народження посліду.
2. Локальне відшарування розміром від 1/4 плаценти звичайно має гострий початок, локальні болі, гіпертонус матки, ознаки внутрішньоутробної гіпоксії плода (або внутріматкова смерть плода), ознаки внутрішньої, інколи зовнішньої кровотечі.
3. Відшарування плаценти на великій поверхні (або повне має картину больового та геморрагічного шоку: падіння тиску, частий пульс, холодний піт, гіпертонус матки, неможливість визначення частин плода, внутрішньоутробна смерть плода.
Лікування: лише при незначному відшаруванні плаценти можливо (допустимо) проводити очікувальну тактику, негайно вскривши плідний міхур, що інколи запобігає подальшому відшаруванню плаценти.
У всіх інших випадках рекомендовано негайне розродження шляхом операції накладання акушерських щипців (при наявності умов) або (найчастіше) шляхом кесарського розтину. Після спорожнення матки лікар мусить вирішити питання про доцільність збереження органа.
Видалення матки зумовлюється:
1) Втратою матки здібності до скорочення в зв'язку з просякненням її стінки кров'ю;
2) Попаданням з просякненої кров'ю стінки матки речовин типу кров'яного та тканинного тромбопластину в кровообіг, що призводить до розвитку двз-синдрому.
Кровотечі в послідовий період переважно пов'язані з прирощенням плаценти, можуть також виникати внаслідок ущімлення посліду в каналі шийки матки.
Класифікація прирощень плаценти:
- інтимне прикріплення плаценти (рlacenta adhaereus)
- прирощення плаценти
а) placenta acreta (І ступінь прирощення)
б) рlacenta increta (II ступінь прирощення)
в) placenta percreta (III ступінь прирощення)
Кровотечі в ранній післяпологовий період головним чином пов'язані з гіпотонічним станом матки, а також з коагулопатіями.
Причини гіпотонічного стану матки у ранній післяпологовий період:
- слабість пологової діяльності (первинна, другорядна);
- бурна пологова діяльність;
- больовий синдром у пологах (неадекватне знеболювання);
- великий плід, багатопліддя, багатоводдя;
- залишки елементів посліду в матці.
Клінична картина гіпотонічних кровотеч різноманітна (від значної кровотечі за кілька хвилин до періодичної крововтрати через кожні 20-30 хвилин).
Лікування гіпотонічних кровотеч
1. Рефлекторно-механічні методи.
2. Медикаментозні методи.
3. Фізичні методи.
4. Хірургічні методи.
Поряд з названими методами — заходи щодо відновлення крововтрати.
Масивна кровотеча може призвести до розвитку ДВЗ-синдрому. ДВЗ-синдром в акушерстві виникає при передлежанні плаценти, передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти, переливанні несумісної крові, геморагічному шоку, а також при деяких станах, не пов'язаних з кровотечами: гестозах, сепсисі, емболії навколоплідними водами, мертвому плоді, екстрагенітальних хворобах вагітних (вади серця, хвороби печінки, нирок, цукровий діабет) та ін.
ДВЗ-синдром являє собою дифузне внутрішньосудинне зсідання крові, внаслідок чого виникає блокада системи мікроциркуляції внутрішніх органів фібрином і агрегатами клітин крові.
Стадії ДВЗ-синдрому:
І — гіперкоагуляція, в якій скороченими час зсідання крові;
II — гіпокоагуляція (коагулопатія витрат);
ІІІ — гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу;
IV — повне незсідання крові.
Виділяють гостру, підгостру та хронічну форми ДВЗ-синдрому.
Лікування ДВЗ-синдрому повинно проводитись у таких основних напрямках: