- •1) Від середини симфізу до задьи) верхнього гребеня клубових кісток справа і зліва; цей розмір дорівнює 17 см;
- •2) Від передньо-верхнього гребеня однієї сторони до задньо-верхнього гребеня з протилежної сторони і навпаки. Цей розмір дорівнює 21 см;
- •3) Від остюкового відростка V поперекового хребця до передиьо-верхнього гребеня правої і лівої клубових кісток. Цей розмір дорівнює 18 см.
- •1) Поздовжнє — поздовжня ось плода і поздовжня ось матки збігаються (ось плода — лінія, яка проходить від потилиці до сідниць).
- •2) Поперечне — поздовжня вісь плода перетинає поздовжню ось матки під прямим кутом;
- •3) Косе — поздовжня ось плода утворює з поздовжньою віссю матки гострий кут.
- •1) Положення голівки до початку пологів не індиферентне, а трохи зігнуте, тобто потилиця і мале тім'ячко нижче за велике;
- •3) Зазначають залежність біомеханізму пологів
- •V момент не відрізняється від четвертого моменту біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання.
- •1) Передчасні пологи(у 50 % випадків);
- •2) Гестози вагітних зустрічаються значно частіше, ніж при од-ноплідній вагітності;
- •3) Багатоводдя (досить часте ускладнення).
- •1. Обидва плода у поздовжньому положенні.
- •2. Обидва плода у поперечньому положенні.
- •3. При поздовжньому положенні плодів вони можуть бути в різних передлежаннях (обидва у головному, обидва у тазовому, один у головному, другий у тазовому та навпаки).
- •1. Гемодинамічні проби:
- •2. Виявлення прихованих набряків:
- •4. Визначення часу Лі-Уайта До появи клінічної симптоматики пізніх гестозів має місце гіперкоагуляція периферичної крові, внаслідок чого скорочується час Лі-Уайта, який в нормі становить 6—8 хвилин.
- •5. Дослідження кількості тромбоцитів у динаміці Вона знижується за 2 тижні до виникнення клінічних симптомів гестозу.
- •1) При зовнішньому вимірюванні прямий розмір дорівнює 12 см і більше;
- •2) При вагінальному дослідженні велике і мале тім'ячка стоять на одному рівні;
- •3) Після народження голівка має «баштову» форму.
- •IV момент — внутрішнє повертання плечків та наружне повертання голівки.
- •2.Англ. Щипці (Сімпсон) на відміну від франц. Легкі і мають зовсім вільний замок.
- •3. Нім. Щипці (Негеле) являють перехідну форму між фран. Й англ., їх замок напіврухомий, вони середнього розміру, грубіші від англ., але легші за франц.
- •4.Російські щипці (Лазаревич) позбавлені тазової кривини і, крім і того, мають рухомий замок і бранші, які не перетинаються.
- •II позиція — голівка в порожнині малого тазу. Тракції спрямовані на коліна сидячого акушера. Щипці, накладені при такому положенні голівки, називаються порожнинними.
- •Накладання вихідних щипців
- •2. Накладання порожнинних щипців
- •1. Операції, які зменшують об'єм плода (краніотомія, евентерація).
- •2. Операції розчленування плода на частини і витягання його по частинах (декапітація, спондилотомія, екзартикуляція).
- •3. Операції, які зменшують об'єм тіла за рахунок максимального збільшення рухомості між окремими частинами тіла плода (клейдотомія, пункція черепа при гідроцефалії, переломи кісток кінцівок).
- •3) Стан матері, що потребує негайного плодоруйнування (серцево-судинні захворювання, еклампсія та деякі випадки передчасного відшарування посліду).
- •2) Замкнення гілок;
- •3) Витягання голівки. Характер і напрям тракцій ті самі, що і при витягуванні голівки щипцями.
- •1) Захват випавшої ручки помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де перебуває голівка, якщо ручка не випала, операцію починають з другого моменту;
- •2) Введення в вагіну руки і захват шийки плода;
- •3) Введення і розміщення декапітаційного гачка;
- •IV момент — через утворений в тулубі отвір абортцангом чи іншими щипцями поступово виймають зруйновані органи черевної або грудної порожнин.
- •1. Незначне відшарування клінічне не діагностується до моменту народження посліду.
- •1) Втратою матки здібності до скорочення в зв'язку з просякненням її стінки кров'ю;
- •2) Попаданням з просякненої кров'ю стінки матки речовин типу кров'яного та тканинного тромбопластину в кровообіг, що призводить до розвитку двз-синдрому.
- •1) Усунення основної причини, яка викликала цю патологію;
- •2) Нормалізація системи зсідання крові;
- •3) Нормалізація гемодинамики.
- •1. Акушерські засоби і операції, які проводяться з метою зупинки кровотечі.
- •2. Анестезіологічні заходи, спрямовані на знеболювання і забезпечення акушерських і хірургічних втручань.
- •3. Заходи щодо виведення хворої з шоку (відновлення крововтрати, корекція гемодинаміки та метаболічних процесів).
2) Замкнення гілок;
3) Витягання голівки. Характер і напрям тракцій ті самі, що і при витягуванні голівки щипцями.
Перфорація наступної голівки проводиться після невдалого застосування ручної допомоги при тазовому передлежанні і загибелі плода, при гідроцефалії.
Декапітація. Це операція обезголовлення (відділення голівки від тулуба) плода.
Умови: повне відкриття маткового вічка, доступність шиї плода для обстеження; розміри таза достатні для проходження плода.
Інструментарій: гачок Брауна і ножиці Зібольда.
Операція обов'язково виконується під наркозом. Перед операцією повинен бути спорожнений сечовий міхур.
Техніка операції
Перший етап — введення і розміщення декапітаційного гачка. Цей етап складається з трьох моментів:
1) Захват випавшої ручки помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де перебуває голівка, якщо ручка не випала, операцію починають з другого моменту;
2) Введення в вагіну руки і захват шийки плода;
3) Введення і розміщення декапітаційного гачка;
Другий етап — власне декапітація.
Спочатку поворотом гачка на 90* ламають шийні хребці, потім під контролем внутрішньої руки м'які частини шийки розрізають ножицями. При цьому декапітаційний гачок підтягують до виходу з вапни.
Третій етап - витягання розчленованого плода; підтяганням тулуба за ручку порівняно легко його дістають. При виведенні голівки остання фіксується помічником зовнішніми прийомами до виходу в малий таз, після чого в вагіну вводять дзеркала, голівку захвачують щипцями Мюзо і переходять до її витягування; якщо можливо, її витягають ручними прийомами. При утрудненні витягування ручними прийомами голівку перфорують з наступною краніоклазією.
Клейдотомія. Суть операції полягає в розтині однієї або обох ключиць. Проводять лише на мертвому плоді.
Показання - великий плід при малому тазі або при середніх розмірах голівки при вузькому тазі.
Умови: народження голівки.
Техніка: в вагіну вводять 4 пальці лівої aруки і визначають передню ключицю, яку розсікають ножицями. Так само проводять розсікання задньої ключиці.
Спонділотомія. Операція, при якій розтинають хребет в грудному і поперековому відділі. Вона рідко має самостійне значення. Виконується в тому разі, коли декапітація не може бути виконана, або як попередній або наступний етап при евісцерації (евентерації).
Показання: запущене поперечне положення плода. Умови: повне розкриття шийки матки, мертвий плід.
Техніка: виконується за допомогою ножиць Зібольда і гачка Бра-уна. В дзеркалах оголяється прилегла частина хребта, шкіру захоплюють щипцями Мюзо. Розтинають шкіру, потім хребет і після цього тулуб розсікають на дві половини, кожну з яких послідовно витягають. Якщо спокділотомію виконують після евентерації або евісцерації, через отвір у черевній порожнині або грудній клітці вводять гачок Брауна і хребет руйнується, як при декапітації. М'які тканини розрізають ножицями.
Евісцерація (евентерація) . Операція спрямована на зменшення об'єму тулуба плода шляхом виймання зруйнованих внутрішніх органів.
Показання: мертвий плід при поперечному розміщенні. Виконання цієї операції дозволяє розродитись жінці в результаті наступних маніпуляцій: створення можливості виймання плода за механізмом здвоєного тулуба, виконання спонділотомії в грудному або поперековому відділі та поділу тулуба на дві половини, зменшення об'єма тулуба, що дозволяє обхватити шийку плода і зробити декапітацію.
Умови: повне розкриття шийки матки.
Техніка виконання
І момент - введення лівої руки в вагіну і шукання місця перфорації стінки тулуба (грудної клітки або черевної порожнини).
ІІ момент - введення перфоратора під контролем внутрішньої руки.
ІІІ момент — перфорація тулуба в міжреберному проміжку і поступове розширення перфораційного отвору. При необхідності розсікають одне або два ребра.