Фізіологія кровообігу Модуль-1

1. Одна із причин появи 2-х кіл кровообігу – наявність в альвеолах атмосферного повітря.

4. Вперше 4 камерне серце зустрічається у крокодилів.

7. У шлуночку серця земноводних не відбувається повного перемішування артеріальної та венозної крові за рахунок наявності в ньому лакун та м’язових трабекул

10. Асинхронне скорочення передсердь і шлуночків забезпечується наявністю фіброзних кілець навколо атріовентрикулярних отворів.

13. Внутрішні шари міокарду передсердь та шлуночків не переходять із правого у ліве серце.

16. Клапани серця відкриваються чи закриваються за рахунок різниці тиску по обидва боки клапанів.

19. Під час стистоли передсердь кров не повертається у вени за рахунок сфінктерів венозних судин.

22. Кардіоміоцити передають ПД лише в одному напрямку, що попереджає рециркуляції імпульсу в міокарді.

26. Інактивація натрієвих каналів кардіоміоцитів наступає після досягнення ПД.

30. Під час генерації ПД кардіоміоцитів інактивація натрієвих каналів не усуває повністю вхідний натрієвий струм через клітинну мембрану

33. Калієві канали аномального випрямлення інактивуються під час реполяризації кардіоміоцитів.

36. 2-га фаза ПД кардіоміоцитів – результат одночасного вхідного струму кальцію та вхідного струму хлору.

39. Плато ПД кардіоміоцитів має похилий характер через одночасне поступове зниження кальцієвого та підвищення хлорного струмів.

42. В момент закінчення рефрактерності міокарду шлуночки наполовину розслаблені.

45. Всі кардіоміоцити скорочуються одночасно.

48. Екстрасистола виникає внаслідок подразнення серця стимулом у фазу відносної рефрактерності.

51. Чим раніше після нормальної систоли виникає екстрасистола, тим менша компенсаторна пауза.

54. Для реєстрації позитивної драбини Боудіча необхідно наносити подразники у фазу відносної рефрактерності міокарду.

57. У спокої мембрана р-клітин не проникна до натрію.

60. Критичий рівень поляризації р-клітин зумовлений надмірним виходом з клітин іонів кальцію.

63. Чим менша здатність р-клітин до автоматії, тим менше форма їхнього ПД схожа з ПД робочих кардіоміоцитів.

66. Латентні водії ритму генерують імпульси після справжніх водіїв ритму.

69. Градієнт серця – здатність серця нагнітати різні тиски у передсердях і шлуночках.

72. Атріовентрикулярна затримка можлива за рахунок специфічної геометричної орієнтації р-клітин цього вузла.

76. Волокна Пуркін’є притаманні і шлуночкам, і пересердям.

79. При блокаді ніжки пучка Гіса ПД у шлуночках передається лише кардіоміоцитами.

82. Під час систоли шлуночків першими збуджуються сосочкові м’язи.

85. ККД серця зростає за умов навантаження тиском

88. Об’єми крові, які за хвилину виштовхуються правим і лівим серцем, однакові

91. Базальне споживання кисню серцем – кількість кисню, яку споживає серце у спокої.

94. Початок систоли шлуночків супроводжується виникненням 1-го тону

97. Під час формування 2-го тону серця кишенькові клапани закриваються, а атріовентрикулярні відкриваються

100. Електрична пауза серця реєструється на сегменті T-P ЕКГ.

103. Фаза асинхронного скорочення триває від кінця зубця Р ЕКГ до 1-го тону серця.

106. У гіперкінетиків УО крові більший, ніж у еукінетиків.

109. Ударний індекс = ХОК/Sтіла

112. В жарку вологу погоду ХОК знижується.

115. У стані спокою блукаючі нерви постійно пригальмовують роботу серця

118. Симпатичні нерви посилюють трофічні процеси в міокарді.

121. Тривала активація блукаючого нерва спричиняє реакцію вислизання серця.

124. Тонічний вплив парасимпатичних нервів на серце сприяє зростанню резервів цього органу.

127. Під чес реалізації гетерометричних механізмів саморегуляції серця УО не змінюється.

130. ККД серця знижується за кмов реалізації механізмів гомеометричної саморегуляції.

133. При активації симпатичної нервової системи крива Франка-Старлінга зміщується вправо.

135. Серцевоактивуючий центр локалізується в інтермедіолатеральному ядрі довгастого мозку.

138. Кортикостероїди не мають прямого впиву на серце.

141. Механорецептори серця належать переважно до парасимпатичних рецепторів.

144. Серце – ендокринний орган.

147. Периферичні рефлекси серця замикаються в спинному мозку.

150. В основі ритмоінотропної залежності лежать слідові електричні процеси на мембрані кардіоміоцитів.