Фізіологія кровообігу Модуль-1
В-3
3. Одна із причин появи 2-х кіл кровообігу – гравітація. |
+ |
6. У шлуночку серця земноводних не відбувається повного перемішування артеріальної та венозної крові |
+ |
9. М’язові волокна передсердь переходять у м’язову частину шлуночків. |
- |
12. Проміжний шар міокарду шлуночків є окремим для кожного із них. |
+ |
15. Клапани серця відкриваються чи закриваються за рахунок руху крові |
- |
18. Під час стистоли передсердь кров не повертається у вени за рахунок венозних клапанів. |
_ |
21. Між кардіоміоцитами можлива двостороння передача ПД. |
+ |
25. У стані спокою мембрана робочих кардіоміоцитів майже непроникна до іонів натрію. |
+ |
29. Натрієві канали кардіоміоцитів активуються при деполяризації мембрани до рівня – 80 - -70 мВ |
+ |
32. В процесі деполяризації кардіоміоцитів калієвий трансмембранний струм знижується. |
- |
35. 2-га фаза ПД кардіоміоцитів – результат одночасного вхідного струму кальцію та вихідного струму калію. |
+ |
38. Плато ПД кардіоміоцитів має похилий характер через одночасне поступове зниження кальцієвого та підвищення калієвого струмів. |
+ |
41. Іони хлору залучені в лише у 1-шу фазу генерації ПД кардіоміоцитів. |
+ |
44. Тривала рефрактерність кардіоміоцитів – один із шляхів запобігання реверберації збудження по серцю. |
+ |
47. Тривалий час скорочення міокарду серця (350 мс) забезпечує вигнання крові в судинне русло. |
+ |
50. Перше нормальне скорочення серця після компенсаторної паузи здійснюється із залученням механізмів гетерометричної саморегуляції. |
+ |
53. Для реєстрації позитивної драбини Боудіча необхідно наносити подразники у фазу екзальтації міокарду. |
+ |
56. У спокої мембрана р-клітин проникна до натрію. |
+ |
59. Критичий рівень поляризації р-клітин зумовлений надмірним виходом з клітин іонів калію. |
+ |
62. Чим менша здатність р-клітин до автоматії, тим більше форма їхнього ПД схожа з ПД робочих кардіоміоцитів. |
+ |
65. Транзиторні клітини проводять ПД і від, і до пейсмекерних клітин. |
- |
68. Градієнт серця – здатність серця нагнітати різні тиски у правій і лівій його частинах. |
- |
71. Атріовентрикулярна затримка – результат повільної генерації ПД р-клітинами цього вузла. |
- |
75. Волокна Пуркін’є – транзиторні клітини провідної системи серця. |
+ |
78. У шлуночках першими збуджуються сосочкові м’язи, з метою утримання атріовентрикулярних клапанів у закритому стані під час систоли. |
+ |
81. Атріовентрикулярний вузол здатен проводити збудження в ретроградному напрямку. |
- |
84. Клітинам Пуркін’є притаманний, так само, як і робочим кардіоміоцитам, тривалий рефрактерний період. |
+ |
87. Робота, яка виконується лівим і правим серцем однакова. |
- |
90. Основний лімітуючий фактор метаболізму міокарду – нестача кисню. |
+ |
93. Із змінами гормонального статусу організму генеруються низькочастотні коливання пульсу |
- |
96. В момент, коли реєструються 3-й і 4-й тони серця, кишенькові клапани відкриті. |
- |
99. Найбільший об’єм крові виштовхується серцем у фазу швидкого вигнання. |
+ |
102. Пауза серця це фаза швидкого наповнення кров’ю. |
- |
105. Збудження по міокарду шлуночків поширюється у напрямку від основи до верхівки шлуночків. |
- |
108. У еукінетиків ЧСС вища, ніж у гіперкінетиків, але нижча, ніж у гіпокінетиків. |
+ |
111. При переході тіла із горизонтального у вертикальне положення ХОК знижується. |
+ |
114. Симпатичні нерви мають тонічний вплив на серце |
+ |
116. Парасимпатина нервова система впливає перш за все на інотропні і трофічні показники серця |
- |
120. Правий блукаючий нерв іннервує атріовентрикулярний вузол. |
- |
123. Зниження ефекту тривалого впливу блукаючого нерва на серце можна пояснити виділенням нервом активуючого медіатора. |
+ |
126. Гетерометрична саморегуляція серця запускається при зростанні венозного повернення крові. |
+ |
129. Гомеометрична саморегуляція серця призводить до зниження УО. |
- |
132. При активації парасимпатичної нервової системи крива Франка-Старлінга зміщується вправо. |
- |
134. Негативна драбина – зростання амплітуди скорочення серця при зниження частоти його подразнення. |
+ |
137. Під впливом адреналіну ККД серця знижується. |
+ |
140. Розтягання порожнистих вен і правого передсердя призводить до посилення сечовиділення. |
+ |
143. Рефлекс Бейнбріджа можна віднести до ваго-вагальни рефлексів. |
- |
146. Адреналін має більш виражений посилюючий вплив на серце, ніж ізадрин та норадреналін. |
+ |
149. Хроноінотропія – один із шляхів гетерометричної саморегуляції. |
- |
151. Саморегуляція серця здійснюється без участі нервової системи |
- |