МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПРОЕКТУВАННЯ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ ТА ВЕРСТАТІВ НОВОГО ПОКОЛІННЯ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: «Основи холодильної техніки»,

Розрахунково-пояснювальна записка

ЧДТУ.0505031316.К00 РПЗ

Перевірив: Виконав:

викладач Каптановський Д.В. студент Куцаченко Д.В.

група ПВ-26

________________________ ____________________

^підпис

«____»___________________

^дата

_________________________

^{захищено з оцінкою}

Черкаси 2016 р.

ЗМІСТ

с.

Анотація……………………………………………………………………………

Вступ……………………………………………………………………………….

1. Оформлення курсового проект……………………………………………...

2. Розрахунок типового багатоповерхового розподільного холодильника…

3. Визначення теплопритоків в підвальному приміщенні

та в 4-ох поверхах розподільного холодильника………………………….

4. Вихідні дані до розрахунку аміачного відцентрового насоса…….………

5. Гідравлічний розрахунок холодильної установки…………………..….

6. Вибір насос для розподільного холодильника………………………….

Література……………………………………………………………………………

Додатки………………………………………………………………………………

АНОТАЦІЯ

В курсовому проекті з дисципліни: «Основи холодильної техніки» описано…

Розрахунково-пояснювальна записка виконана на аркушах формату А4 кількість сторінок – , таблиць – , рисунків – , літературних джерел – , формул – .

ВСТУП

Дисципліна «Основи холодильної техніки» відноситься до циклу фундаментальної фахової підготовки. Шифр в структурно-логічній схемі – П-51. Кількість кредитів ECTS – 2,5.

Дисципліна присвячена розгляду основних фізичних уявлень і законів, що стосуються молекулярної будови речовини, видів енергії і їх перетворення, теплових процесів з ідеальними газами, психрометрії повітря холодильної техніки. Це необхідно для подальшого засвоєння процесів, що відбуваються в холодильних машинах, установках кондиціонування повітря і камерах холодильної обробки і зберігання харчових продуктів.

Викладені принцип дії парокомпресорних холодильних машин, теорія їх термодинамічних циклів, розглянуті діаграми ентальпія – тиск цих циклів. Приведені приклади розрахунку холодильних циклів, які дають наглядне уявлення про вплив режиму роботи на характеристики холодильних машин.

Велике місце в дисципліні відведене основам холодильної технології харчових продуктів: охолодженню, заморожуванню і холодильному зберіганню.

Приведені схеми, конструкції, основи теплового розрахунку конденсаторів, градирень, випарників, регулюючих вентилів.

Метою викладання дисципліни «Основи холодильної техніки» є вивчення експлуатації, монтажу і проектування холодильних установок парокомпресорного типу, а також вивчення конструкцій абсорбційних, пароежекторних, термоелектричних, повітряних холодильних машин, які застосовуються в харчовій та переробній промисловості.

1. Оформлення курсового проекту

Курсовий проект необхідний для закріплення практичних знань та навичок з дисципліни «Основи холодильної техніки», ознайомитись з основними методиками розрахунку холодильної техніки, оформити конструкторську документацію та розрахунково-пояснювальну записку.

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки та креслень (3 форматів А1).

Розрахунково-пояснювальна записка складається з титульного листа, змісту, анотації, вступу та розділів:

• вихідні дані;

• розрахунок площі типового багатоповерхового розподільного холодильника

• розрахунок аміачного відцентрового насосу;

• вибір насосу необхідної потужності;

• література;

• додатки.

При написанні розрахунково-пояснювальної записки використовують шрифт: Times New Roman, звичайний, міжрядкова відстань 1,0. Вихідні дані вибираються згідно індивідуального варіанту, який призначається викладачем.

Шифр курсового проекту складається з декількох букв та цифр, наприклад шифр: ЧДТУ.0505031014.К00 РПЗ, де «ЧДТУ» – абревіатура назви підприємства (Черкаський державний технологічний університет), «050503» – останні три цифри напряму підготовки (6.050503 – «Машинобудування»), «10» – рік навчання студента (2010 рік), «14» – номер індивідуального варіанту студента, «К00» – літера позначає вид роботи (К – курсовий проект (робота), Д – дипломний проект), для креслень – К01, К02, К03 СК (складальне), К00 РПЗ – для розрахунково-пояснювальної записки.

Рисунки оформлюють, таким чином: спочатку вказується зображення, під зображенням назва рисунку: «Рис. 1. Схема електрична». Формули записують в повній формі спочатку параметр, який розраховується, потім після знаку рівняння розшифровується буквено, а потім підставляються значення.

(1.1)

Після підрахунку формули розшифровуються параметри, які входить в формулу після слово «де».

Таблиця позначається наступним чином:

Таблиця 1

Фізичні властивості насиченого пару аміаку

Креслення виконуються згідно ГОСТ 2.301-68, ГОСТ 2.321, ЄСКД. На першому кресленні необхідно накреслити план підвального приміщення та камери IV поверху (Формат А1).

На другому кресленні показується схема аміачного трубопроводу для чотирьох поверхового розподільного холодильника (Формат А1). На третьому кресленні зображується консольний насос з приводом, того типу, який по потужності відповідає розрахункам в масштабі на форматі А1.

Розрахунково-пояснювальна записка та креслення вкладаються в папку, на яку наклеюється титульний лист. Студент підписує креслення та розрахунково-пояснювальну записку.

2. Розрахунок площі типового багатоповерхового розподільного холодильника

Провести розрахунок теплового навантаження типового багатоповерхового розподільного холодильника за вхідними даними.

Вихідні дані.

Згідно з технологічними даними, що рекомендуються, температура в камерах:

охолоджених вантажів 0... – 3 °С;

зберігання морожених вантажів – 18 °С;

універсальних 0... – 18 °С;

камерних морозилках – 30 °С.

Таблиця 1

Розподілення ємності холодильник, т, по поверхам (G_{стр.підвал}, G_{стр.охл І}, G_{стр.охл ІІ} G_{стр.охл ІІІ} G_{стр.охл ІV})

Поверхи	Охолоджені вантажі	Морожені вантажі	Камери з універсальним режимом
Підвал	13000	-	-
І	дивись таблицю 2
II	-	1300	13300
III	-	13400	-
IV	-	13510	-
Всього по холодильнику (т/%)	13000(24%)	28210(51%)	13300(25%)
Загальна сума	54510

* N – номер індивідуального варіанту студента.

Таблиця 2

Вихідні дані для розрахунку І поверху, т

№ вар.	Gстр.мор	Gстр.охл	Gстр.	Gстр.експ	Gстр.охл І
13	74	25	11	90	860

Розміри проектованого холодильника залежать від його умовної ємності, яка задана або визначена в процесі розрахунків.

Початковим документом для таких розрахунків є таблиця вантажообігу. У ній по кожному місяцю року вказано надходження і випуск вантажу. Кількість вантажів, що одночасно зберігаються, указують в тоннах умовного вантажу (морожене м'ясо I категорії стандартного оброблення – 0,35 т продуктів на 1 м³ об'єму). Розрахункову умовну місткість холодильника визначають по завантаженості холодильника в певний місяць найбільшою кількістю вантажів, що одночасно зберігаються.

Отриману розрахункову умовну місткість холодильника рекомендують округлювати до типової, тоді вартість проектних робіт і будівництва холодильника буде нижча.

Для розрахунку виберемо холодильник ємкістю 10000 т, чотирьохповерховий, з підвалом і повітряною системою охолодження.

Виходячи із загальної місткості холодильника (таблиця 3) розраховуємо вантажний об'єм камер. Добова продуктивність морозилок при тривалості циклу заморожування 24 год – G_ст.мор. = 75 т/сут.

Загальна місткість холодильника (приведена до мороженого м'яса) — 10 200 т.

Розрахунок. Визначимо площі поверхів і проведемо їх планування. У сучасних холодильниках питоме навантаження на 1 м² підлоги доходить до 1500...2000 кг/м².

Відношення вантажної площі до будівельної для камер середньої величини 50...300 м² приймають 0,75...0,8.

2.1. Визначимо будівельну площу камер підвалу.

Задаємося питомим навантаженням g_F = 1300 кг/м² = 1,3 т/м² і відношенням .

Тоді

2.2. Визначимо площі камер I поверху. Враховуючи, що морозильні камери I поверху обладнані підвісними шляхами, приймаємо питоме навантаження для цих камер 250 кг/м², а відношення ;

.

Для камери охолодженого м'яса місткістю G_{стр.охл.} = 20 т, яка також обладнана підвісними шляхами, розрахунок аналогічний:

де

В завантажувально-розвантажувальних камерах місткістю G_стр = 10 т приймемо

де

Місткість експедиції – G_{стр.екс} = 90 т. Питоме навантаження її занижена із-за постійного переміщення вантажів

де

Місткість універсальних камер I поверху приймемо G_{стр.охл І} = 860 т

де

Загальна потрібна будівельна площа камер I поверху:

Р_{стр.охл І} = 394 + 58 + 476 + 281 + 778 = 1987 м², округляємо до 1760 м².

Згідно специфіці кожної камери з урахуванням проходів, вестибюлів, шахт і інших площ, складаємо планування I поверху.

2.3. Розрахунок площі по II поверху:

де

2.4. На ІІІ та IV поверхах питоме навантаження збільшується, так як підвишується вантажна висота.

ІІІ поверх:

де

Округлюємо до 1990 м².