1.1. Гендерна теорія: основні поняття й напрямки .

Довгий час стать людини вважалась досить одностороннім та унітарним поняттям. Теорія гендеру вперше була розглянута в 60-х роках XX століття, стать почали розглядати , як складну систему, що формується на різних стадіях розвитку. Теоретики «гендеру» почали відрізняти «біологічну стать» ,що визначається будовою тіла, від «соціальної статі», яку людина вибирає її самостійно. Американська транссексуалка Лінн Конвей говорить: «Якщо ви бажаєте дізнатися, яку стать має людина, запитаєте її про це .» Саме тому «гендер» - це низка психосоціальних якостей, що сформувалися під впливом суспільства. Крім того виникає термін «гендерна ідентичність», а саме розуміння індивідом своєї статевої приналежності, осмислення своєї ролі, яка проявляється в єдності самосвідомості і поведінки». [1,с.67-69] Історично перша спроба ,ввести в обіг риси,що відрізняють термін «стать» та «гендер», зроблена психологом Робертом Стіллером в 1968 році. Вивчаючи в Каліфорнійському університеті цю тему, він зрозумів, що дуже важко змінити гендерну ідентичність,адже вона формується на підсвідомому рівні. Американська дослідниця Лінда Ніколсон робить важливе зауваження щодо соціального контексту вживання понять стать і гендер. На її думку, термін «стать» вживався в той період, коли риси,що відрізняють чоловіка та жінку вважалися «біологічним фактом» - і саме слово «стать», яке має біологічне визначення, підходило для цього контексту.[30,с.45-47] А саме тоді,коли було чітко зрозуміло - те,що відрізняє «чоловіче» і «жіноче» має соціальне підґрунтя, після цього почалось використання поняття«гендер»,що не має зв'язку з біологією. Трохи пізніше ідею про розмежування понять стать та гендер розглянули антропологи. Вони вивчали різні види суспільства та зазначили досить помітні відмінності в сприйнятті чоловічих і жіночих позицій,а саме ким являється жінка та чоловік в різних суспільних осередках. У 1972 році стає досить популярною книга «Жінка, культура і суспільство», під редакцією вчених Мішеля Розальдо і Луїза Ламфере, де розглядається жіноча стать та її взаємозв’язок з суспільством. [37,405 с.] Одна зі статей цієї книги - «Чи співвідноситься жіноче з чоловічим так само, як природне з культурним?», написана американським антропологом Шеррі Ортнер,викликала досить значні дискусії. У цій статті продемонстрована основна ідея, в якій говориться про те ,що репродуктивна роль жінок не береться до уваги,коли потрібно визначити її соціальний статус в суспільстві тому, що фемінність жінки асоціюється з природньою сферою. Дослідниця проілюструвала універсалізм та символічність порівняння фемінного з природним, а мускулінного - з культурним. І хоча дебати про витоки гендерної нерівності ще не завершилися, вони стали першим поштовхом до новим антропологічних досліджень. [31,с.67-88]

Однією з перших робіт, в якій продемонстрована досить чітка характеристика , в якій були показані відмінності понять стать та гендер, є робота американської вченої Гейл Рабін «Обмін жінками». Поєднуючи психоаналіз з антропологічними дослідженнями, було розкрито матеріальні і символічні функції жінок, як об’єкта комунікації між чоловіками. Звернувши увагу на цей аспект, вона зрозуміла, що обмін жінками в патрилінійному товариства є базовим елементом гендерної системи, яка погоджується з патріархальним порядоком. [35,с.99-114] Вона змогла аргументувати той факт, що обмін жінками між племенами розкриває чоловічий владний вплив та систему гендерної ідентичності . Ключовий момент процесу - це встановлення ролі жінки,а приналежність до домашньої сфери і прирівнення їх до «природніх» функцій. Г.Рабін запропонувала визначення поло-гендерної системи: «... sex / gender system - це набір угод , які трансформують біологічну сексуальність в продукт людської активності, і в якій ці трансформовані сексуальні потреби задовольняються», - пояснювала вона. [35,99-114с.] Психолог Рода Унгер в статті «Про редефініції понять стать і гендер» висунула пропозицію використовувати поняття «стать» тільки для позначення біологічних механізмів . [6,с.1085-1094] Термін гендер, на її думку, необхідно вживати для демонстрації соціальних, культурних та психологічних особливостей мускулінного та фемінного. Іншими словами, вона розкриває поняття «стать» в біологічному контексті, а гендер – як соціально-культурний конструкт. Однак, гендер та його компоненти можуть також розглядатися від надзвичайно мускулінного до фемінного. Наприклад, чоловік може вести себе таким чином, що не відповідає чоловічим рисам в даному суспільстві, однак це жодним чином не робить його менш мускулінним. Значний внесок у функціонування гендерної теорії внесла книга американської дослідниці Андріени Річ «Материнство як досвід і інститут». Я хотіла б підкреслити тільки одну з її ідей, а саме думка про те, що гендер не є монолітною категорією, яка зрівнює всіх жінок. [7,с.56] Позиція субординації, що позначається гендером, супроводжується і посилюється низкою владних варіативних структур - таких, як раса, клас, вік. Крім того, аналізуючи механізми контролю сексуальності та проблеми раси, А.Річвважає, що гендер є такою системою, яка створює відмінності і відображає їх у відносини владита її впливу . Таким чином, розуміння гендеру у неї відрізняється від бінарної моделі (чоловічий / жіночий гендер) і стає компонентом складної системи системи відтворення влади. Розподіл термінів статі та гендеру говорить про вихід на новий теоретичний рівень розуміння соціального життя.

В кінці 80-х років вчені поступово змінюють вектор вивчення проблеми,а саме відходять від критики патріархального устрою та розгляд жіночого досвіду до аналізу гендерної системи. Ці дослідження за деякий час переформовуються в гендерні, на перший план стають підходи, кол всі особливості людського суспільства, культури і взаємовідносин є гендерними. Можливо побачити досить поетапний перехід від «додавання жіночого фактора» в програми досліджень і на концептуалізацію чоловічої переваги до аналізу того, як гендер створюється в усіх соціальних процесах. В кінці 80-90-х років саме дослідники в гендерному вимірі почали входити в науковий обіг. Взагалі виділяється, на мій погляд, три базові підходи в гендерних дослідженнях. До ключових теорій гендеру, прийнятих сьогодні, входять такі:

1.Теорія соціального конструювання гендеру.

2.Розуміння гендеру ,як стратифікаційної категорії.

3.Інтерпретація гендеру, як культурної метафори.

Проаналізуємо згадані теорії більш детально.Згідно з першою теорією гендер трактується як структурний елемент соціальних відносин між жінками і чоловіками, що характеризує взаємодію та розкриває соціальні відносини в ключових структурах суспільства. Цей підхід базується на двох основних ідеях:

• гендер розглядається за допомогою соціалізації.

• гендер будується індивідами - на рівні їх свідомості

Поняття гендерної ідентичності демонструє те, що людина розуміє зв'язок визначень мужності і жіночності. Гендерна ідентичність - це сприйняття чоловічих або ж жіночих рис, яке виникає під час взаємодії «Я» та інших людей. Крім того існування тратранссексуальної ідентичності показує, що гендер не залежить тільки від статі, а є результатом побудови особистісно-світоглядних систем у свідомості. Цей підхід в значній мірі перетинається з ідеями теоретиків соціального конструювання реальності американських соціологів Ервінга Гоффмана та Гародьда Гарфінкеля. Власне ідея гендеру як соціального конструкцію та відома по роботі Кернеса Уеста та Дона Зіммермана «Створення гендеру» [8,с.94-120]. Втілюючи в своїх діях очікування,індивіди визначаються гендерними відмінностями і, одночасно, це обумовлюється системою панування. За словами американської вченої Джоан Скотт, «усвідомлення гендерної приналежності - що конструювання елементів соціальних відносин, заснованих на сприйнятті відмінності між статями, а стать - це пріоритетний спосіб вираження владних відносин».[9,с.1057] Розглядаючи другий підхід до визначення терміну «гендер», можливо зазначити, що з точки зору гендерної стратифікації, відображається процес, за допомогою якого гендер стає центром соціального розподілу. Але крім гендеру, такими категоріями виступають клас, раса, вік. Дж.Скотт виступила ініціатором ідеї , що розглядає основне поняття в мережі інших категорій. Стать, клас, раса і вік є ключовими маркерами, які конструюють гендерну систему. Подібні ідеї розвиває французька постмодерністська феміністка Тереза де Лауретіс, вона говорить про те,що гендер є складним процесом, який визначає суб'єкт як чоловічий чи жіночий в процесі регулювання цих підсистем. Таким чином доречний другий аргумент: гендерний процес має точки перетину з іншими нормативними елементами- такими, як раса і клас, в ході чого з'являється владна та структурована система. Інакше кажучи, гендер є процесом, який виражає соціально-нормативний процес через конструкт відмінностей за статтю, пов'язаних, в свою чергу, з расовими, етнічними, соціальними відмінностями.

Ще одне поняття, яке обговорюватися в рамках теорії соціального конструювання гендеру - це гендерні технології, тобто механізми, канали формування гендеру та закріплення відповідних інструментарних структур. Гендерні технології досить логічні механізми, які регламентують форми та стадії побудови гендеру. Гендерні технології показують, як стать стає ідеологічним продуктом. Ключовим моментом в дискурсивному механізмі виступає «політика представництва» - «пропаганда», «реклама», «ідеологія». Стать знаходиться в сфері ідеологічного контролю і сама є в більшій мірі ідеологічний продуктом. Третя теорія обумовлюється тим, що крім біологічного і соціального дослідники виявили й третій, символічний, або власне культурний його аспект. Чоловіче і жіноче існують як елементи культурно символічних рядів:

• чоловіче - раціональне - ... - культурне;

• жіноче - чуттєве - тілесне - гріховне -... - природне.

На відміну від біологічного аспекту трактування статі, в двох інших його формах - соціальному і культурно-символічному відображаються не такі явні ціннісні установки, сформовані так, що всі, які визначаються, як «чоловічі» або ототожнюється з ним, вважається позитивним та домінуючими, а «жіночі» - негативними та вторинними. Багато тих ,хто не пов'язують зі статтю феномени і поняття (природа та культура, чуттєвість та раціоналізація, божественне чи земне) розглядають ці поняття через існуючий символічний каталізатор, ототожнючи з «чоловічим» чи «жіночим». Таким чином створюється підрядність всередині вже цих понять. Разом з тим внесення чоловічого і жіночого як онтологічних першоджерел в систему інших категорій переформовує і їх власний сенс. Стать стає культурною метафорою, яка, як говорить австрійський дослідник Енрі Фі: «... передає відношення між духом і природою. Дух - чоловік, природа - жінка, а пізнання виникло як якийсь агресивний акт володіння; пасивна природа піддається запитування, розкриття, людина проникає в її глибини і підпорядковує собі. Прирівнювання людини - пізнає духу в його чоловічому втіленні, а природи - жінці з її підлеглим становищем було і залишається безперервної темою західної культури »[10,с.44]. Виявляється, що розуміння статі виконує роль формуючого фактора. Гендерна асиметрія є одним з основних чинників формування традиційної західної культури, що розуміється як система знання про світ. Поняття гендеру позначає складний процес побудови суспільством відмінностей у чоловічих і жіночих ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках, і сам результат - соціальний конструкт гендеру [11,с.153]. Важливим елементом затвердження гендерних відмінностей є їх векторність, при якій мускулінне автоматично розглядається як пріоритетне ; а фемінне - як вторинне і підпорядковане.

В завершення мені хочеться привести улюблену цитату з промови американської вченої Гізели Бок. Вона пише: «Гендерний підхід служить не для того, щоб зводити історію або загально створювати будь-які моделі, а для виявлення в історії і суспільстві різноманітності і мінливості. Гендер є «категорією» не в сенсі узагальнюючої форми вираження поняття, а в первісному значенні цього терміну, що означає «публічна незгода» з певним сприйняттям даного поняття.» [12,с.180] . Поняття «гендер» відображає соціокультурний процес побудови суспільства,так і відмінності чоловічих и жіночих ролей, ментально-емоційних характеристик, а в результаті - створення соціального конструкту поняття « гендеру».