Розділ 1. Гендерний дискурс у контексті реалізацІї системи органів вищОї державнОї влади.

Серед багатьох сфер функціонування суспільства політика є показовою ареною, де демонструються ілюстрації світу. Політичні процеси розглядаються, як сукупність структурних систем,що втілюються у життя політичними акторами. У результаті цього можливо проаналізувати створення у свідомості громадян політичних та соціальних маркерів: ідентичності, соціальних норм або відхилення від норми,цінностей, стереотипів, що створюються та навіюються політичним середовищем. Одними з таких явищ є гендер, що ілюструє концепція відомих соціологів Кендеса Уеста і Дона Циммермана – «створення гендеру» – doing gender [45,с.56. Соціально-культурні зміни, що розпочалися за часів постмодерну, призвели до появи нового трактування взаємовідносин між статями ,враховуючи концепцію «гендеру». Гендерний підхід базується на соціальній ролі індивідів не залежно від їхньої статі,враховуючи психологічні моделі поведінки, наявні мускулінні чи фемінні риси. Згідно з теорією гендеру, що стала провідною у другій половині ХХ століття, було запропоновано концепцію «соціальної статі» у якості головного,методологічного інструменту,що сприяє дослідженню суспільства, культури і політики. А саме,урегулювання суспільних взаємовідносин,через систему розділення соціальних ролей між громадянами.Саме цей принцип став одним з головних постулатів демократичних країн, а головне те ,що основним пунктом політичних програм. Розглядаючи маніпулятивне забарвлення політичного простору,здатності знайти необхідні знання, впроваджувати цінності, він починає розглядатися , як «ресурс» створення гендеру [45,с.56]. Таким чином,індивід набуває гендерної ідентичності під час процесу гендерної соціалізації,а крім того під безпосереднім впливом гендерних стереотипів,що відображаються у політичній площині , де розглядається зміст соціально-культурних систем, які стають продукцією створених політичних систем. Проблема закономірності використання гендерних образів викликає досить великий інтерес у дослідників. Найвідомішими є результати досліджень маскулінних та фемінних особливостей комунікативних систем. Хоча, питання зворотного впливу політичного аспекту на гендерний порядок суспільства досить мало досліджувалось.

У владному дискурсі розглядаються гендерні уявлення, з одного боку, і створюються нові, з іншого. Серед способів впливу політичного дискурсу на створення гендерного порядку можливо зазначити програмні документи політичних партій або ж промови політичних лідерів. Якщо вони не співпадають з реальними фактами, це може призвести до несприйняття цієї інфрмації . Політична еліта, як виробник влади постає розповсюджувачем моделей мускулінності та фемінності. Мускулінізація та фемінізація політичних лідерів і партій є важливим чинником відображення гендерного порядку .Значний вплив на гендерний порядок суспільства має гегемонна мускулінність голови держави(чи фемінність у випадку,якщо голова держави жінка). Від голови держави бажають побачити низку рішучих дій, прояв ініціатив та усвідомлення відповідальності за прийняття важливих рішень. Як ми розуміємо,кожне суспільство має своє індивідуальне уявлення про фемінність та мускулінність, а крім того зміст слів «жінка», «чоловік» мають досить значні відмінності,адже відбувається формування згідно з соціокультурних та історичних умов певного суспільного простору. Саме тому дискурсивність гендерних практик можливо продемонструвати через формулу контекст + текст = змістовність,враховуючи те,що на перший план виходить контекст.