Висновки

У результаті дослідження ми дійшли таких висновків.

1. За останні тридцять років розвиток бібліотек багато в чому визначався прогресом у сфері обчислювальних систем та інформаційних технологій. Електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) і технології автоматизованої обробки інформації відразу знайшли застосування в бібліотеках, які мали значні ресурси і безліч рутинних операцій обробки даних, що підлягають частковій або повній формалізації. На початку 80-х років впроваджуються персональні комп'ютери, що внесли зміни у використання обчислювальних засобів: у бібліотеках почали створювати автоматичні бібліотечні інформаційні системи на базі персональних комп'ютерів.

Електронні ресурси – це нові й специфічні об'єкти бібліотечного опрацювання, які відрізняються від інших об'єктів каталогізації, перш за все – документів на паперових носіях, що традиційно опрацьовуються в технологічних підрозділах бібліотек.

Згідно з Законом України "Про інформацію" у статті 27 документ трактується, як "передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео- фотоплівці або на іншому носії. Основними засобами збереження та розповсюдження інформації у цифровій формі сьогодні є: по-перше– цифрові аудіодиски (CD-A), диски для зчитування (CD-ROM), запису (CD-R), перезапису (CD-RW та магнітооптичні), багатофункціональні цифрові диски (DVD) тощо; по-друге, засоби віддаленого доступу, такі як комп'ютерні мережі з відповідним програмно-технічним обладнанням для збереження електронної інформації та засобами візуального відображення (у міжнародних стандартах, наприклад UNIMARC, визначаються як інтерактивні системи або системи оперативного доступу).

На жаль, електронні ресурси різноманітні та знаходяться у постійному розвитку. Тому, переліки термінів, які позначають види електронних ресурсів завжди будуть приблизними, не закінченими. На сьогодні не існує термінологічного стандарту щодо різновидів електронних ресурсів, термінологія наводиться в ISBD(ER) та у міждержавних стандартах ГОСТ 7.82-2001, ГОСТ 7.83-2001, ряд термінів наводиться в форматі бібліографічного опису UNIMARC.

2. Будь-яка сучасна бібліотечна колекція нині вже неможлива без двох рівноправних складових: колекції друкованої і колекції електронної: локальних чи віддалених електронних ресурсів (електронних книг, електронних журналів, баз даних, цифрових навчальних чи наукових матеріалів тощо). Входження України в інформаційне суспільство супроводжується зростанням соціальної ваги бібліотек, підвищенням їх статусу, як інформаційного й суспільного інституту. Використання дистнційних технологій сьогодні набуває дедалі більшого поширення в Україні.

Інформатизація держав передбачає саме ефективне використання знань, інтегрування можливостей і досвіду світового глобального економічного середовища, вимагає об’єднання зусиль усього міжнародного співтовариства.

В умовах сьогодення можна виділити кілька рівнів нормативно-правових документів, які регулюють створення, впровадження та доступ до електронних інформаційних ресурсів: міжнародні, державні, міжвідомчий, відомчий та контрольно-управлінський (регламентуючі документи створені конкретною бібліотекою).

Унікальність Інтернету полягає в інтерактивності – користувач мережі може як знайти інформацію, що його цікавить, так і запропонувати свою інформацію. Бібліотечні сайти завдяки змістовному наповненню, регулярному оновленню, продуманій структурі і зручній навігації стають авторитетними і надійними джерелами інформації. Роль та статус сучасної бібліотеки визначаються здебільшого її можливостями щодо кумуляції, обробки й поширення в часі та просторі онлайнових електронних ресурсів: електронних журналів, електронних книг, баз даних, цілісних електронних бібліотек тощо. Електронна колекція стає такою ж невід'ємною складовою бібліотеки, як і колекція друкована, а останнім часом має тенденцію й до перевищення за обсягами.

Головне місце на сайтах бібліотек належить інформаційним ресурсам. Доступ до електронного каталогу бібліотеки сьогодні є невід'ємною складовою інформаційного сервісу, що надається бібліотеками для своїх користувачів. Крім того, інформаційні технології надають можливість бібліотекам забезпечувати пошук за електронними каталогами інших бібліотек, що зручно і значно економить час користувача. Крім каталогів, бібліотеки пропонують найрізноманітніші бази даних – від бібліографічних до повно-текстових і фактографічних. Відповідно до запитів користувачів розширилася тематика матеріалів, з'явилися нові видання.

3. Своє літочислення Харківський аерокосмічний університет веде з 1 червня 1930 року і 1930 рік вважається роком заснування фундаментальної бібліотеки. Формування бібліотечного фонду було першочерговим завданням бібліотеки. Перший час фонд комплектувався в основному підручниками, навчальними посібниками, науковими працями за профілем ВНЗ. Але у подальшому бібліотека створила, накопичила та зберігає великий фонд документів.

C 2002 року науково-технічною бібліотекою ведеться планомірна робота по автоматизації бібліотечних процесів на основі системи «УФД / Бібліотека». Каталоги і картотеки бібліотеки поступово переводяться в електронну форму. В даний час електронний каталог, що містить близько 240 тис. записів доступний в локальній мережі бібліотеки і для віддалених користувачів, на сайті НТБ. До послуг читачів пропонуються електронні продукти інтелектуальної праці інформаційно-бібліографічного бібліографічного відділу.

З 2008 року функціонує Web-сайт бібліотеки з інформацією про її структурні підрозділи, ресурсах, послуги, що надаються, електронних виданнях; даються посилання на домашні сторінки інших бібліотек. Поєднання традиційних і сучасних автоматизованих інформаційних технологій в діяльності науково-технічної бібліотеки забезпечують якісну і ефективну підтримку навчального процесу та науково-дослідницької діяльності університету для цього створено багатоланкову структуру НТБ. Динамічний розвиток комп’ютерної техніки, Інтернету зумовили різке розширення можливостей інформаційних технологій, дали змогу оперативно і максимально повно задовольняти сучасні потреби суспільства в отриманні оперативних і високоякісних інформаційних матеріалів. Застосування сучасних інформаційних технологій підносить ефективність використання ресурсів НТБ ХАІ.

4. Опитування можна розглядати, як один з найпоширеніших методів отримання інформації. Опитування – це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом. Стандартизовані опитування можна розглядати як суворі опитування, що дають перш за все загальне уявлення про досліджувану проблему.

Опитування респондентів проводилось в традиційному варіанті. В соціологічному дослідженні брали участь 130 респондентів. В ході його проведення враховані думки всіх студентів. Студентами було помічено незначні недоліки у роботі та оформленні сайту, але загалом студенти вважають роботу сайту задовільною. Можна зробити висновки, що студенти потребують удосконалення інформаційно-ресурсної бази, розширення пошуку і доступу до інформації. Тому не потрібно забувати, що головною метою інновацій, що впроваджуються в практику роботи бібліотеки, є покращення обслуговування читачів, задоволення їхніх запитів.

Отже, розв’язавши основні завдання дослідження, ми досягли його головної мети – охарактеризували впровадження електронних інформаційних ресурсів у бібліотеках вищих навальних закладів.