1.2.1 Економічний розрахунок.

Функція оптимізації затрат має вигляд:

(1.5)

де – затрати коштів на роботу комбайнів під час збирання, грн.;

– втрати коштів від осипання зерна за рахунок перестою хлібної маси на стеблі, грн.;

Питомі затрати коштів на роботу комбайнів, що є в господарстві складаються з амортизаційних витрат , витрат на ремонт , витрат на зберігання , вартості паливо-мастильних матеріалів і витрат на оплату праці персоналу, який обслуговує агрегат .

(1.6)

Амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

(1,7)

де – норма амортизаційних відрахувань від балансової вартості комбайна =15 %.

-балансова вартість комбайна, =94 100$ =2 352 500 грн ;

- річне напрацювання комбайна = 220 га;

Відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування визначаються за формулою:

(1,8)

де -норма амортизаційних відрахувань на поточний ремонт і технічне обслуговування комбайна, %. Для зернозбиральних комбайнів =22%

Витрати на зберігання комбайна визначають за формулою:

(1,9)

Вартість паливо-мастильних матеріалів визначається так:

(1,10)

де Q – гектарна витрата основного палива, кг/га; = 25,7 кг/га, = 14,9кг/га

А- Комплексна вартість 1 кг палива з урахуванням мастильних матеріалів і пускового бензину, грн./кг. А = 21 грн/кг

Витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу:

(1.11)

де – коефіцієнт нарахувань на заробітну плату, = 1,37;

, – відповідно кількість механізаторів і допоміжних працівників, що обслуговують агрегат, чол.; ; чол

, – Відповідно оплата праці за змінну норму виробітку механізатору і допоміжному працівнику, грн.; = 200 грн; = 120 грн

– змінна норма виробітку, га; = 2.1 га; га

= 301 грн/га

= 107 грн/га

Отже,

Знаючи питомі витрати коштів на роботу комбайна і зібрану ними площу можна визначити загальні витрати коштів на збирання комбайном господарства:

(1.12)

(1.13)

Всього разом

(1.14)

грн

1.3 Моделювання технологічного процесу збирання врожаю зернових культур наявним парком комбайнів та визначення очікуваня втрат врожаю.

Модель процесу збирання зернових культур розробляється з метою виявлення залежності показників ефективності та ризиків змісту программи. Модель процесу збирання врожаю складається з наступних блоків –

1) формування множини готових до збирання культур;

2) моделювання процесу роботи комбайнів;

3) визначення функціональних показників роботи комбайнів;

У процесі збирання врожаю комбайнами виникають часові ситуації, які можна розділити на дві групи за ознакою зайнятості ЗТК у момент достигання культури; 1) на момент достигання культури – ЗТК вільний; 2) на момент достигання культури ЗТК зайнятий збиранням іншої культури.

Для кожної із розглянутих груп характерні такі часові ситуації:

1. Тривалість перебування культури на полях у достиглому стані не перевищує агротехнічно допустимий термін для даної культури;

2. Тривалість перебування культури на полях у достиглому стані перевищує агротехнічно допустимий термін для данох культури.

Випадок, коли тривалість перебування культури на полях у достиглому стані не перевищує агротехнічно допустимий термін для даної культури описується нерівністю

(1.15)

де – момент часу (календарний день) завершення збирання культури;

де – момент часу (календарний день) достигання поля культури;

– агротехнічно допустима тривалість перебування культури в достиглому стані. ,

Якщо тривалість перебування культури на полі у достиглому стані перевищує агротехнічно допустимий термін, то потрібно визначити тривалість несвоєчасного зібрання врожаю:

(1.16)

Якщо у добу достигає перша культура на площі , а комбайни ЗТК вільні, то вони розпочинають збирання врожаю. Так як збирання врожаю буде проходити у дві зміни, то денна продуктивність буде збільшуватися у 2 рази для кукурудзи та в 1.5 зміни для соняшника. Тривалість збирання визначається за формулою

(1.17)

;

;

;

;

;

;

Знаючи кількість днів збирання кожного поля, можна визначити календар збирання всього врожаю, для цього потрібно до дати достигання поля додати час збирання цього поля. Дата яка вийде і буде початком збирання наступного поля.

(1.18)

Таблиця 1.1 Календар збору врожаю

№ Поля	Дата достигання	Дата початку збирання	Дата закінчення збирання
1	9.07	9.07	16.07
2	13.07	17.07	28.07
3	18.07	29.07	3.08
4	2.08	4.08	8.08
5	7.08	9.08	15.08
6	9.08	16.08	19.08

Складаємо діаграму збору врожаю для моделі №1

Рисунок 1.1 Діаграма збору врожаю для моделі №1

Тривалість збирання врожаю другого поля перевищує агротехнічно допустимий термін збирання, тому визначаємо площу другого поля яке було несвоєчасно зібране за формулою:

(1.19)

де – кількість днів несвоєчасного початку збору врожаю. Щоб знайти потрібно від дати початку збирання відняти дату достигання.

Знаючи обсяг несвоєчасно зібраної площі певної культури знаходимо витрати врожаю із виразу

(1.20)

де – урожайність культури; ; =30 ц/га;

- коефіцієнт втрат врожаю культури внаслідок затримки технологічної операції на одну добу, = 0,01

Так як втрати врожаю проходять в два етапи – перший від початку втрат до початку збирання і другий від початку збирання до кінця збирання. При розрахунку втрат при збиранні в другому етапі коефіцієнт 0,5 враховуватися не буде.

Отже,

= 101,5 ц

ц

ц

Оцінені сумарні значення втрат через несвоєчасне збирання культур є основою для виконання розрахунків щодо потреби залучення додаткових зернозбиральних комбайнів.

(1.21)

де – ціна тонни зерна, = 4800 грн

4800= 91680 грн

Аналогічно й для соняшника

=11500 грн

8,2 11500 = 94300 грн

Загальні втрати становлять:

(1.22)