- •Лабораторна робота № 1 Історія розвитку картографії
- •Лабораторна робота № 2 Види картографічних творів. Класифікація карт
- •Лабораторна робота № 3 Спотворення в картографічних проекціях
- •Лабораторна робота № 4 Визначення способів картографічного зображення
- •Лабораторна робота № 6 Укладання тематичної карти
- •Лабораторна робота № 7 Компоновка карти
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Факультет геології, географії, рекреації і туризму
Кафедра фізичної географії та картографії
Лабораторні роботи
з курсу
картографії
Виконала:
студентка 3 курсу з/в
групи ГГ-31 Зеленська К.С.
Перевірила:
ст. викладач Родненко К.В.
Харків 2016
Лабораторна робота № 1 Історія розвитку картографії
Розвиток інструментарію для вимірювань та зйомок на місцевості
Основні віхи технічного прогресу |
Історичні періоди |
Візуальні спостереження і окомірні оцінки |
З найдавніших часів |
Застосування геодезичних інструментів для вимірювання довжин і кутів |
З Х ст. до н.е. |
Поява астрономічних приладів для визначення широти і довготи |
З ІІІ ст. до н.е. |
Впровадження оптичних астрономо-геодизичних приборів |
З початку ХІІ ст. |
Винайдено аерофотоапарати та інші засоби дистанційного зондування, застосування аерокосмічних зйомок |
З другої половини ХІХ ст. |
Створення електронної геодезичної апаратури |
З середини ХХ ст. |
Використання глобальних позиціонуючих систем |
З кінця ХХ ст. |
2. Розвиток картоукладальних методів і технологій видання карт.
Основні віхи розвитку методів та технологій |
Історичні періоди |
Малювання на камінні, дереві, папірусі, тканині |
З найдавніших часів |
Складання рукописних карт на папері |
З ІІІ ст. до н.е. |
Гравірування карт на камінні, металі, введення картодрукування |
З середини ХV ст. |
Використання фотохімічних та фотокопіювальних процесів |
З другої половини ХІХ ст. |
Фотограмметричні технології складання карт |
З початку ХХ ст. |
Цифрові та електронні методи і технології складання карт, формування баз і банків даних, геоінформаційне картографування |
З середини ХХ ст. |
Складання карт в комп’ютерних мережах, віртуальне картографування |
З кінця ХХ ст. |
3. Розвиток методів використання карт
Основні напрямки використання карт |
Історичні періоди |
Використання карт для орієнтування та переміщення на місцевості |
З найдавніших часів |
Використання карт для мандрівок та навігації |
З ХІІІ ст. |
Карти як засіб зміцнення державної і військово-політичної безпеки |
З середини ХV ст. |
Карти як засіб накопичення та узагальнення знань |
З ХVІІІ ст. |
Карти як інструмент моделювання і пізнання навколишнього світу |
З першої половини ХХ ст. |
Карти як засіб комунікації |
З другої половини ХХ ст. |
Картографування як основа системної організації просторової інформації і прийняття управлінських рішень |
З кінця ХХ ст. |
4. Теоретичні концепції картографії
Назва концепції |
Зміст концепції |
Пізнавальна або модельно-пізнавальна |
Розглядає картографію як науку про пізнання дійсності за допомогою картографічного моделювання, а саму карту – як модель дійсності. В цій трактовці картографія розглядається як пізнавальна наука, яка має близьке відношення до природних та соціально-економічних наук і теорій пізнання. |
Комунікативна |
Картографія як наука про передачу просторової інформації, а карта як канал інформації, засіб комунікації. Таким чином, картографія являється однією з галузей інформатики, вона тісно пов’язана з теорією інформації, автоматики, теорією сприйнятт. |
Мовна (картомовна) |
Картографія як наука про мову карти, а карта як особливий текст, складений за допомогою умовних знаків. Картографія розглядається як галузь лінгвістики та семіотики, а предметом її дослідження стає картографічна знакова система. |
Геоінформаційна |
Картографія розглядається як наука про системне інформаційно-картографічне моделювання і пізнання геосистем. Вона тісно пов’язана з геоінформатикою, науками про Землю і суспільство. Карта постає як образно-знакова геоінформаційна модель дійсності, вона одночасно і інструмент пізнання, і спосіб аналогового моделювання дійсності, і засіб передачі інформації в цифровому форматі. |
