- •1. Предмет політології , її основні закономірності та категорії .
- •2. Методи та функції політичної науки.
- •6. Політичні вчення у часи буржуазних революцій.
- •3. Політична думка стародавнього Сходу.
- •4. Політична думка стародавнього Заходу.
- •5. Середньовічні релігійно – політичні концепції.
- •7. Плюралізм політичних концепцій χιχ –першої половини χχ ст.
- •8. Розвиток політичних ідей мислителями Київської Русі.
- •9. П.Орлик та його конституція.
- •10. Політична думка Кирило-Мефодіївського товариства .
- •11. Політичні ідеї м. Драгоманова.
- •12. Політика як суспільне явище. Види політики.
- •13. Місце політики в суспільному житті її взаємодія з іншими сферами суспільного життя.
- •14. Сутність політичного життя як частини соціального життя, його структура.
- •17. Демократія – форма державно-політичної організації життя суспільства.
- •15. Конструктивні і деструктивні фактори політичного розвитку України.
- •16. Передумови виникнення демократії і її історичні типи.
- •18. Права, свободи та обов’язки громадян України.
- •19. Влада як суспільне явище. Сутність політичної влади та її джерела.
- •20. Державна влада: суть та основні ознаки.
- •21. Політична система, як механізм реалізації влади: загальна характеристика.
- •26. Президентська та парламентська республіка: загальна характеристика.
- •23. Функції політичної системи суспільства.
- •24. Походження і суть держави, основні її ознаки .
- •25. Форми і типи держави.
- •27. Правова держава і перспективи її становлення в Україні.
- •28. Взаємодія законодавчої, виконавчої і судової влади у демократичному суспільстві. Проблема розподілу влади в Україні.
- •29. Політичні партії як інститут політичної системи.
- •30. Класифікація сучасних партійних систем. Шляхи формування багатопартійності в Україні.
25. Форми і типи держави.
В межах різних науково-методологічних підходів політологи і правознавці здійснюють типологію держав. Формаційний підхід /Маркс, Енгельс, Ленін/, в якому головним критерієм виступають соціально-економічні ознаки /спосіб виробництва, тип виробничих відносин між класами/ - базис, який детермінує політичну надбудову /державу, право. Виокремлюють – рабовласницьку, феодальну, буржуазну, соціалістичну державу. У межах цивілізаційного підходу /О.Шпенглер, А.Тойнбі/ головними критеріями типологізації держав виступають – культурні, релігійні, національні, психологічні та геополітичні ознаки. І в залежності від них держави ототожнюються з осередками цивілізацій: єгипетської, китайської, західної, православної тощо. Правова держава- форма організації діяльності державної влади, за якої сама держава, всі соціальні спільноти, окремий індивід поважають закон, право і знаходяться в однаковому положенні щодо нього. Право є засобом взаємозв’язку індивіда, суспільства і держави. Головними відмінними ознаками правової держави є – 1/верховенство права і закону в усіх галузях життя; 2/гарантованість всього спектру прав особистості й можливість її вільного розвитку; 3/взаємна відповідальність держави в своїх діях перед законом і одне до одного; 4/реальний розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки, а також центральну і місцеву; 5/наявність розвинутого й самодіяльного громадянського суспільства. Соціальна держава є такою формою організації державної влади, якій притаманна постійне піклування про добробут громадян, утворення гідних умов існування, рівних можливостей реалізації їх талантів, здібностей, оцінки щодо ”слабких” членів суспільства, підтримки сприятливого середовища буття людей. Історії відомі такі історичні типи держав: рабовласницька держава - найдавніша держава, що виникла у 4-3 тисячолітті до н. е. в країнах Близького Сходу (Єгипет, Лівія, Вавилон . У цих державах існували різні форми правління: монархія, аристократія, демократична республіка; найтиповішою формою державного устрою була імперія, а політичні режими - авторитарний, деспотичний. Феодальні держави - виникають в Європі в 5-6 ст. н. е. на основі рабовласницьких держав, що потерпіли крах. Формами держави були ранньофеодальна монархія, представницька монархія; абсолютна монархія і феодальна міська республіка. Буржуазна держава - виникає у результаті революцій 17-18 ст. внаслідок впровадження капіталістичного способу виробництва. Формами такої держави були конституційна монархія, парламентарна та президентська республіки. Держава соціально-демократичної орієнтації — це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, здійснення нею влади має відбуватися певними методами, способами. Форма держави - це спосіб організації політичної влади, сукупність його зовнішніх ознак. Форма державного устрою являє собою спосіб територіального устрою держави. Існують 3 форми держави: унітарна, федеративна і конфедеративний. Унітарна держава - це політично однорідна і неподільна організація. Всі адміністративні одиниці діють на основі єдиних норм і правил. Федерація як форма державного устрою являє собою форму вільного об'єднання окремих держав (суб'єктів федерації), кожне з яких володіє певною автономією і має особливі відносини з центральною владою. Конфедерація є постійним союзом самостійних держав, які тимчасово передають частину повноважень союзним органам для здійснення спільних цілей (у галузі оборони, транспорту, зв'язку).
