23. Функції політичної системи суспільства.

Функції політичних систем: стратегічна – вироблення політичного курсу держави, визначення цілей і завдань розвитку суспільства, забезпечення політичних рішень; організаційна – організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм; координаційна – координація окремих елементів суспільства; легітимізуюча – діяльність, спрямована -на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм; політико-соціалізуюча – залучення людини до політичної діяльності суспільства; артикуляційна – формування вимог щодо осіб, які виробляють політику; агрегаційна – узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення; стабілізаційна – забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом; інтеграційна – забезпечення цілісності суспільства. Функціонування політичної системи зумовлене наявністю відносин з іншими політичними системами. Кожна політична система має свої ознаки й характеристики, форми і типи.

24. Походження і суть держави, основні її ознаки .

Держава є одним із найважливіших інститутів суспільства, центральним елементом його політичної системи. В її діяльності концентрується головний зміст політики. Політична наука дає різноманітні теорії походження держави: Теологічна теорія, в якій поява держави пояснюється Божою волею. Подібні погляди представлені в найдавніших релігіях і покликані освячувати існуючі порядки: оскільки влада від Бога, то вона має право на існування і є непорушною. Патріархальна теорія. Згідно з нею держава - це результат історичного розвитку сім’ї. Влада правителя є продовженням влади батька в сім’ї (патріарха), а відносини правителів і підданих нагадують сімейні стосунки, де молодші залежать від старших. Теорія суспільного договору трактує виникнення держави внаслідок угоди (договору) між людьми, які раніше перебували у природному, додержавному стані, а потім для того, щоб уникнути зайвих зіткнень і непорозумінь, надійно забезпечити свої основні права і свободи, вирішили створити державу. Психологічна теорія. Виникнення держави пояснюється особливими властивостями психіки людей. Йдеться, зокрема, про те, що вони за своїм складом поділяються на схильних до влади, здатних брати відповідальність не лише за себе, а й за інших, та тих, хто уникає відповідальності і схильний делегувати іншим певні права на управління суспільним життям. Теорія насильства. Її ідейною основою була модна тоді теорія соціального дарвінізму, якій притаманне зведення закономірностей розвитку суспільства до закономірностей біологічної революції і висунення принципів природного відбору, боротьби за виживання найбільш пристосованих чинників суспільства. Техніко-економічна теорія. Її представники стверджують, що держави виникають при переході від збирального типу господарювання до виробничого. Класова (марксистська) теорія. За цією теорією держава існувала не завжди. Вона є результатом історичного розвитку суспільства, його закономірної диференціації на класи під впливом розвитку продуктивних сил, який супроводжувався появою приватної власності. Держава має ряд ознак, які допомагають виявити її сутність: Органи державної влади - сукупність управлінсько-адміністративних структур, покликаних реалізувати рішення центральних і місцевих органів влади. Право. Держава функціонує в рамках встановленого права. Територія, що визначає кордони держави. Суверенітет - стан незалежності державної влади, який полягає в її праві та здатності самостійно, без втручання якоїсь іншої сили керувати своїм внутрішнім і зовнішнім життям. Монополія на легітимне застосування сили та фізичного примусу. Монопольне право на стягнення податків і зборів, необхідних для формування загальнонаціонального бюджету, утримання державного апарату. Обов’язковість членства в державі. Людина від народження отримує державне громадянство. Кожний громадянин має певні конституційні права і відповідні обов’язки відносно своєї держави. Наявність власної символіки (прапор, герб, гімн).