16. Передумови виникнення демократії і її історичні типи.

Можна виділити наступні історичні форми демократії: 1. Пряма первісна, общинна демократія - військова, племінна демократія переддержавних етапів політичного розвитку людства. Через родові форми демократії пройшли всі народи. Її характерні риси:- рівне право голосу при виборі й зсуві своїх вищих керівників - старійшини (сахема) і вождя (військового проводиря) мали всіх дорослих чоловіків й жінок цього роду.- Вищою владою в роді була рада - збори всіх його дорослих представників. Він обирав і зміщав вождів, вирішував питання війни й миру, прийняття у свій рід сторонніх і ін. - Засідання цієї ради проходили відкрито, при участі в обговоренні будь-яких членів плем´я.- Рішення на таких радах звичайно приймалися за принципом одноголосності.- ґрунтувалася на кровно-родинних зв´язках; - Не було чіткого поділу управлінської й виконавської праці. - Основна сфера відносин між людьми регулювалася звичаями й табу. Влада рад і вождів (старійшин) трималася на моральному авторитеті й підтримці одноплемінників.2. Антична демократія. Характерні риси: - пряма демократія. Головним інститутом влади служили Народні збори. - Держава складалася з однорідних у класовому, етнічному й релігійному відношеннях громадян.- не існувало чіткого поділу приватного й громадського життя. - підпорядкування індивіда авторитету співтовариства- створення сприятливих умов для участі громадян у керуванні справами держави. - Тиранія більшості. Влада Народних зборів нічим не обмежувалася й простиралася на будь-які прояви приватного життя. 3. Середньовічні форми демократії Древньому Новгороді, у Флоренції, Венеції, Голандії й ряді інших міст-республік в формі народних зборів феодального і феодально-теократичного типу. Передумови: Під впливом християнства в середні століття затвердилися ідеї про те, що монарх і влада в цілому повинні служити своєму народу й не вправі порушувати закони, що випливають із Божественних заповідей, моралі, традицій і природних прав людини. 4. Класична ліберальна демократія. Обґрунтована філософами Дж. Локком, Ш. Монтеск´є, Ж.-Ж. Руссо. Характерні риси:- відокремлення індивіда від суспільства й держави,- розмежування двох автономних сфер - держави й громадянського суспільства,- конституційне й институційне обмеження сфери дії й повноваження держави- захист автономії й права меншості стосовно більшості,- проголошення політичну рівність всіх громадян,- принципу народного суверенітету.- Парламентаризм, перевага представницьких форм політичного впливу.- Поділ влад, створення стримувань і противаг як умови ефективного контролю громадян над державою, запобігання зловживань владою.- Обмеженість політичної участі. 5. Колективістська демократія. Колективістську демократію нерідко називають ідентитарною. Ця назва відбиває той факт, що вона виходить із цілісності народу, наявності в нього єдиної волі ще до акту її публічного вираження й ідентичності цієї волі й дій представників влади. Найвизначніші представники теорії ідентитарної демократії - Руссо, Маркс, Ленін, Карл Шмітт. Першим найбільше яскраво виразив і обґрунтував найважливіші принципи цього типу демократії Жан Жак Руссо (1712-1778). «Соціалістична демократія». Особливості теорії «соціалістичної демократії» виявилися у запереченні приватної власності й, отже, усякої автономії особистості, у підміні народу робітничим класом, працюючими, а також в ідеї провідної ролі авангарду робітничого класу й усього народу - комуністичної партії, покликаної керувати процесом переходу до повної демократії, громадському самоврядуванню.

Можна виділити наступні характерні риси сучасної демократії.: 1. Юридичне визнання й інституціональне вираження суверенітету, верховної влади народу. 2. Періодична виборність основних органів держави. 3. Рівність прав громадян на участь у керуванні державою. 4. Прийняття рішень за більшістю й підпорядкувань меншостей більшості при їхньому здійсненні.

Отже, демократія - форма устрою будь-якої організації, заснована на принципах рівноправності її членів, періодичної вибірності органів правління і прийняття рішень в них за більшістю. Демократія визначається як заснований на певній системі цінностей ідеал суспільного устрою і відповідний йому світогляд. Демократичний ідеал цінностей включає: свободу, рівність, повагу прав людини і меншості, народний суверенітет, співучасть громадян в управлінні та ін. Багатогранність поняття демократії більш ґрунтовно розкривається за розгляду її різновидів.