7. Міжпредметні зв'язки та наступність у навчанні суспільствознавства.

Встановлення міжпредметних зв'язків - це виявлення взаємозв'язків між компонентами навчального процесу, що виділяються але предметного ознакою. Передбачуване узгодження навчальних предметів обумовлено змістом курсу "Суспільствознавство", його цілями і особливостями. Головна задача встановлення міжпредметних зв'язків - забезпечити послідовність у формуванні наукових знань, світогляду учнів, способів діяльності.  При вивченні курсу зв'язку можуть встановлюватися по спільності теорії, принципів, понять, аналізу та інтерпретації наукових фактів, використання принципів, методів наукового пізнання, способів розумової діяльності, виявлення ціннісних орієнтирів. При плануванні роботи вчитель враховує, що в дидактиці виділені три основні групи міжпредметних зв'язків: Змістовно-інформаційні - за видами знань (фактичні, понятійні, теоретичні та ін.); Операційно-діяльні - за видами умінь (пізнавальні, практичні, ціннісно-орієнтаційні); Організаційно-методичні - по способам реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі. Можна визначити прийоми і способи встановлення міжпредметних і внутрікурсових зв'язків. До них відносяться: Організація систематичного повторення до уроку на основі розроблених завдань, спрямованих на застосування, актуалізацію раніше засвоєних знань, умінь учнів; Пояснення нового матеріалу з опорою на знання з інших навчальних предметів і курсу "Суспільствознавство"; Нагадування учителем знайомого матеріалу, приведення прикладів, посилання на відомі факти, явища суспільного життя і т.д .; Коментування вчителем (учнями) таблиць, схем, що містять межпредметную інформацію; Формулювання учителем завдань, якы містять межпредметну інформацію і спрямованих на доказ, конкретизацію узагальненої ідеї, виділення головного, зіставлення та інтеграцію однотипного матеріалу; Звернення до різного роду джерелам, історичними документами, що містить межпредметну інформацію; Проведення повторительно-узагальнюючих уроків, підготовка учнями невеликих повідомлень, рефератів на основі межпредметної інформації.

8. Аналіз змісту програм з курсу «я у світі». Принципи структурування змісту, логіка розгортання матеріалу.

За результатами теоретичного пошуку й аналізу педагогічного досвіду визначено критерії відбору змісту предмета «Я у світі»:

-включення в зміст курсу знань, які відображають усі види соціального досвіду;

-мінімізація змісту, тобто обґрунтований вибір необхідного і достатнього матеріалу для реалізації мети;

-досягнення цілісності змісту відповідно до поставлених цілей;

-надання змісту особистісно ціннісного спрямування;

-значення знань, дій, досвіду для розуміння дітьми навколишньої дійсності на доступному їм рівні;

-можливість реалізації принципу наступності й перспективності.

Проектування змісту курсу «Я у світі» ґрунтується на реалізації принципів, які уточнюють теоретичні вихідні для відбору змісту в зв’язку з віковими можливостями молодших школярів. Це, передусім, принципи світоглядної освіти: людиноцентризму, системності й цілісності, синтетичності, відкритості, плюралізму думок і свободи вибору, поєднання локального і глобального, гармонізації взаємин, стимулювання розвитку й саморозвитку особистості.

А також дидактичні:

принцип відповідності цінностей українського суспільства особистісній формі їх існування (до курсу включено не лише елементи знань про навколишній світ і місце в ньому людини, певні способи діяльності, а й досвід особистісного ставлення до навколишнього світу);

• принцип взаємодії змістової та процесуальної сторін навчання− врахування специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого сприйняття, організації активного спілкування дітей із природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища;

• принцип наступності й перспективності в межах предмета та його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання;

• принцип концентризму − створення можливостей для того, щоб пов’язати відоме й невідоме , поступово ускладнювати матеріал, розвивати, розширювати, систематизувати уявлення про взаємодію людини з навколишнім світом, формувати досвід стосунків, вправляти в певних уміннях і навичках;

• принцип здійснення зв’язку з реальністю, якому надається особливе значення, оскільки обмеженість життєвого досвіду дітей потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень.

У процесі конкретизації зміст зазначених тем орієнтовано на розвиток особистості кожної дитини, що передбачає:

-включення її в активну пізнавальну діяльність, оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо;

-застосування практичних методів навчання, що в навчальному процесі створюють умови, за яких дитина виступає суб’єктом соціальної практики;

-використання набутих дитиною знань про способи громадянської активності у знайомих, змінених, нових педагогічних ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності;

-створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянських якостей.

9. Характеристика понять „людина”, „особистість”, „людське „Я” та методика їх формування.

Людина – біосоціальна істота, якій притаманні членороздільна мова, свідомість, вищі психічні функції (абстрактно-логічне мислення, логічна пам’ять і т. д.) і яка здатна створювати знаряддя праці та використовувати їх в процесі суспільної праці.

Особистість – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо.

Людське «Я»Перше “Я” – це зовнішній вигляд людини, це те, що відразу впадає всім у вічі. По тому, наскільки охайно вдягнена людина, можна судити про рівень її культури. Друге “Я” – це те, що визначає поведінку людини, відрізняє її від інших Чи можна з першого погляду дізнатися, яка людина: запальна чи врівноважена, відважна чи боягуз, працьовита чи ледар? У народі кажуть: “Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти”.